Поняття демократії та різновиди її концепцій

Основні риси громадянського суспільства

Сучасні характерні риси – принципи правової держави

Правова держава та громадянське суспільство (концепції, реалії).

Правова держава – це задекларована, законодавчо закріплена мета демократичного суспільства, вона має свої риси, принципи, хоча в повному обсязі ніде не побудована, але рівень цивілізованості суспільства саме і визначається в сучасному світі наближенням до її основних обов’язкових ознак.

У правовій державі державна влада – єдина, верховна, неподільна. Але функції її діляться на гілки з дієвою системою противаг. Характер відносин між громадянином і державою – ключове питання в правовій державі, яка, підкоряючись праву, має як суб’єктивні права, так і обов’язки, залежно від забезпечення прав і свобод громадян.

- верховенство права і верховенство законів над політичною і фізичною силою;

- народ – єдине джерело влади, яка має бути розподілена на три гілки (законодавчу, виконавчу, судову) з відповідною системою противаг;

- верховенство громадянського суспільства над державою;

- юридичне закріплення механізму гарантій основних прав і свобод людини;

- взаємоповага і взаємна відповідальність особи і держави;

- демократичний плюралізм і гласність, відносна свобода ЗМІ;

- достатній рівень політичної, правової культури.

Громадянське суспільство – провідна ознака правової держави, яка гарантує його, але не втручається безпосередньо в його справи. Більше того, справжня правова держава має бути зацікавлена в контролі над собою громадянського суспільства, якщо воно має відповідний розвинений характер. Особливу роль тут відіграють засоби масової інформації, які гарантують прозорість діяльності влади та відкритість суспільства.

Людина, її свободи – вища цінність!

Пріоритет суспільства над державою.

Подолання відчуження особи від власності

Плюралізм в усіх сферах життя

Поняття демократії. Демократія (гр. demos, kration – народ і влада) – «народовладдя».За Рузвельтом, «кращим свідченням любові до свободи є той стан, у якому перебуває народ. Кожна людина повинна мати однакову з іншими можливість проявити свою сутність».

Демократія – це не лише вільні вибори, плюралізм політичних інтересів, а й достатній рівень політичної культури, законослухняності громадян, чіткий механізм здійснення державної влади з верховенством закону, права, соціальною справедливістю, взаємними обов’язками громадянського суспільства та держави, народним суверенітетом (народ – джерело влади).

Останнім часом політичні лідери різних політичних кольорів декларують «демократію як диктатуру закону». Проте не всі закони демократичні по своїй суті, інакше довелось би «шукати» демократію в нацистській Німеччині, чи в сучасній Північній Кореї.

Поняття «диктатура» та «демократія» -це майже антоніми, несумісні речі за основними ознаками! Водночас, це не означає, що демократія – це вседозволеність, яка не вимагає дотримання правових норм. З часів Римського права добре відомі дві умови дієвості нормативно-правових актів, будь-яких рішень влади: процедура (чіткий механізм реалізації); – санкції (до порушників цих правових норм з відповідальними за їх застосування).

Дата добавления: 2015-05-24