Опис установки

Схема експериментальної установки зображена на рис. 4. Вона складається з модуля ФПЕ–03, блока живлення (БЖ), міліамперметра.

Хід роботи

1. Встановити анодну напругу по вольтметру блока живлення.

2. Змінюючи силу струму в соленоїді при постійній анодній напрузі, зняти залежність анодного струму від струму соленоїда . Дані занести в таблицю.

3. Оцінити паспортні приладові похибки та похибки табличних величин.

4. Побудувати графік залежності і визначити по ньому критичний струм . Значення вибирається на кривій в точці, де починає спадати.

5. За робочою формулою (10) визначити питомий заряд електрона.

6. Обчислити відносну і абсолютну похибки, записати кінцевий результат

.

Результати вимірювань

U = Δ U ₀=

l = Δ l ₀=

d = Δ d ₀=

R = Δ R ₀=

N = Δ N ₀=

μ_{0 =} Δ(μ ₀)₀=

I_ск= Δ(I _ск)₀=

, mA
, A

Контрольні запитання

1. Яка будова магнетрона? Практичне використання магнетрона.

2. Описати електромагнітне поле в магнетроні.

3. Довести, що сила Лоренца не виконує роботи.

4. При яких умовах виникає сила Лоренца? Яка величина і напрям сили Лоренца?

5. Чому в залежності відсутній різкий спад?

6. Вивести робочу формулу.

Лабораторна робота № 4.4

Вивчення магнітного поля соленоїда за допомогою давача Холла

Мета роботи: ознайомитися з холлівським методом вимірювання індукції магнітного поля; дослідити залежність індукції магнітного поля в центрі соленоїда від сили струму; дослідити осьову неоднорідність магнітного поля в соленоїді.

Теоретичні відомості та вивід робочої формули

(Теорія до даної роботи описана в лекційному курсі (інтерактивного комплексу Ч ІI), §§4.2-4.3)

Соленоїд – котушку із провідника зі струмом можна вважати системою послідовно з’єднаних однакових колових струмів (рис.1), тому для розрахунку індукції В магнітного поля в довільній точці на осі соленоїда потрібно спочатку розглянути магнітне поле на осі колового струму (одного витка соленоїда) (рис.2). Виберемо елемент струму . Вектор індукції магнітного поля, створеного цим елементом в точці А, положення якої задається радіус-вектором , визначається законом Біо-Савара-Лапласа (у вакуумі)

, (1)

де – магнітна стала. При цьому можна розкласти на дві складові: – паралельну до осі Z і – перпендикулярну до цієї осі. За принципом суперпозиції вектор індукції магнітного поля в даному випадку,

. (2)

Тут враховано, що для кожного елементу знайдеться симетричний елемент, що дає складову протилежного напрямку. Якщо врахувати, що усіх елементів напрямлені вздовж осі Z, а також, що

і ,

то після підстановки (1) у (2) отримаємо для індукції магнітного поля на осі колового струму

. (3)

Зауважимо, що в центрі колового струму ()

.

Для розрахунку індукції магнітного поля соленоїда розглянемо його осьовий переріз (рис. 3),припускаючи постійність щільності намотки вздовж осі Z. Якщо на одиницю довжини соленоїда припадає n витків, то на ділянці довжиною dz буде ndz витків, які в точці А створять магнітне поле з індукцією

. (4)

Враховуючи, що , . проінтегруємо вираз (4) по всій довжині соленоїда

.

Отже індукції магнітного поля на осі соленоїда

. (5)

Якщо соленоїд довгий , то і . Тоді

. (6)

Зауважимо, що формулу (6) можна отримати, використавши теорему про циркуляцію вектора індукції магнітного поля. Для довгого соленоїда магнітне поле практично однорідне (силові лінії еквідистантні і паралельні до осі соленоїда). Для реальних соленоїдів, коли , поле найсильніше в центрі соленоїда і зменшується при наближенні до його кінців.

Для визначення індукції магнітного поля на осі соленоїда в цій роботі використовуються напівпровідникові давачі, дія яких ґрунтується на ефекті Холла – давачі Холла (ДХ) (рис. 4). Нехай для ДХ використано напівпровідниковий кристал з дірковою провідністю (носії струму – дірки (hole)). Якщо вздовж такого кристалу протікає електричний струм з густиною і він розміщений у поперечному магнітному полі з індукцією , то на носії струму, заряд яких е, і які рухаються з дрейфовою швидкістю , буде діяти сила Лоренца

. (7)

Ця сила, як видно з рис.4, буде відхиляти носії до грані 1, і між гранями 1 та 2 виникне поперечне холлівське поле з напруженістю , значення якої визначене з умови рівноваги становить

. (8)

Різниця потенціалів між гранями 1 та 2 або холлівська напруга складає

. (9)

Якщо врахувати, що густина струму пов’язана з і концентрацією носіїв р співвідношенням , то (9) перепишеться як

, (10)

де І – сила струму, що протікає по кристалу, а – постійна Холла.

Оскільки значення i є фіксованими параметрами ДХ, а сила струму підтримується постійною (для ДХ цієї роботи ), то доцільно ввести коефіцієнт пропорційності , і тоді (10) запишеться як

. (11)

Отже, для визначення значення індукції магнітного поля соленоїда достатньо виміряти холлівську напругу між контактами 1–2 ДХ (рис.5) і помножити її на . У зв’язку з нееквіпотенціальністю контактів 1 та 2 з’являється напруга нееквіпотенціальностї навіть при відсутності магнітного поля. Врахувавши , запишемо

(12)

де – напруга, що вимірюється вольтметром з великим вхідним опором (чи потенціометром), приєднаним безпосередньо до контактів 1 та 2 ДХ. Параметри і а також кількість витків , довжина і діаметр соленоїда задаються як паспортні дані блоку соленоїда.

Дата добавления: 2015-05-24