Дискусія в групах на тему «Демократія як суспільно-політичний феномен» (4 год )- оцінюється в 30 балів

Питання, які виносяться на обговорення:

1. Чому У.Черчілль сказав про демократію наступним чином: «демократія – система погана, але всі інші ще гірші»?

2. Як зрозуміти слова Дуайта Лассуелла (формула Лассуелла): «Ми знаємо достеменно, що демократії не знають як жити; через незнання вони гинуть». На що вказує ця формула? В чому її цінність?

3. Чим є демократія – одним з альтернативних шляхів розвитку чи головним напрямком розвитку людської цивілізації?

4. Назвіть основні демократичні принципи. Як Ви розумієте принцип прав меншості? У якій формі може реалізуватися право меншості на опозицію?

5. Чому демократія так приваблює людину?

6. Якому з цих визначень Ви надаєте перевагу? Відповідь аргументуйте:

- демократія – це правління народу;

- демократія – це ставлення тих, хто управляє, до тих, ким управляють;

- демократія – це плюралізм;

- демократія – це гарантія індивідуальних прав та свобод;

- демократія – це протилежність тоталітаризму;

- демократія – це консенсус.

7. Що таке поліархія згідно з Р.Далем?

8. Наведіть аргументи «за» демократію і «проти» неї?

9. Важливою цінністю демократії є свобода, яка відображає здатність людини діяти у відповідності з власним вибором, потребами та інтересами.

- що таке політична свобода?

- Яки зв'язок між свободою і відповідальністю?

10. У літературі утвердилася традиція – співставлення цінності революції і реформи як засобу досягнення соціальних перемін. Яка Ваша точка зору на цю проблему?Ви за революційне оновлення чи за поступове перетворення суспільства?

11. У чому суть теорії переходу? Хто започаткував цю теорію?

12. Які головні причини того, що «демократичні переходи» досить часто залишаються незавершеними?

13. Важливим чинником переходу до демократії є міжнародний зовнішній фактор. Вкажіть шляхи його впливу на демократичні перетворення.

14. Назвіть і розкрийте три хвилі демократизації, які подає американський політолог С.Гантінгтон.

15. Чи є Україна демократичною державою?

ЛІТЕРАТУРА

1. Актон Д. История свободы в античности // Полис. – 1993. – № 3.

2. Аптекер Г. О природе демократии, свободы и революции. – М., 1970.

3. Ашимбаев М. Политический транзит: от глобального к национальному измерению. – Астана: Ел Орда. – 2002. – 304 с.

4. Банс В. Элементы неопределенности в переходный период // Политические исследования. – 1993. - № 1. – С. 44-51.

5. Гаджиев К. Концепция гражданского общества // Вопросы философии. – 1991. – № 7.

6. Гантингтон С. Третья волна. Демократизация в конце ХХ века. – М.:,,Российская политическая энциклопедия”, 2003. – 368 с.

7. Володин Г. Современные теории модернизации: Кризис парадигмы // Политическя наука. – 2003. – № 2. – С. 8-30.

8. Гуттенбергер Б. Теория демократии // Полис. – 1991. – № 4.

9. Гладкий О. Недосконалість демократі // Молода нація. Альманах. – 2000. – № 3. – С. 54-74.

10. Гельман В. Постсоветские политические трансформации (Наброски к теории) // Полис. – 2001. – № 1.

11. Гельман В. Пострадянські політичні трансформації: начерки до теорії // Політична думка. – 2000. – № 2.

12. Даймонд Л. Прошла ли,,третья волна” демократизации // Политические исследования. – 1999. - №1. – С.10-25.

13. Даль Р. О демократии. – М., 2000.

14. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе // Вопросы философии. – 1990. - №9. – С. 69-75.

15. Демократія: Антологія / Упорядник О. Проценко. – К.: Смолоскип, 2005. – 1108 с.

16. Зеленько Г. Взаємозалежність фаз демократизації і становлення громадянського суспільства у постсоціалістичних країнах / Політичний менеджмент. – 2007. – №6.

17. Зеленько Г. „Навздогін на модернізацію”: досвід Польщі та України. – Київ, 2003. – 213 с.

18. Ильин М., Мельвиль А. Демократия и демократизация // Полис. – 1996. – № 6.

19. Каменская Г. Генезис идей демократии // Социс. – 1994. – № 4.

20. Капустин Б. Конец,,транзитологии”? (О теоретическом осмыслении первого посткоммунистического десятилетия) // Политические исследования. – 2004. – №4. – С. 6-26.

21. Карл Т. Демократизация: концепты, постулаты, гипотезы. Размышления по поводу применимости транзитологической парадигмы при изучении посткоммунистических трансформаций // Политические исследования. – 2004. – №4. – С. 6-27.

22. Карозерс Т. Конец парадигмы транзита // Политическя наука. – 2003. – № 2. – С. 42-66.

23. Ковалевский М. От прямого народоправства к представительному и от патриархальной монархии к парламентаризму. – М., 1906.

24. Ковлер А. Исторические формы демократии: проблемы политико-правовой теории. – М., 1990.

25. Кузнецов И. Парадигма транзитологии (Плюсы и минусы объяснительной концепции переходного периода) // Общественные науки и современность. – 2000. – №5. – С. 46-51.

26. Латигіна Н. До визначення феномена демократії // Політичний менеджмент. – 2004. – №3. – С. 20-29.

27. Латигіна Н. Передумови демократизації суспільства: основні підходи // Персонал. – 2005. – №3. – С. 15-18.

28. Латигіна Н. Шляхи та структурні фази демократизації суспільства // Політичний менеджмент. – 2005. – №2. – С. 68-77.

29. турні фази демократизації суспільства // Політичний менеджмент. – 2005. – №2. – С. 68-77.

30. Лейпхарт А. Демократия в многосоставных обществах: сравнительное исследование. – М., 1997.

31. Линц Х.,,Государственность”, национализм и демократизация // Политические исследования. – 1997. – №5. – С. 9-30.

32. Марадик Н. Концептуальні моделі та методологічні засади вивчення процесів демократичного переходу у постсоціалістичних країнах / Наталія Марадик // Сучасна українська політика. – К.: Український центр політичного менеджменту, 2010. – Вип.21. – C.246-257.

33. Мельвиль А. Опыт теоретико-методологического синтеза структурного и процедурного подходов к демократическим транзитам / Андрей Мельвиль // Политические исследования. – 1998. – № 2. – С. 6-38.

34. Мельвиль А. Посткоммунистические политии и переходы „третьей волны” / Андрей Мельвиль // Политические исследования. – 1999. – № 3. – С. 33-34.

35. Мельвиль А. Демократические транзити: теоретико-методологические и прикладные аспекти / Андрей Мельвиль. – М: МОНФ, 1999. – 108 с.

36. Мельвіль А. До аналізу демократичного транзиту в Росії // Політична думка. – 1998. – № 1.

37. Мадатов А. Пространственно-временные измерения демократии // Общественные науки и современность. – 1998. – № 1.

38. Медушевский А. Демократия и тирания в новое и новейшее время // Вопросы философии. – 1993. – № 10.

39. Мировое политическое развитие: век ХХ. – М., 1995.

40. Митева Л. Особенности консолидации демократии в странах Центральной и Восточной Европы / Людмила Митева // Политические исследования. – 1999. – № 3. – С. 48–50.

41. Наумкіна С. «Третя хвиля» демократизації: підсумки і перспективи // Політичний менеджмент. – 2004. – № 2. – С.162-171.

42. Никитченко А. Транснационализация демократии («Третья волна» демократизации в свете теорий мировой экономики) // Полис. – 1999. – № 2.

43. Орлова Т. Історія нових незалежних держав: Postsovieticum. – Київ: Знання, 2010. – 487 с.

44. Педрик К. Карнавал революції. Центральна Європа 1989 року. – К.: Критика, 2006. – 470 с.

45. Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / [ керівник авт. колективу В.Полохало]. – К: Політична думка, 1995. – 368 с.

46. Пьотр В. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Європи від Середньовіччя до сьогодення. – К.: Критика, 2004. – 462 с.

47. Растоу Д. Переходы к демократии: попытка динамической модели // Полис. – 1996. – № 5.

48. Романюк О. Кінець „транзитології” чи криза її первинної парадигми? / Олександр Романюк // Політичний менеджмент. – 2007. – №2. – С. 3-15.

49. Романюк О. Моделі посткомуністичних трансформацій / Олександр Романюк // Політичний менеджмент. – 2006. – № 3 – С. 35-50.

50. Романюк О. Транзитивні демократії (про визначення характеру політичних режимів перехідних суспільств) / Олександр Романюк // Людина і політика. – 2004. – №2. – С. 23-30.

51. Романюк О. Суспільно-політичні трансформації в новоутворених посткомуністичних країнах: спроба системного аналізу // Людина і політика. – 2003. – №5. – С. 3-12.

52. Сапір Ж. Системні трансформації у колишніх економіках радянського типу // Політична думка. – 1997. - № 1.

53. Салмин А. Современная демократия. – М., 1997.

54. Складові демократії. – К., 1993.

55. Токвіль А. Про демократію в Америці. – К., 2000.

56. Трипольський В. Демократія і влада. – К., 1999.

57. У пошуках правильної парадигми: Концептуальні перспективи посткомуністичного переходу у країнах Східної Європи / [за ред. Д.Гузіни]. – Київ: вид-во „Ай Бі”, 2003. – 342 с.

58. Фадеев Д. От авторитаризма к демократии: закономерности переходного периода / Дмитрий Фадеев // Политические исследования. – 1992. – № 1-2. – С. 117-124.

59. Фукуяма Ф. Конец истории // Вопросы философии. – 1992. – №7.

60. Харитонова О.Г. Генезис демократии (Попытка реконструкции логики транзитологических моделей) // Полис. – 1996. – № 5.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

Відповідь на практичному занятті оцінюється в 10 балів.

Дата добавления: 2015-05-24