Вогневе ураження противника в наступальному бою

Дії батальйону в атаці.

Атака полягає у стрімкому і невпинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку визначеному командиром для бою в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, БМП (БТР) та інших видів зброї з метою знищення противника.

Танкові підрозділи атакують у бойовій лінії, а механізовані підрозділи залежно від обстановки – у пішому порядку за танками або на БМП (БТР) без спішування особового складу.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на сильно пересіченій і важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке гарантує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. БМП (БТР) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на відстані, яка забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків, що атакують, і механізованих підрозділів.

Після спішування особового складу механізованих підрозділів у БМП (БТР) залишаються навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем БМП (БТР) підтримують дії своїх підрозділів.

Атака механізованих підрозділів на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена і знищена більша частина його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на БМП (БТР) – у бойовій лінії за танками на віддаленні 100 – 200 м, і ведуть вогонь з усіх своїх вогневих засобів.

Вогневе ураження противника в наступі полягає в узгодженні з діями підрозділів бригади (полку) вогневій взаємодії на противника силами та засобами авіації, артилерії з метою зниження бойових можливостей противника до рівня, який гарантовано забезпечує виконання бригадою (полком) завдань зі збереженням своєї боєздатності на відповідному (вказаному) рівні, здійснюється безперервною підтримкою вогнем та ударами дій підрозділів і утворенні тим самим сприятливих умов для виконання ними поставлених завдань.

З призначеного часу до виходу механізованих і танкових підрозділів на рубіж переходу в атаку проводиться вогнева підготовка наступу. А з виходом підрозділів на рубіж переходу в атаку, до виконання бригадою (полком) завдання, проводиться вогнева підтримка наступу.

До ВУП в батальйоні залучаються штатні і додані артилерійські підрозділи, гранатометні і протитанкові підрозділи, гармати і танки, БМП та інші вогневі засоби.

У період вогневої підготовки наступу артилерія та авіація придушують і знищують засоби масового ураження, системи високоточної зброї, артилерію, протитанкові засоби, живу силу і вогневі засоби противника в опорних пунктах його оборони і поза ними, а також ПУ та інші об’єкти, а гранатометний взвод – живу силу і вогневі засоби, розташовані поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за складками місцевості.

Гармати і танки, які виділені для стрільби прямою наводкою, а також БМП і ПТРК у цей час знищують вогневі засоби противника, щонайперше протитанкові і броньовані, на передньому краї і в найближчій глибині.

Вогнева підтримка військ, що наступають, здійснюється безперервно вогневим впливом артилерії на підрозділи противника першого ешелону, на його резерви й інші важливі цілі.

Батальйонна артилерія та додані батальйону (роті) артилерійські підрозділи під час ВУП можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі, зосереджений вогонь, нерухомий та рухомий загороджувальний вогонь, а також залучатися за рішенням старшого начальника до ведення масованого вогню, послідовного зосередження вогню, вогневого валу, рухомої вогневої зони.

По всіх періодах вогневого ураження узгоджено використовуються високоточні і звичайні боєприпаси. При цьому більша частина високоточних боєприпасів застосовується на напрямку головного удару для ураження об’єктів, насамперед невеликих та високо захищених, які ускладнюють наступ підрозділів і ураження яких звичайними боєприпасами неможливе. Для застосування високоточної зброї по всіх періодах вогневого ураження може виділятися визначений час.

Дата добавления: 2015-05-24