Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Ланцюги живлення та піраміди мас, чисел і енергії




Екосистеми

 

Основною одиницею біосфери, об’єктом вивчення екології є екосистема – комплекс організмів і чинників навколишнього природного середовища. Термін “екосистема” близький до терміну “біогеоценоз» (лат. bios – життя, coynos – спільний), і має тлумачення як природна ділянка земної поверхні з певним складом живих і неживих компонентів і динамічною взаємодією між ними (кругообігом речовин та обмінними енергетичними процесами). Біогеоценоз містить два компоненти: біотоп (грец. topoz - місце) – ділянка на поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (ґрунтом, мікрокліматом) і біогенез – сукупність живих організмів: рослин (фітоценоз), тварин (зооценоз), мікроорганізмів (мікробіоценоз), грибів (мікоценоз) (рис.3.1).

 

Рис.3.1. Схема будови біоценозу (за В.М.Сухачовим)

 

Екосистема буває різних розмірів і складності. Наприклад, ліс в цілому – екосистема, але й окремий мурашник в лісі, або любий пеньок – це теж екосистеми. Між організмами в екосистемі існує складна взаємодія через речовинно-енергетичний обмін. Наприклад, у водоймах планктон є їжею для зоопланктону, яким живляться дрібні риби, на які полюють хижі риби, що у свою чергу споживаються людиною.

Кожна з систем, незважаючи на їх розмаїття і кількість, має в своїй структурі два основних компоненти: фактори живої (організми) і неживої природи. Сукупність організмів (рослин, тварин, мікроорганізмів) називають біотою (лат. bio – життя)екосистеми. Неживі (хімічні і фізичні) фактори навколишнього середовища називаються абіотою. Відмінність систем одна від одною в основному створюється своєрідністю абіотичних умов кожного регіону.

За масштабами екосистеми поділяються на мікроекосистемами, макроекосистеми та глобальні екосистеми. У мікросистемах невеличкі тимчасові біоценози перебувають в обмеженому просторі. Це – трухляві пеньки, мурашники, мертві стовбури дерев тощо. Найпоширенішими є макроекосистеми, що розміщуються на величезних територіях чи акваторіях з характерним мікрокліматом і відповідають природним зонам. Це екосистеми лісу, тундри, тайги, степу, пустель, саван, морські екосистеми. Прикладом глобальної екосистеми служить біосфера Землі.

 

В природі всі види пов’язані між собою, бо живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Таким чином, утворюються ланцюги живлення (т. з. трофічні ланцюги). Ті, що починаються з автотрофів, називають ланцюгами виїдання (трава – миша – сова – яструб – пухоїд); ті ж, які беруть початок з відмерлих решток рослин, трупів і екскрементів тварин. Називають ланцюгами розкладання (перегній – жук-гнойовик – ворона – яструб – пухоїд). Трофічні ланцюги можуть розгалужуватись, якщо один з його учасників може живитися кількома видами їжі, утворюючі трофічні мережі. В природі вони трапляються частіше, ніж трофічні ланцюги, що забезпечує більшу стійкість екосистем у разі зміни умов середовища:

Коник Жаба Гадюка

Трава

Ховрах Сова Яструб Пухоїд

Сукупність організмів, які дістають перетворену на їжу енергію Сонця і хімічних реакцій (від автотрофів) через однакову кількість посередників трофічного ланцюга створюють трофічний рівень:

■ - перший рівень (без посередників) – продуценти;

■ - другий рівень – первинні консументи (травоїдні організмі);

■ - третій рівень – вторинні консументи (хижаки) і паразити первинних консументів;

■ - четвертий рівень – вторинні хижаки і паразити вторинних консументів;

■ - п’ятий рівень – паразити вторинних хижаків;

■ - шостий рівень – надпаразити високих порядків.

Кількість ланок ланцюга живлення в екосистемі як правило не перевищує 4 – 6 і обмежується правилом екологічної піраміди, згідно з яким біомаса кожної наступної ланки (трофічного рівня) в ланцюзі живлення зменшується (рис.3.2).

 

VI КОНСУМЕНТИ V р.  
V КОНСУМЕНТИ ІV р.  
IV КОНСУМЕНТИ ІІІ р.  
III КОНСУМЕНТИ ІІ р.  
II Гетеротрофи КОНСУМЕНТИ І р.  
I   Автотрофи (ПРОДУЦЕНТИ)
                       


Рис.3.2. Екологічна піраміда

 

Відповідно до того, що саме характеризують піраміди, вони поділяються на три типи:

■ - піраміда чисел, що відображає чисельність окремих видів;

■ - піраміда біомас характеризує суху масу чи енергетичну цінність;

■ - піраміда енергії показує величину потоку енергії чи продуктивність на кожному трофічному рівні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1356; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.