І. Організаційна робота

Мета та завдання виховної роботи з класом на період проходження практики.

4. План навчально-виховної роботи (щоденний)

Дата	Зміст навчальної роботи	Відмітка про виконання	Зміст виховної роботи	Відмітка про виконання
5.02.09 Понеділок	1. 2. 3. 4. 5.		1. 2. 3. 4. 5.
6.02.09 Вівторок

У змісті виховної роботи відобразити всі напрямки (вивчення учнів; формування колективу; реалізація завдань морального, громадянського, розумового, фізичного, трудового, естетичного, екологічного виховання; взаємодія з батьками, громадськістю тощо), форми та методи виховної роботи (індивідуальні, групові, фронтальні):

Знайомство з школою, класом: взяти участь в бесідах з адміністрацією, вчителями, класним керівником про особливості навчально-виховного процесу школи, концепції розвитку школи, про основні завдання навчально-виховної роботи школи, класу; виявити особливості соціуму мікрорайону, контингент учнів, між особистісні відносини в колективі, ставлення до навчання, рівні вихованості, мотиви, інтереси, захоплення учнів. Знайомство із структурою і педагогічним забезпеченням учнівського самоврядування тощо.

ІІ. Змістова часина напрямків виховної роботи

1. взяти участь в підготовці чи проведенні загальношкільної справи _________________________________ (моральне виховання)

2. організувати чи підготувати учнів до участі в ______________

_______________________________(розумове виховання)

3. розпочати підготовку чи провести екскурсію (куди, на яку тему) (трудове виховання)

4. розпочати підготовку чи провести годину спілкування на тему: __________________________________(громадянське виховання)

5. провести (свято, вечір, конкурс) _______________________________

6. взяти участь в спортивних змаганнях школи: _____________

_______________________________ (фізичне виховання).

7. провести індивідуальну бесіду з ________________________, щодо ____________.

8. відвідати виховний захід ____________________________

9. перевірити щоденники та проаналізувати____________________

10. провести навчання з активом, щодо____________________

11. ознайомитися з особливостями діяльності органів самоврядування.

12. Тощо.

ІІІ. Методична робота:

1. для вивчення учнів, класного колективу чи особливостей ходу навчально-виховного процесу провести анкетування, чи вивчення документації, тощо.

2. взяти участь у нараді класних керівників.

3. ознайомитися з планами роботи інших класних керівників тощо.

4. підготуватися до участі в батьківських зборах.

Завдання 3. Окреслення не менше трьох проблемних педагогічних ситуацій, їх аналіз та формулювання і розв’язання педагогічних задач.

Виявлення педагогічних проблемних ситуацій, формулювання і рішення педагогічних задач є одним з важливих методів формування професійного мислення студентів.

Педагогічна діяльність – це розв’язання низки педагогічних проблем або, як ще кажуть, педагогічних ситуацій. Педагогічна ситуація – це фрагмент педагогічної діяльності, що містить суперечності між досягнутим і бажаним рівнем вихованості окремого учня (чи колективу). Такі ситуації виникають спонтанно в навчально-виховному процесі (хтось чогось не зрозумів, хтось помилився, здійснив негарний непродуманий вчинок) або спеціально створюються вчителем (з виховною метою) чи учнем (навмисне).

Для педагога важливо усвідомити педагогічну ситуацію і сформулювати свою педагогічну мету. Як і всяка діяльність, педагогічна розпочинається з постановки мети (педагогічної задачі). У кожній педагогічній ситуації учителю треба, пам’ятаючи про загальну мету, розв’язувати ще й негайні завдання, тактичні й оперативні: швидко відреагувати, дати певні настанови, виробити доцільні засоби впливу, організувати діяльність.

В процесі професійного рішення педагогічних задач студенти вчаться управляти педагогічними проблемами, знаходити вихід з важкої ситуації. Тому дається завдання – скласти умову і рішення педагогічної задачі з ситуації, яка мала місце під час практики в діяльності вчителя, іншого студента або своїй власній.

Педагогічне завдання складається з умови і питання. В умові описується педагогічна проблема, що виникла під час практики. Умова повинна включати необхідні і достатні для вирішення завдань дані. До них відносяться:

· передумови і обставини (внутрішні та зовнішні), при яких відбувається дія;

· вік учнів; які вікові та індивідуальні особливості учнів проявляються в їх діях;

· об'єкти і суб'єкти виховання, дії учасників, від яких залежить рішення ситуації: ситуація очима учня (учнів) та вчителя;

· місце педагогічної ситуації в цілісному педагогічному процесі;

При описі ситуації не указуються прізвища учнів, а також прізвища вчителів. В той же час дані повинні бути достатніми, щоб зрозуміти суть проблеми. Питання педагогічного завдання є одне або декілька питань-пропозицій.

Алгоритм рішення педагогічної задачі

· детальна розробка проекту рішення (висунення гіпотези: вибір напрямів дій педагога, видів діяльності, загальних методів виховання; прогнозування їх результативності; розгляд різних варіантів дій педагога та їх виховний потенціал (впливовість);

· його практичну реалізацію (послідовність методів виховання, прийоми та засоби для їх реалізації);

· аналіз результату (зміни, які відбулися в учасників);

Завдання 4. Підготовка, проведення, самоаналіз залікового виховного заходу (Колективної творчої справи).

Під час практики студент проводить різні форми виховної роботи (тематичні класні години, свята, змагання, КВК, розвиваючі і пізнавальні ігри, дискусії і т.д.) Один виховний захід він представляє як заліковий (рекомендується година спілкування). Будь-яка форма виховної роботи повинна переслідувати триєдину мету: пізнавальну, виховну, розвиваючу. Ефективність виховного заходу залежить від того, наскільки повно реалізуються ці цілі. Практикант повинен прагнути до того, щоб будь-яка справа, що проводиться ним, була творчою і колективною. При цьому рекомендується керуватися основними принципами організації колективної творчої справи, розробленими І.П. Івановим.

Підготовку залікового заходу практиканти мають розпочинати з аналізу педагогічної ситуації (заплановані заходи класним керівником; діагностування рівня вихованості учнів їх морально-етичної освіченості, ставлень, інтересів, прагнень, поглядів, переконань, світоглядних цінностей, моральних звичок тощо; аналіз традицій школи, класу; свята, визначні дати на період практики; свої інтереси, сфери обізнаності, рівень сформованості елементів педагогічної техніки тощо).

Аналіз педагогічної ситуації дозволить здійснити цілепокладання (визначитися з цілями і завданнями) і перейти до прогнозування і конструювання виховного заходу (планування). Практиканту необхідно попередньо визначитися з: темою; формою проведення; метою (виховна; пізнавальна; розвиваюча); завданнями; обладнанням і оформленням приміщення; необхідними джерелами інформації. І тільки після цього розпочати безпосередню підготовку заходу.

Тема повинна бути лаконічною, цікавою і точно відображати зміст. Мета формулюється як загальний напрям роботи, а завдання повинні бути направлені на усвідомлення сутності моральних норм, формування почуттів, ставлень, поглядів, переконань, загальної спрямованості особистості, розвиток особистісних якостей учнів, інтересів, здібностей, між особистісних взаємин в класі тощо.

До обладнання відносяться всі засоби, які використовуються при проведенні виховної справи. Хід виховної справи включає докладний опис змісту, методів виховання.

Сценарій, що представляється на оцінку, можна проілюструвати фотографіями, малюнками, схемами і т.д.

Поради щодо організації години спілкування:

1. Зміст класної години слід будувати так, щоб поступово переходити від “наочної” інформації до її оцінки, від загальних оцінок – до розгорнених думок.

2. Бути уважним до виступів учнів, корегувати, акцентувати увагу на важливих моментах, роздумувати разом з ними, допомогти знайти правильні розв’язання проблеми.

3. Необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття учнів.

4. Тон вчителя повинен бути доброзичливим, що сприяє відкритому довірливому спілкуванню.

5. Запропонувати учням самим вибрати зручне місце і приємного сусіда.

6. Поступово накопичувати свої традиції проведення класної години.

Методика підготовки класної години

Класна година – це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню у них світоглядної системи цінностей, ставлень до навколишнього світу, людей, самого себе (Н. Е. Щуркова).

Класні години дуже різноманітні за змістом, форми і методи їх підготовки і проведення. Ефективність класної години залежить від ретельної підготовки до неї педагогів і дітей.

Підготовка до класної години передбачає наступні дії:

· діагностування, аналіз вихідних даних (рівня вихованості учнів, їх інтереси, мотиви тощо)

· визначення теми класної години, формулювання її мети;

· відбір матеріалу, виходячи з вимог до змісту класної години (актуальність, зв'язок з життям, досвідом учнів, відповідність віковим особливостям, образність і емоційність, логічність і послідовність);

· складання плану підготовки і проведення класної години (слід передбачити залучення школярів до активної участі в підготовці класної години, використовувати різноманітні форми і методи, що підвищують інтерес до даної теми);

· підбір наочності, музичного і іншого оформлення, створення сприятливої обстановки;

· визначення участі в класній годині інших дійових осіб: батьків, учнів інших класів, учителів, фахівців з обговорюваної теми тощо;

· визначення ролі і позиції класного керівника (практиканта) в процесі підготовки і проведення класної години;

· виявлення можливостей по закріпленню одержаної на класній годині інформації в подальшій практичній діяльності дітей.

Особлива увага при підготовці до класної години слід приділити психологічному настрою учнів. Настрій починається з моменту повідомлення про класну годину. Кращим способом підготовки є колективна творча діяльність, коли всі учні, розбившись на групи, готують фрагменти, розділи класної години, оформляють приміщення і т.д.

Структура плану класної години складається з 3-х частин: вступної, основної, заключної.

Вступна частина передбачає постановку питання. Її завдання – мобілізувати увагу школярів, забезпечити серйозне відношення до теми, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини.

Основна частина визначається виховними завданнями класної години і передбачає рішення поставленої проблеми. Тут розглядається основний зміст класної години.

У завершальній частині підводяться підсумки, визначається значущість думок, рішень, пропозицій.

Довідкова інформація.

Технологія підготовки виховного заходу, як колективної творчої справи (КТС)

Варто пам'ятати, що за силою виховного впливу процес підготовки може бути більш значущим, ніж сам захід.

У підготовці головне уважність, детальність, оригінальність. Інколи на це потрібно кілька днів, а інколи і кілька тижнів. Найбільший ефект буває тоді, коли організаторами і виконавцями суспільно корисної справи є самі учні.

Тут найкраще використати досвід організації колективних творчих справ за методикою І.П.Іванова. Технологічний ланцюжок буде таким:

Перший етап. Попередня робота вихователів:

- формування конкретних виховних завдань;

- підбір варіантів можливих справ для пропозиції вихованцям;

- демонстрація перспектив можливої справи;

- якщо колектив не на І етапі розвитку, залучення активу або всіх членів колективу на пошук цікавих і корисних справ.

Другий етап. Колективне планування колективної творчої справи (КТС):

- складання проекту плану активом (класним керівником на І етапі);

- обговорення його в малих групах, формування пропозицій змін, уточнень;

- відбір найбільш цікавих пропозицій для корекції плану;

- розподіл обов'язків, вибори ради справи, відповідальних за окремі частини справи.

Третій етап. Колективна підготовка справи:

- організація мікрогруп для проведення окремих частин справи;

- вивчення літератури, преси, зустрічі з поінформованими по питаннях теми людьми тощо;

- оформлення сценарію.

Коли виховний захід готується студентом-практикантом, то він складає план-конспект, в якому відзначає:

· тему заходу;

· форму проведення;

· мету і завдання;

· час і місце проведення;

· обладнання і оформлення;

· кому доручається яка ділянка роботи з підготовки;

· методичне забезпечення;

· сценарій проведення;

· врахування результатів.

Дата добавления: 2015-05-24