Плата за ресурси як інструмент впливу на економне і раціональне використання ресурсів. Види плати за ресурси

Для одержання найвищої результативності природоохоронної діяльності на підприємствах необхідно, щоб нові ринкові регулятори поєднували два типи економічних важелів – примусові та стимулюючі.

В Україні здійснюється стимулювання раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища шляхом:

- надання пільг при оподаткуванні підприємств, установ, організацій і громадян в разі реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, при переході на мало відходні, ресурсо- і енергозберігаючі технології, організації виробництва і впровадженні очисного обладнання і устаткування для утилізації та знешкодження відходів, а також приладів контролю за станом навколишнього природного середовища та джерелами викидів і скидів забруднюючих речовин, виконанні інших заходів, спрямованих на поліпшення охорони навколишнього природного середовища;

- надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища;

- встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів;

- звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища;

- передачі частини коштів фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам, установам, організаціям і громадянам на заходи для гарантованого зниження викидів і скидів забруднюючих речовин і зменшення шкідливих фізичних, хімічних та біологічних впливів на стан навколишнього природного середовища, на розвиток екологічно безпечних технологій та виробництв;

- надання можливості отримання природних ресурсів під заставу.

Обов’язком нашої держави є забезпечення екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України відповідно до ст.16 Конституції України. Для реалізації державної політики в цій сфері прийнято Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища”, який забезпечив реалізацію примусових регуляторів природоохоронної діяльності.

Таким чином, примусова група регуляторів природоохоронної діяльності спрямована на обмеження підприємств-користувачів природних ресурсів у власній екологодеструктивній діяльності. Одним з конкретних механізмів реалізації таких завдань є саме податкові платежі. Ще в 1998 році була встановлена необхідність введення податкових платежів за спеціальне використання природних ресурсів. Таким чином, було внесено зміни до Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” шляхом запровадження норм, які регулюють платність у сфері використання природних ресурсів. Зокрема, до них відносяться:

1) платежі (збори) за спеціальне використання природних ресурсів;

2) платежі за забруднення навколишнього природного середовища;

3) платежі, які сплачуються за використання природо забруднюючої технології, техніки або за виробництво екологонебезпечної продукції;

4) штрафні санкції, компенсаційні виплати за порушення чинного природоохоронного законодавства.

Фундаментальна мета платежів за спеціальне використання природних ресурсів полягає у інтерналізації зовнішніх ефектів, які виникають протягом життєвого циклу продукту, включаючи видобуток ресурсів, виробництво, розподіл, споживання та кінцеву утилізацію. Це необхідно для того, щоб екологічно чисті продукти не перебували в менш вигідному конкурентному становищі на ринку в порівнянні з продуктами, що створюють умови для формування негативного впливу на середовище.

Платежі за спеціальне використання природних ресурсів сприяють практичній реалізації принципів „забруднювач платить” і „користувач платить”. У відповідності з їх вимогами витрати, пов'язані з заходами щодо запобігання, контролю та скорочення шкідливих викидів, повинні оплачувати об'єкти, що роблять негативний вплив на навколишнє середовище, а також споживачі природних ресурсів, які використовують дані ресурси у своїй господарській діяльності.

Дані податкові платежі характеризуються високою ефективністю при вирішенні проблем, пов'язаних з обмеженням викидів нестаціонарними джерелами забруднення. Використання в цьому випадку адміністративних інструментів викликає значні труднощі як організаційного, так і фінансового характеру.

Таким чином, податки у сфері охорони навколишнього середовища є непрямими регуляторами певного типу взаємовідносин природи і суспільства при цьому ефективність податкового регулювання знаходиться в прямій залежності від його правового забезпечення, від того, наскільки правова база адекватна сучасним реаліям - економічним, соціальним, політичним та екологічним.

Дата добавления: 2015-05-07