Класифікація запасів

Поняття, класифікація і оцінка виробничих запасів

Бухгалтерське відображення операцій з руху виробничих запасів.

Порядок аналітичного обліку виробничих запасів.

Документування господарських операцій.

Загальна характеристика рахунків з обліку виробничих запасів

Поняття, класифікація і оцінка виробничих запасів.

Тема. ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Під виробничими запасами розуміють активи, які використовуються для подальшого продажу, споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Від поняття виробничих запасів слід відрізняти поняття матеріальних ресурсів. Матеріальні ресурси - це засоби виробництва, які включають засоби праці та предмети праці. Тобто поняття матеріальних ресурсів є більш широким поняттям ніж виробничі запаси, адже останні включають лише предмети праці.

Для правильної організації обліку запасів важливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можна класифікувати за наступними ознаками (див. табл. 1).

Таблиця 1 – Характеристика основних видів запасів

№ з/п	Класифіка­ційні групи запасів	Вид запасів	Характеристика
	За призна­ченням і причинами утворення	Постійні	Частина виробничих і товарних запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими поставками
Сезонні	Запаси, що утворяться при сезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні
	За місцем знаходження	Складські	Запаси, що знаходяться на складах підприємства
У вироб­ництві	Запаси, що знаходяться в процесі обробки
В дорозі	Продукція, що відвантажена споживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі
	За рівнем наявності на підприємстві	Нормативні	Запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечен­ня безперебійної роботи підприємства
Понаднормові	Запаси, що перевищують їх нормативну кількість
	За наявністю на початок і кінець звіт­ного періоду	Початкові	Величина запасів на початок звітного періоду
Кінцеві	Величина запасів на кінець звітного періоду
	По відно­шенню до балансу	Балансові	Запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
Поза­балансові	Запаси, що не належать підприємству, і зна­ходяться на ньому через визначені обставини
	За ступенем ліквідності	Ліквідні	Виробничі та товарні запаси, що легко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
Неліквідні	Виробничі та товарні запаси, які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
	За походжен­ням	Первинні	Запаси, що надійшли на підприємство ззовні, від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
Вторинні	Матеріали і вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва та споживання продукції)
	За обсягом	Вільні	Запаси, що знаходяться у надлишку на підприємстві
Обмежені	Запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві
	За сферою використа­ння	У сфері виробництва	Запаси, що знаходяться у процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво)
У сфері обігу	Запаси, що знаходяться у сфері обігу ^готова продукція, товари)
У невироб­ничій сфері	Запаси, що не використовуються у виробництві
	За складом і структурою	Запаси виробничі (предмети та засоби праці)	Запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатів власного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів, палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП
Запаси неза­вершеного виробництва (предмети праці)	Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК)
Запаси гото­вої продукції (продукти праці)	Продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі
Запаси товар­ні (продукти праці)	Товари, що знаходяться в сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі

Наведена класифікація запасів забезпечує виконання основних завдань обліку і контролю запасів, серед яких:

• забезпечення своєчасного документального оформлення руху запасів;

• контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням товарно-виробничих; запасів та їх збереженням у місцях зберігання і на всіх стадіях обробки;

• забезпечення відповідності складських запасів нормативам;

• раціональна оцінка товарно-виробничих запасів;

• розрахунок фактичної собівартості витрачених матеріалів та їх залишків;

• відображення операцій з оприбуткування та витрачання запасів в системі бухгалтерського обліку тощо.

Усі перераховані завдання сприяють формуванню інформації для управління запасами.

В залежності від того, яку роль відіграють різноманітні виробничі запаси в процесі виробництва продукції, робіт іпослуг, вони класифікуються по таким групам: сировина, основні й допоміжні матеріали; купівельні напівфабрикати; незавершене виробництво; малоцінні та швидкозношувані предмети.

Сировина — добуті, вироблені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки та призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва.

Матеріали - придбані на стороні оборотні ресурси, призначені для використання у власному виробництві як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва або для обслуговування технологічного процесу й управління. Матеріали за способом включення до собівартості продукції (робіт, послуг) умовно поділяють на основні та допоміжні.

Основні матеріали - це матеріали, які становлять основу продукту виробництва. Допоміжні матеріали - матеріали, які використовуються для обслуговування процесу виробництва й управління.

До групи допоміжних матеріалів, у зв'язку з особливістю їх використання, відносяться паливо, тара та тарні матеріали, запасні частини.

Паливо виділяють в окрему групу запасів з огляду на його економічне значення та специфіку споживання. Паливо поділяють на технологічне, моторне (пальне) та господарське (на опалення).

Тара - оборотні матеріальні активи, призначені для транспортування, зберігання і продажу продукції.

Тарні матеріали - оборотні матеріальні активи, призначені для виготовлення і ремонту тари.

До тари і тарних матеріалів належать предмети, які використовуються для пакування, транспортування.

Запасні частини - оборотні матеріальні активи, призначені для використання під час проведення ремонту, реконструкції, модернізації обладнання та машин (у тому числі транспортних засобів), ремонту обладнання та машин за замовленнями сторонніх осіб і для використання з метою гарантійного ремонту таких засобів.

Будівельні матеріали - матеріальні активи, призначені для використання у капітальному будівництві об'єктів, що зводяться господарським або підрядним способом.

Матеріали, передані в переробку, — оборотні матеріальні активи, тимчасово передані на безоплатній основі підприємством-власником суб'єктам-переробникам для доведення їх до стану, придатного для використання підприємством-власником у запланованих цілях.

Матеріали сільськогосподарського призначення - виробничі запаси сільськогосподарського підприємства або підприємства, що займається вирощуванням сільськогосподарської продукції у межах своєї звичайної діяльності.

Напівфабрикати - це сировина і матеріали, які пройшли певні стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовленні продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби - придбані на стороні оборотні матеріальні активи, призначені для використання у власному виробництві як матеріальна основа або необхідний додаток до матеріальної складової майбутнього продукту цього виробництва

Цей поділ має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції.

В окрему групу виділяють оборотні малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Важливою передумовою організації обліку виробничих запасів є їх оцінка. Згідно з Положенням оцінку виробничих запасів слід розглядати на наступних етапах їх руху: при надходженні запасів; при вибутті запасів; на дату складання звітності.

Порядок оцінки запасів залежить від багатьох факторів, основним з яких є обрана підприємством система обліку запасів. Для відображення запасів та одержання інформації про їх наявність та рух підприємства можуть застосовувати систему постійного чи періодичного обліку, обумовивши своє рішення в наказі про облікову політику.

Сутність кожної із систем обліку відображається в назві: при системі безперервного обліку надходження та витрачання товарно-матеріальних запасів обліковуються постійно, день-у-день, при системі періодичного обліку — при складанні звіту (раз на рік, квартал, місяць). При застосуванні періодичної системи оцінка вартості залишків запасів та собівартості проданої продукції проводиться в кінці облікового періоду. При застосуванні постійної системи така оцінка ведеться протягом всього облікового періоду. Постійна система обліку запасів вимагає більших витрат праці, хоча при використанні комп'ютерних технологій можна значно зменшити такі витрати. При застосуванні періодичної системи наприкінці звітного періоду обов'язково проводиться інвентаризація запасів, а при застосуванні постійної така інвентаризація не носить обов'язкового характеру.

Дата добавления: 2015-05-08