Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Викладення матеріалу теми - 74 хв

Організаційний момент – 3 хв.

Порядок проведення занять.

Тема № 8. «Електробезпека».

ПЛАН-КОНСПЕКТ

на проведення занять з студентами денної форми

навчання факультету механізації спеціальність

6.191900 «Механізація та електрифікація сільського господарства» з дисципліни «Основи охорони праці».

Навчальна мета: Ознайомити студентів з джерелами та факторами виробничих небезпек, джерел і факторів дії електричного струму на організм людини, основними чинниками, що визначають результати ураження людини електричним струмом; організацією безпечної експлуатації електроустано-вок.

 

Час: 2 години.

 

Місце проведення: аудиторія.

 

Навчально-матеріальне забезпечення: плакати, стенди, наочні приладдя.

 

Література: 1. ДСТУ 2293 – 99. Охорона праці. Терміни та визначен-ня основних понять. 2. ГОСТ 12.1.005 — 88 «Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги». 3. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Навчальний посібник. За ред. Желібо Є.П. 4-е видання. – К.: Каравела, 2003.- 328с. 4. Іванов В.Н., Дейнека В.І., Коржик Б.М., Дмитрієв С.Л., Охорона праці на підприємстві з позиції діючого зако-нодавства. – Харків: Центр Консульт, - 2003. 5. Кузнецов В. Охорона праці на підприємстві. - 2 – ге вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2005. – 428 с.

 

 

- перевіряю присутніх;

- оголошую тему та мету заняття, питання, яки мають вивчатися.

 

Питання, які вивчатимуться:

1. Дія електричного струму на організм людини.

2. Основні чинники, що визначають результати ураження людини електричним струмом.

3. Організація безпечної експлуатації електроустановок.

3. Підведення підсумків – 3 хв.

- оголошую оцінки; відповідаю на запитання;

- указую на питання, які вимагають підвищеної уваги на самопідготовці.

 

 

Завдання на самопідготовку:

1. Вивчити дію електричного струму на організм людини.

 

2. Вивчити основні чинники, що визначають результати ураження людини електричним струмом.

 

3. Вивчити організацію безпечної експлуатації електроустановок.

Питання та їх короткий зміст. Методичні вказівки.
1. Дія електричного струму на організм людини.   Електротравми відбуваються при попаданні людини під напругу в результаті доторкання до елементів електро-установки з різними потенціалами чи потенціал яких від-різняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроуста­новки без-посередньо або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку. Протікання струму через тіло людини супроводжуєт-ся терміч­ним, електролітичним та біологічним ефекта-ми. Термічна дія струму полягає в нагріванні тканин, випа-ровуванні вологи тощо, що викликає опіки, обвуглювання тканин та їх розриви парою. Тяжкість термічної дії струму залежить від величини струму, опору проходженню стру-му та часу проходження. При короткочасній дії струму термічна складова може бути визначальною в характері і тяжкості ураження. Електролітична дія струму проявляється в розкладі ор-ганічної речовини, в тому числі і крові, що приводить до зміни їх фізико-хімічних і біохімічних властивостей. Ос-таннє, в свою чергу, призводить до порушення біохіміч-них процесів в тканинах і органах, які є основою забезпе-чення життєдіяльності організму. Біологічна дія струму проявляється у подразненні і збу-ренні живих тканин організму, в тому числі і на клітинно-му рівні. При цьому порушуються внутрішні біоелектрич-ні процеси, що протікають в нормально функціонуючому організмі і пов'язані з його життєвими функціями. Збурення, спричинене подразнюючою дією струму, мо-же проявлятися у вигляді мимовільного непередбачувано-го скорочення м'язів. Це так звана пряма або безпосеред-ня збурююча дія струму на тканини, по яких він протікає. Разом з цим збурююча дія струму на тканини може бути і непрямою, а рефлекторною — через центральну нервову систему. Механізм такої дії полягає в тому, що збурення рецепторів (периферійних органів центральної нервової системи) під дією електричного струму передається цент-ральній нервовій системі, яка перероблює цю інформацію і видає команди щодо нормалізації процесів життєдіяль-ності у відповідних тканинах і органах. При пере­ванта-женні центральної нервової системи інформацією (збурен-ням клітин і рецепторів) центральна нервова система мо-же видавати недо­цільну, неадекватну інформації, виконав-чу команду. Останнє може привести до серйозних пору-шень діяльності життєво важливих орга­нів, в тому числі сердця та легенів, навіть коли ці органи не лежать на шля-ху струму. Крім відзначеного, протікання струму через організм негативно впливає на поле біопотенціалів в організмі. Зов-нішній струм, взаємо­діючи з біострумами, може поруши-ти нормальний характер дії біо­струмів на тканини і органи людини, подавити біоструми і, тим самим, викликати спе-цифічні розлади в організмі. Виділяють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. Місцеві електричні травми. Відносяться електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрооф-тальмія і механічні ушкодження, повязані з дією елект-ричного струму чи електричної дуги. Електричні опіки. Найбільш розповсюджені електро-травми. Зал­ежно від умов виникнення опіки діляться на контактні, дугові і змішані. Кон­тактні струмові опіки більш вірогідні в установках порівняно невеликої напруги — 1...2 кВ і спричинюються тепловою дією струму. Для місць контакту тіла зі струмо-відними неізольованими елементами електроустановки характерним є велика щільність струму і підвищений опір — за рахунок опору шкіри. Тому в місцях контакту виді-ляється значна кількість тепла, що і призводить до опіку. Контактні опіки охоплюють прилеглі до місця контак­ту ділянки шкіри і тканин. Дугові опіки можуть відбуватися в електроустановках, різних за величи­ною напруги. При цьому в установках до 6... 10 кВ дугові опіки частіше є результатом випадкових коротких замикань при виконанні робіт в елек­троустанов-ках. При більших значеннях напруг дуга може виникати як безпо­середньо між струмовідними елементами установки, так і між струмовідними елементами електроустановки і тілом людини при небезпечному наближенні її до струмо-відних елементів. В першому випадку (дуга між елемента-ми елек­троустановки) струм через тіло людини може не проходити і небезпека обумовлюється тепловою дією ду-ги, а в другому (дуга між струмовідними елементами і тілом людини) теплова дія дуги поєднується з проходжен-ням струму через тіло людини. Дугові опіки, в цілому, значно тяжчі, ніж контакт­ні, і нерідко призводять до смер-ті потерпілого, а тяжкість уражень зростає із збільшенням величини напруги. Електричні знаки (знаки струму або електричні мітки). Спостерігаються у вигляді різко окреслених плям сірого чи блідо-жовтого кольору на поверхні тіла людини в місці контакту із струмовідними елементами. Електричні знаки можуть виникати як в момент проход-ження стуму через тіло людини, так і через деякий час піс-ля контакту із струмовідними елемен­тами електроуста-новки. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають. Металізація шкіри. Це проникнення у верхні шари шкі-ри дрібних часток металу, який розплавився під дією елек-тричної дуги. Наддрібні частки мета­лу мають високу тем-пературу, але малий запас теплоти. Тому вони не здатні проникати через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій ділянці тіла, при цьому, відчувається біль від опіку за рахунок тепла, занесе­ного в шкіру мета-лом, і напруження шкіри від присутності в ній стороньої твердої речовини - часток металу. Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з ви-никненням елек­тричної дуги, для органів зору В більшос-ті випадків одночасно з металізацією шкіри мають місце дугові опіки. Електроофтальмія. Запалення зовнішніх оболонок очей, спричинене надмірною дією ультрафіолетового вип-ромінювання електричної дуги. Електроофтальмія, зазви-чай, розвивається через 2-6 годин після опромінення (за-лежно від інтенсивності опромінення) і проявляється у формі почервонін­ня і запалення шкіри та слизових обо-лонок повік, сльозоточінні, гнійних виділеннях, світлобо-лях і світлобоязні. Тривалість захворювання 3...5 днів. Механічні ушкодження. Пов'язані з дією електричного струму на організм людини, спричиняються непердбачу-ваним судомним скороченням м'язів в результаті подраз-нюючої дії струму. Внаслідок таких судомих скорочень м'я­зів можливі розриви сухожиль, шкіри, кровоносних су-дин, нервових тканин, вивихи суглобів, переломи кісток тощо. До механічних пошкоджень, спричи­нених дією еле-ктричного струму, не відносяться ушкодження, обумов-лені падінням з висоти та інші подібні випадки, навіть коли падіння було спричи­нено дією електричного струму. Загальні електричні травми або електричні удари. Це порушення діяльності життєво важливих органів чи всього організму людини як наслі­док збурення живих тка-нин організму електричним струмом, яке супрово­джуєть-ся мимовільним судомним скороченням м'язів. Результат негативної дії на організм цього явища може бути різний: від судомного скорочення окремих м'язів до повної зупин-ки дихання і кровообігу. При цьому зовнішні місцеві пош-кодження можуть бути відсутні. Залежно від наслідків ураження електричні удари ді-ляться на чотири групи: Перша група — судомні скорочення м'язів без втрати свідомості. Друга група — судомні скорочення м'язів з втратою сві-домості без порушень дихан­ня і кровообігу. Третя група — втрата свідомості з порушенням сер-цевої діяльності чи дихання, або серцевої діяльності і ди-хання разом. Четверта група— клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу. Клінічна або «уявна» смерть — це перехідний стан від життя до смерті. В стані клінічної смерті кровообіг і ди-хання відсутні, в організм людини не постачається кисень.     Ознаки клінічної смерті — відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синьювато-блідий, зіниці очей різко роз-ширені і не реагу­ють на світло. Життєдіяльність клітин і організму в цілому ще деякий час під­тримується за раху-нок наявного в організмі кисню на момент ураження. З ча-сом запаси кисню в організмі вичерпуються і клітини ор-ганізму починають відмирати, тобто наступає біологічна смерть. Період клінічної смерті визна­чається проміжком часу від зупинки кровообігу і дихання до початку відми­рання клітин головного мозку, як більш чутливих до кис-невого голодування. Залежно від запасу кисню в організмі на момент зупинки кровообігу період клінічної смерті може бути від декількох до 10... 12 хвилин. Крім електричних ударів, одним із різновидів загальних електротравм є електричний шок — тяжка нервово-рефле-кторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоці виникають глибокі розлади нервової системи і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому, а життєві функції орга­нізму поступово затухають. Такий стан організму може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитись або виздоровленням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.     2. Основні чинники, що визначають резу-льтати ураження людини електричним струмом.   Чинники, що впливають на тяжкість ураження людини електрич­ним струмом, діляться на три групи: 1. Електричного характеру. 2. Неелектричного характеру. 3. Чинники виробничого середовища. Основні чинники електричного характеру. Це величи-на струму через людину, напруга, під яку вона попадає та опір її тіла, рід і часто­та струму. Величина струму через людину. Безпосередньо і найбі-льшою мірою впливає на тяжкість ураження електричним струмом. За характером дії наорганізм виділяють: 1. Відчутний струм — викликає при проходженні через організм від­чутні подразнення. 2. Невідпускаючий струм — викликає при проходженні через орга­нізм непереборні судомні скорочення м'язів ру-ки, в якій затиснуто провідник. 3. Фібриляційний струм — викликає при проходженні через орга­нізм фібриляцію серця. Величина напруги, під яку попадає людина. Впливає на тяжкість ураження електричним струмом в тій мірі, що із збільшенням прикла­деної до тіла напруги зменшується опір тіла людини. Останнє приво­дить до збільшення стру-му в мережі замикання через тіло людини і, як наслідок, до збільшення тяжкості ураження. Електричний опір тіла людини. Тіло людини являє со-бою склад­ний комплекс тканин. Це шкіра, кістки, жирова тканина, сухожилля, хрящі, м'язова тканина, кров, лімфа, спинний і головний мозок. Шкіра є основним фактором, що визначає опір тіла лю-дини в цілому. Опір шкіри різко знижується при ушкод-женні її рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Крім перерахова-них чинників на опір шкіри впливають щільність і площа контактів, величина прикладеної напруги, величина стру-му і час його дії. Зі збільшенням величи­ни напруги, стру-му і часу його дії опір шкіри, а також і тіла людини, в ціло-му, падає. Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший, ніж у дорослих, у молодих людей менший, ніж у літніх. Спричинюється така залежність товщиною і ступенем огрублення верх-нього шару шкіри. Враховуючи багатофункціональну залежність опору ті-ла людини від великої кількості чинників, при оцінці умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, лінійним, активним і рівним 1000 Ом.   Частота і рід струму. Через наявність в опорі людини ємнісної складової, збільшення частоти прикладеної нап-руги супроводжується зменшенням повного опору тіла людини і, як наслідок, збільшенням струму, що проходить через людину. Останнє дає підставу вважати, що тяжкість ураження електричним струмом має зростати із збіль-шенням частоти. Але така закономірність спостерігається тільки в межах частот 0...50 Гц. Подальше збільшення частоти, не зважаючи на зро­стання струму, що проходить через людину, не супроводжується зро­станням небезпеки ураження. При частотах 450-500 кГц вірогідність загаль-них електротравм практично зникає, але зберігається не-безпека опіків дугових і за рахунок проходження струму через тіло людини. При цьому струмові опіки спостеріга-ються на шкірі і прилеглих до неї тканинах — за рахунок поверхневого ефекту перемінного струму. Основні чинники неелектричного характеру. Є шлях струму через людину, індивідуальні особливості і стан організму людини, час, раптовість і непередбачуваність дії струму. Шлях струму через тіло людини. Суттєво впливає на тя-жкість ура­ження. Особливо небезпечно, коли струм про-ходить через життєво важливі органи і безпосередньо на них впливає. Якщо струм не проходить через життєво важливі орга-ни, то він може впливати на них тільки рефлекторно, че-рез центральну нервову систему, а вірогідність ураження цих органів менша. Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: «рука-рука», «голова-ноги», «рука-ноги». Серед випадків з тяжкими і смертельними наслідками час-тіше спостеріга­ються петлі «рука-рука» (40%), «права ру-ка-ноги» (20%), «ліва рука-ноги» (17%). Особливо небез-печними є петлі «голова-руки» і «голова-ноги», але трап-ляються вони досить рідко. Індивідуальні особливості і стан організму. До індиві-дуальних осо­бливостей організму, які впливають на тяж-кість ураження електричним струмом, при інших рівних чинниках, відносяться чутливість організму до дії струму, психічні особливості та риси характеру людини (холери­ки, сангвініки, меланхоліки). Аналіз електротравматизму свід-чить, що більш чутливі до дії електричного струму холе-рики і меланхоліки. Тяжкість ураження електричним струмом значною мі-рою залежить від стану організму. До більш тяжких ура-жень електричним струмом приводять стан збу­рення нер-вової системи, депресії, захворювання шкіри, серцево-су­динної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, різ-ного харак­теру запалення, що супроводжуються підви-щенням температури тіла. Більш тяжкі наслідки дії струму чітко спостерігають ся в стані алкогольного чи наркотич-ного сп'яніння організму. Час дії струму. Із збільшенням часу дії струму зменшу-ється опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту, електролітичних проце­сів у тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, під-вищується вірогідність співпадання максимального імпу-льсу струму через серце, що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень. Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що при несподіва-ному попаданні людини під напругу захисні функції орга-нізму не налаштовані на небезпеку. Експериментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то при реалі­зації цієї загрози значення порогових струмів на 30-50% вищі. І, нав­паки, якщо така загроза не усвідомлюється і дія струму проявляється несподівано, то значення порогових струмів будуть меншими. Чинниками виробничого середовища, які впливають на небез­пеку ураження людини електричним струмом, є тем-пература повітря в приміщенні, вологість повітря, запиле-ність повітря, наявність в повітрі хімічно активних домі-шок.   3. Організація безпечної експлуатації елек-троустановок. Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки: 1. Система технічних засобів і заходів. 2. Система електрозахисних засобів. 3. Система організаційно-технічних заходів і засобів. Система технічних засобів і заходів з електробезпе-ки. Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізують-ся в конструкції елек­троустановок при їх розробці, виго-товленні і монтажі відповідно дочинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпе-чення електробезпеки діляться на дві групи: 1. Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпе-ки при нор­мальному режимі роботи електроустановок. 2. Технічні заходи і засоби забезпечення електробезпе-ки при ава­рійних режимах роботи електроустановок. Основні технічні засоби і заходи забезпечення електро-безпеки при нормальному режимі роботи електроуста-новок включають: 1. Ізоляція струмовідних частин. 2. Недоступність струмовідних частин. 3. Блоківки безпеки. 4. Засоби орієнтації в електроустановках. 5. Виконання електроустановок, ізольованими від зем-лі. 6. захисне розділення електричних мереж. 7. Застосування малих напруг. 8. Компенсація ємнісних струмів замикання на землю. 9. Вирівнювання потенціалів. З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призна-чення, умов експлуатації і конструкції в електроустанов-ках застосовується одно­часно декілька з перелічених тех-нічних засобів і заходів. Система електрозахисних засобів. Електрозахисні за-соби - це технічні вироби, що не є конструктивними еле-ментами електроуста­новок і використовуються при ви-конанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм. Електрозахисні засоби поділяються на: 1. Їзолювальні - ізолювальні штанги, кліщі, накладки, діелектричні руковички. 2. Огороджувальні - огородження, щитки, ширми, пла-кати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, руко-виці для захисту рук. Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові. Основні ізолювальні електрозахисні засоби розраховані на напру­гу установки і при дотриманні вимог безпеки що-до користування ними забезпечують захист працівників. Додаткові електрозахисні засоби навіть при дотриманні функціо­нального їх призначення не забезпечують надій-ного захисту працюю­чих і застосовуються одночасно з ос-новними для підвищення рівня безпеки. Система організаційно-технічних заходів і засобів. Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо по-передження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроус-тановок споживачів», якими відповідальність за органі-зацію безпечної експлуатації електроустановок поклада-ється на роботодавця. Згідно з чинними вимогами роботодавець повинен: 1. Призначити відповідального за справний стан і без-печну експлу­атацію електроустановок. 2. Створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу. 3. Розробити і затвердити посадові інструкції праців-ників електро­технічної служби та інструкції з безпечно-го виконання робіт в елек­троустановках з урахуванням їх особливостей. 4. Створити на підприємстві умови з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог. 5. Забезпечити своєчасне навчання і перевірку знань працівників з питань електробезпеки. На малих підприємствах за неможливості чи недоціль-ності ство­рення електротехнічної служби власник, на до-говірних засадах, дору­чає електротехнічним службам спо-ріднених підприємств або фізічним особам, які мають від-повідну підготовку, забезпечення справного стану і без-печної експлуатації електроустановок. Фахівці служби охорони праці забов'язані контролюва-ти безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати четверту групу з електробез­пеки. Працівники, що обслуговують електроустановки повин-ні мати від­повідну професійну підготовку, І...V групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням встановленої форми і не мати медичних проти­показань і вікових обме-жень щодо можливості виконання роботи в електроуста-новках. Під час виконання службових обов'язків працівник по-винен мати при собі посвідчення. За відсутності посвід-чення або за прострочених термінів чергової перевірки знань працівник до роботи не допускається. Чергові пере-вірки знань працівників, що обслуговують елек­троуста-новки, проводяться кожні 12 місяців. За вимогами і заходами безпеки роботи в електроуста-новках поді­ляються на три категорії: 1. Зі зняттям напруги. 2. Без зняття напруги на струмовідних частинах або поблизу них. 3. Без зняття напруги на безпечній відстані від стру-мовідних частин, що перебувають під напругою. До робіт, що виконуються зі зняттям напруги, віднося-ться роботи, що проводяться в електроустановці, в якій зі струмовідних частин знято напругу і доступ в елект-роустановки, що перебувають під напругою, унеможлив-лено. До робіт, що виконуються без зняття напруги на стру-мовідних частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосе­редньо на цих частинах або на відс-танях від цих частин, менших без­печних. До робіт без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою, на-лежать роботи, при виконан­ні яких випадкове наближен-ня людей, інструменту чи механізмів на меншу за безпеч-ну відстань до цих частин є неможливим. Роботи в електроустановках за вимогами щодо органі-зації їх без­печного виконання поділяються на такі, що виконуються: 1. За нарядами-допусками. 2. За розпорядженнями. 3. В порядку поточної експлуатації. Роботи, що виконуються за нарядами-допусками, офор-млюються нарядом встановленої форми, в якому вказує-ться місце робіт, їх обсяг, особи, відповідальні за безпечну організацію і виконання робіт, склад бригад та заходи без-пеки. Роботи, що виконуються за розпорядженнями, реєстру-ються в спе­ціальному журналі. При цьому встановлюється час виконання робіт, їх характер і організаційно-технічпі заходи безпеки відповідно до чин­них вимог. Роботи, що виконуються в порядку поточної експлуа-тації, реєстру­ються в журналі реєстрації цих робіт. На підприємствах наказом затверджується перелік ро-біт, які вико­нуються за нарядами, за разпорядженнями та в порядку поточної експлуатації і призначаються осо-би, відповідальні за безпечну органі­зацію і безпечне вико-нання цих робіт. Під час виконання робіт за нарядами-допусками і роз-порядження­ми такими особами є: 1. Працівник, який видає наряд чи розпорядження. 2. Працівник, який дає дозвіл на підготовку робочого місця. 3. Працівник, який готує робоче місце. 4. Працівник, який допускає до роботи. 5. Керівник робіт. 6. Працівник, який наглядає за безпечним виконанням робіт. 7. Члени бригади. Час – 25 хв.   Пояснити.       Під запис. Звернути увагу. Пояснити.     Під запис. Поясни-ти кожний фактор. Навести приклади.   Звернути увагу.     Звернути увагу. Навести пиклади.         Навести приклади. Звернути увагу на зміну функціональ-ного стану організ-му   Під запис.     Під запис.   Звернути увагу.   Під запис. Звернути увагу. Навести приклади.     Під запис. Звернути увагу. Навести приклади.   Звернути увагу на несприятливі факто-ри.   Звернути увагу.   Пояснити.     Звернути увагу. Навести прклади.   Звернути увагу.     Звернути увагу на аспекти проблеми та шляхи вирешен-ня проблеми.     Звернути увагу.   Під запис.   Звернути увагу. Навести приклади.     Під запис. Поясни-ти як можуть впли-вати групи електри-чних ударів на орга-низм людини. На-вести приклади.   Під запис. Навести приклад.     Звернути увагу.     Навести приклад.   Звернути увагу.   Під запис.   Час – 24 хв.   Під запис.     Під запис. Пояснити.   Навести приклад.   Під запис. Звернути увагу на підтримку сталості организму.     Звернути увагу.   Пояснити.   Пояснити.Навести приклади.   Звернути увагу.   Звернути увагу.   Звернути увагу. Зас-тережити.     Пояснити.   Звернути увагу. Зас-тережити.     Звернути увагу.   Звернути увагу. По-яснити.     Застережити.     Пояснити Навести приклади.     Навести приклади. Звернути увагу.     Пояснити. Навести приклади.   Час – 25 хв.     Під запис.     Під запис.   Під запис, надати поняття. Навести приклади.     Навести приклади.   Під запис. Навести приклади.       Під запис. Навести приклади.     Під запис. Навести приклади. Пояснити кожний пункт.     Під запис. Навести приклади.     Під запис.   Звернути увагу.   Звернути увагу.   Під запис.   Під запис.     Під запис.   Під запис.     Під запис.   Звернути увагу.     Звернути увагу.   Під запис.     Під запис. Поясни ти.

План-конспект склав викладач Миколаївського

Державного аграрного університету В. М. Курепін.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Бухгалтерське відображення операцій з руху виробничих запасів | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 382; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.018 сек.