Факторний аналіз зміни обсягу випуску продукції з n-виду матеріалу в натуральних одиницях

Показник	План	Факт	Відхилення	Алгоритм розрахунку впливу фактора	Розрахунок впливу фактора	Вплив фактора, шт.
Обсяг випуску продукції, шт. (V^n)			+850
Витрати n -матері-алу на випуск продукції, кг (М ^n)			+958		+958: 1,5	+639
Кількість придбаного n -матеріалу, кг (К ^n)			+1084		+1084: 1,5	+723
Зміна залишків n -матеріалу за період, кг (ΔО ^n)	+10	–4	–14		– (–14): 1,5	+9
Відходи з n -матері­алу, кг (В ^n)			+140		– (+140): 1,5	–93
Витрачання n -матеріалу на оди-ницю продукції, кг (Р^n = М^n: V^n)	1,5	1,45	–0,05			+211

Таким чином, перевиконання плану з випуску продукції за n -видом матеріалу на 15,5% зумовлене переважно зростанням обсягів запасів n -матеріалу на 12,5% та зниженням матеріаломісткості одиниці продукції на 3%. Вивчаючи причини, що вплинули на зміну обсягу виробництва, головну увагу необхідно приділити наднормативним відходам n -матеріалу, які спричинили негативний вплив на випуск продукції.

За даними табл. 13.17 на основі розрахованих відхилень визначають економію або перевитрату матеріалів за рахунок зменшення чи збільшення матеріаломісткості продукції:

Е = Δ Мм · Σ(Кф · Цт ф),

де Е — економія (–) або перевитрата (+) матеріалів внаслідок зміни матеріаломісткості, тис. грн.;

Δ Мм — зміна матеріаломісткості, грн.

Повертаючись до табл. 13.14, бачимо, що фактичний рівень матеріаломісткості перевищує запланований на +1,34 коп. на одиницю продукції. Розрахуємо рівень перевитрати матеріалів:
Е = Δ Мм · Σ(Кф · Цт_ф) = (+1,34) коп. · 8500 тис. грн. = +113,9 тис. грн.

Додатковий випуск продукції (резерв випуску) розраховують множенням економії або перевитрат матеріалів (Е) на плановану матеріаловіддачу або діленням цих перевитрат на плановану матеріаломісткість продукції:

де ¶ — додатковий випуск або резерв випуску продукції, тис. грн.

Резерв випуску продукції становить: ¶ = Е · Мв₀ = Е: Мм₀ =
= 113,9 · 2,95= 113,9: 0,3386 = 336 тис. грн. Отже, за рахунок збільшення матеріаломісткості продукції на 3,95% випуск продукції зменшився на 336 тис. грн., що становить 4% запланованого обсягу випуску.

Насамкінець варто зазначити, що аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів не закінчується одержанням необхідних показників (відповідно до поставлених цілей). Він є підставою для прийняття необхідних управлінських рішень. За даними аналізу керівництво підприємства розробляє заходи, які сприяють пошуку джерел економії матеріальних ресурсів та резервів збільшення обсягів виробництва. Отже, наступним етапом дослідження є аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів.

Аналіз можливостей мобілізації виявлених резервів підви­щення ефективності використання матеріальних ресурсів. Практично всі функціональні служби підприємства, які аналізують порядок використання матеріальних ресурсів та розробляють відповідну політику управління ними, мають потребу в системі нормативних (стандартних) витрат («standard cost»): служба маркетингу — для прийняття рішень про замовлення матеріальних ресурсів; служба менеджменту — для контролю витрат матеріальних ресурсів через аналіз відхилень, бухгалтерія — для оцінки матеріальних запасів.

До факторів, що сприяють зниженню матеріальних витрат на виробництво продукції, відносять: зменшення ваги виробів та питомої витрати матеріалів; скорочення неминучих втрат та використання відходів і побічних продуктів у технологічному процесі; утилізацію вторинних ресурсів; заміну натуральних матеріалів штучними.

Важливим напрямком аналізу можливостей мобілізації резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є ана­ліз обґрунтованості та дотримання норм витрачання матеріалів, який базується значною мірою на нормативному методі обліку витрат.

Завдання аналізу обґрунтованості норм витрачання матеріалів полягає у вивченні стану існуючих базових та поточних стандартів, динаміки їх змін та рівня напруженості. Зіставляючи нормативну калькуляцію, складену за поточними нормами витрачан­ня матеріалів, з плановою (базовою), визначають стан нормування та ефективність роботи технічних служб підприємства щодо зниження матеріальних витрат.

Завданням аналізу дотримання норм витрачання матеріальних ресурсів є контроль за нормами витрачання матеріалів через виявлення відхилень фактичного витрачання від відповідних нормативів для виявлення причин таких відхилень та їх конкретних винуватців.

Аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва полягає у визначенні динаміки суми відходів. Якщо протягом кількох періодів за постійного витрачання матеріалу, але за різних варіантів технології обробки (або з інших причин) величина втрат зростає, то це свідчить про непрогресивність норми та низький рівень роботи служби виробничого менеджменту.

Отже, основними напрямками аналізу можливостей мобілізації виявлених резервів підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є:

а) аналіз динаміки коефіцієнта використання матеріалів за калькуляційними групами або виробами та прийняття управлінських рішень щодо зниження матеріальних витрат;

б) аналіз неминучих втрат матеріалів у процесі виробництва, виявлення причин та винуватців, визначення впливу відхилень на собівартість продукції, пошук резервів підвищення рівня раціонального використання матеріальних ресурсів;

в) аналіз норм витрачання матеріалів через порівнювання їх (для оцінювання якості та конкурентоспроможності технологічного процесу) з показниками інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію.

Завданням управління матеріальними запасами, яке здійснюється спільними зусиллями служби маркетингу та бухгалтерії, є розробка політики, за допомогою котрої можна мінімізувати обсяги запасів та досягти оптимальних вкладень капіталу в матеріальні цінності. Отже, завдання прогнозування й управління запасами розглядаються як невід’ємна частина комплексного проек­ту, який включає аналіз фінансового стану підприємства та кон’юн­ктурні й маркетингові дослідження. Тільки тоді методи управління запасами матимуть найбільшу ефективність.

У теорії управління запасами розроблено спеціальні моделі для визначення економічно обґрунтованого обсягу замовлення матеріальних цінностей. Однією зі спрощених моделей управління матеріальними запасами є модель EO Q (The economic ordering quantity model):

де ЕО Qⁿ — економічно обґрунтований обсяг замовлення матеріалів (у натуральних одиницях);

— загальна потреба в матеріальних ресурсах на період (в одиницях);

— вартість виконання одного замовлення, тобто сума транс­портних та адміністративних витрат, пов’язаних із розміщенням замовлення;

— вартість зберігання одиниці матеріалу, яка включає скла­дування, обробку, страхування матеріальних цінностей.

Для розв’язання управлінського завдання аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів розробляють відповідні алгоритми. Основними алгоритмами аналізу матеріальних ресурсів є:

1) алгоритм аналізу стану виробничих запасів;

2) алгоритм контролю ефективності формування портфеля договорів на поставки матеріальних ресурсів;

3) алгоритм контролю за витрачанням матеріальних ресурсів.

Алгоритми аналізу матеріальних ресурсів за наявності відповідних умов, а саме: за наявності структури вхідної і вихідної інформації, системи класифікаторів номенклатур виробничих запасів, постачальників та споживачів матеріалів, а також приклад­них програм, дають змогу з допомогою комп’ютера розв’язувати весь комплекс завдань управління матеріальними запасами.

Прикладом такого алгоритму (контроль за ефективністю формування портфеля замовлень на матеріальні ресурси) є структурно-логічна схема, зображена на рис. 13.1.

Рис. 13.1. Алгоритм контролю за ефективністю
формування портфеля договорів поставок на матеріальні ресурси

Варто зазначити, що необхідною передумовою ефективності оперативного аналізу стану матеріальних запасів є використання комп’ютерних технологій збирання, обробки та зберігання економічної інформації. Брак на більшості українських підприємств комп’ютерного складського обліку виробничих запасів стримує впровадження в практику господарювання сучасних методів оперативного аналізу та управління матеріальними запасами.

Дата добавления: 2015-05-08