Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Концепція кохання в “Декамероні” Дж. Боккаччо




Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.

Головним твором Боккаччо, що обезсмертив його ім'я, був його прославлений та ославлений «Декамерон» (10-денні розповіді) — (від грец. δέκα «десять», ἡμέρα «день» — «Десятидення») збірка 100 повістей, розказаних товариством з 7 жінок й і 3 чоловіків, які під час чуми переселилися до села і там гаяли час цими розповідями. «Декамерон» написаний частково в Неаполі, частково у Флоренції. Сюжети Боккаччо запозичував або зі старофранцузських фабліо, або зі збірки «Cento novelle antiche»(«Новеллино», известном также как «Сто древних новелл»), а також з сучасних поетові подій. Оповіді написані витонченою, легкою мовою, вражаючим багатством та добором слів та виразів. Усі оповіді дихають життєвою правдою й строкатістю життя. Бокаччо використовував цілий набір схем і прийомів. Він зобразив людей усіх станів, будь-якого віку й характеру, пригоди найрізноманітніші, починаючи від найвеселіших і найкумедніших й закінчуючи найтрагічнішими й найзворушливішими. У той час як у обрамляють новелах Боккаччо показує ідеальне культурне товариство, в оповіданнях проявляється реальне життя з різноманіттям характерів і життєвих обставин. Персонажі новел належать до різних соціальних верств. Характерна риса прози - підкреслення піднесене моральної сторони любові. Крім того, очевидно висміювання лицемірства та сластолюбства духовенства. Основні теми: 1) Зразкові герої (особливо, новели VI та X днів): володіють інтелектом, дотепністю, цивілізованістю, а також щедрістю і люб'язністю. 2) Релігійна тематика з рідкісними, але вельми отруйними антиклерикальні зауваженнями 3) Любовні історії - найбільша. Новели забавних і від непристойних до воістину трагічних 4) Вік - автор висміює обачність і лицемірство строків, вихваляючи непідробленість почуттів юних 5) Жінки - у тому числі матері 6) Глузування та іронія (особливо, новели VII і VIII днів). «Декамерон» перекладений ледь не всіма мовами світу (класичний український переклад Миколи Лукаша), з нього черпали багато письменників, й чи не найбільше Шекспір. У французькій літературі традиції Бокаччо розвинула Маргарита Наваррська, створивши свій шедевр, близький за стилем й перейнятий гуманістичним духом французької культури й неоплатонізму — "Гептамерон". Говорячи про вплив Бокаччо на європейську літературу, варто згадати й Рабле та його роман "Гаргантюа й Пантагрюель".

 

Новелла вторая. Монах Альберт уверяет Лизетту, что в нее влюблен ангел, и, вселяясь в тело Альберта, ангел желает близости с мадонной Лизеттой. Так им удаётся соединиться несколько раз, пока тщеславная Лизетта не выбалтывает подругам свой секрет. Родственники Лизетты хотят поймать «ангела», а он бросается из окна ее дома и находит убежище в доме одного бедняка, который на следующий день ведет его, переодетого дикарем, на площадь, где его узнают, а братия хватает и заключает его в темницу.

Новелла первак. Джьянни Логтеринги слышит ночью стук в дверь и будит жену. Она уверяет его, что это привидение, хотя на самом деле это её любовник подаёт сигнал, так как он пришёл на свидание из-за неправильно повёрнутой козьей головы у ворот дома Джьянни — условного знака. Джьянни вместе с женой произносят над «призраком» заговорную молитву, в которой жена завуалировано объясняет любовнику, что дома муж, но зато любовник может полакомиться оставленной в саду снедью. Стук прекращается.

Новелла вторая. При возвращении мужа домой, Перонелла прячет своего любовника в винную бочку. Муж запродал ее, а жена говорит, что уже продала ее человеку, влезшему в бочку, чтобы осмотреть, крепка ли она. Тот вылезает из бочки и, велев мужу еще выскоблить ее, скрывается.

 

93. Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.

Героями повісті є десятеро молодих людей, з яких семеро дам та троє кавалерів. у книжці приведені їх вигадані імена, нібито для того, щоб не осоромити благородних людей, що розмовляли на теми, неприйнятні для тогочасного суспільства. Ці персонажі - освічені молоді люди, вірні правилам честі та шляхетності, тонко відчуваючих красу природи та світу. Ці люди стали символом нової ери гуманістичного світогляду.

Зачинається перший день Декамерона, в котрому автор ясує, з якої нагоди зібралася наша бесіда, а потім, за приводом Пампінеї, говориться про що кому заманеться. Крім трьох моментів, голос автора в книзі не звучить відкрито, письменник створює об'єктивний опис персонажів і ситуацій, відмовляючись на цей раз від всіх автобіографічних натяків, настільки часто зустрічаються в його юнацьких творах. Вся оповідна тканина "Декамерона" спирається на самі різні джерела, насичена численними зв'язками з настільки ж численними історичними та соціальними рівнями, в яких фігура самого автора не виявляється. 1) на початку книги де звертається до жінок, яким і була присвячена книга. Звільнившись від любовних переживань, якими рясніла його юність, він має намір віддячити тих, хто допомагав йому перенести страждання кохання, - тому він вирішив написати книгу, читання якої може бути приємно жінкам. 2) у введенні до четвертого дня автор знову звертається до жінок і захищає "смиренний тон" своєї книги від критики, яка дорікала йому за те, що він поставив жінок в центр усього твору. У відповідь Боккаччо розповідає знамениту новелу про Філіппо Бальдуччі і гусей, яка в жартівливому тоні підтверджує той факт, що любов до жіночої статі продиктована законами природи, тому опиратися їй неможливо і навіть шкідливо; 3) в авторському укладанні, де письменник знову звертається до "благородним дівчатам" і випереджає можливу критику з боку моралістів. Тут він говорить також про різноманітність розказаних історій, про те, що думки та точки зору на них можуть бути самі різні, подібно до того, як різноманітний і мінливий навколишній світ. Всі новели об'єднані складною структурою, вивіреною і розрахованої до дрібних деталей, і кожна з них пов'язана з певною ситуацією і фігурою оповідача. В історії літератури таку структуру прийнято називати "рамою".

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 3534; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.