Монометалізм - це грошова система, в якій роль за­гального еквівалента закріпляється за одним благородним металом — золотом

Уперше золотий монометалізм було запроваджено в Англії (1816р.).У Франції його було введено ВІ876-1878 pp.,у Росії - в 1897 р.

Розрізняють чотири різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозливковий стандарт, золотодевізний стандарт, золотодоларовий стандарт.

Золотомонетному стандарту притаманні такі риси:

- законодавча фіксація вагового вмісту золота в грошовій одиниці;

- вільний обіг золотих монет;

- виконання золотом усіх функцій грошей;

- відкрите карбування монет із золота;

- вільний обмін знаків вартості (паперових грошей і банкнот) на золоті монети за їхньою номінальною вартістю;

- вільний рух золота між країнами;

- формування обмінних курсів валют на основі їхніх золо­тих (вагових) паритетів.

Золотомонетний стандарт у повному обсязі проіснував до Першої світової війни.

Після Першої світової війни країни, які мали значні запаси золота (Англія, Франція), запровадили у себе золотозливковий стандарт, який виключав вільне карбування золотих монет і обмін їх на банкноти. Обмін банкнот міг проводитися лише на золоті зливки. Але його було обмежено вартістю зливків. На­приклад, в Англії за зливок вагою 12,4 кг треба було заплатити 1700 фунтів стерлінгів, у Франції за зливок вагою 12,7 кг - 215 тис. франків.

Німеччина, Австрія, Норвегія, Данія та інші країни, які не мали значних запасів золота, запровадили у себе золотодевізний стандарт. При цьому зв'язок грошей із золотом здійснюється не безпосередньо, а через іноземну валюту (девізу), яка мала зо­лоте забезпечення. Щоб обміняти власну національну валюту на золото, її потрібно було спочатку обміняти на валюту країн із золотозливковим стандартом (англійські фунти стерлінгів, французькі франки), а вже останню - на золоті зливки.

Під час світової кризи 1929-1933 pp. і в перші післякризові роки усі три різновиди золотого монометалізму були ліквідовані як такі, що не відповідали завданням держав щодо виходу їхніх національних економік із глибокої кризи.

При золотодоларовому стандарті розмін національних валют на золото був відмінений в усіх країнах, а обмін доларів США на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн - членів МВФ. У 1971 p. було припинено й обмін доларів на золото.

У 1976 р. країни - члени МВФ провели на Ямайці (м. Кінг­стон) Міжнародну конференцію, на якій оголосили про перехід до якісно нової світової валютної системи - паперово-кредит­ної, в основу якої покладено такі головні принципи:

- юридично закріплена демонетизація золота, тобто повна відмова від золотого стандарту;

- скасована фіксація золотого вмісту національних валют (масштабу цін);

- припинено виконання золотом ролі загального еквівалента;

- скасовано офіційну ціну на золото, яка раніше існувала (35 дол. за одну тройську унцію - 31,1 г);

- золото перетворено із грошового товару в звичайний то­вар, який продається й купується на світових ринках дорогоцін­них металів за ціною, що складається залежно від попиту і про­позиції;

- впроваджено перехід до плаваючих валютних курсів.

У паперово-кредитній системі функціонують паперові й кре­дитні гроші.

При цьому класичні паперові гроші як представники золо­та сьогодні зникли з обігу внаслідок його демонетизації. Але потреба в них збереглася, оскільки державний бюджет має де­фіцит, нерідко величезний. Для його покриття державна скарб­ниця випускає паперові гроші, які не мають золотого забезпе­чення. Тому їх ще називають білетами державної скарбниці.

Дата добавления: 2015-05-09