Антична культура Риму та Греції

НОМЕР МОБИЛЬНОГО ТЕЛЕФОНА _______________________

ВАШ Город _________________

Мужской 2. Женский

ИСПОЛЬЗОВАНИЯ. КАК ВЫ СЧИТАЕТЕ, КАКИЕ КОМПАНИИ ИСПОЛЬЗУЮТ ЭТИ ЦВЕТА

Не более года назад 3. От 6 до 10 лет назад 5. От 16 до 20 лет назад 7. Затрудняюсь

2. От 1 до 5 лет назад 4. От 11 до 15 лет назад 6. Более 20 лет назад ответить

№25. ПОЧЕМУ ВЫ АССОЦИИРУЕТЕ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КОМПАНИИ ОАО «ГАЗПРОМ» С ЭТИМ ЦВЕТОМ ИЛИ СОЧЕТАНИЕМ ЦВЕТОВ?

Укажите ___________________________________________________________________________

№26. ПОСМОТРИТЕ, ПОЖАЛУЙСТА, НА ДАННЫЕ ЦВЕТА (СОЧЕТАНИЯ ЦВЕТОВ) И СФЕРЫ ИХ

(СОЧЕТАНИЯ ЦВЕТОВ) ДЛЯ ОБОЗНАЧЕНИЯ СВОИХ ТОВАРОВ И УСЛУГ?

Укажите компании: Зеленый цвет – банковские услуги - ___________________________________

Красный цвет – производство газированных напитков - _________________

Сочетание черного и желтого цветов – сотовая связь - __________________

№27. ВАШ ПОЛ?

№28. ВАШ ВОЗРАСТ?

1.До 24 лет 3. От 35 до 44 лет 5. 55 лет и старше

2. От 25 до 34 лет 4. От 45 до 54 лет

№29. КАКОВ СРЕДНЕМЯСЯЧНЫЙ ДОХОД НА ОДНОГО ЧЕЛОВЕКА В ВАШЕЙ СЕМЬЕ?

1. До 3000 руб. 2. От 3001 до 8000 руб.

3. От 8001 до 13000 руб. 4. От 13001 до 25000 руб.

5. От 25001 до 50000 руб. 6. Выше 50000 руб.

Коли заходить мова про античну культуру, то одразу ж слід розуміти під цим культуру Древньої Греції та Риму, оскільки саме ці держави заклали підвалини європейської культури. "Античний" означає "давній". У працях істориків античним світом традиційно називають суспільства Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. Понад дві з половиною тисячі років тому в південній частині Балканського півострова, на островах Егейського моря, на західному узбережжі Малої Азії, по берегах Мар­мурового і Чорного морів, на узбережжі Південної Італії і в східній частині острова Сицилія виникла група рабовлас­ницьких держав, відомих в історії як Стародавня Греція, або Еллада. Власне давньогрецька культура якісно визначилася лише до VIII ст. до н.е. Можна виділити такі періоди її розвитку:

- Гомерівська Греція (XI —VIII ст. до н. е.);

- Архаїчна Греція (VII — VI ст. до н. е.);

- Класична Греція (V — перші три чверті IV ст. до н. е.);

- Еллінізм (кінець IV ст. до н. е. — до І ст. н. е.).

З гомерівського періоду до нас дійшло мало пам'яток, через те, що основними будівельними матеріалами слугу­вали дерево і невипалена цегла. Монументальна скульпту­ра також була дерев'яною. Найбільш яскравими пам'ятка­ми цього періоду є вази, розписані геометричним орнамен­том, а також теракотові і бронзові статуетки. Літературна творчість у Греції здавна існувала в усній формі, що підготувало появу перших літературних творів, видатних пам'яток світового епосу — "Іліади" й "Одіссеї", в яких великий Гомер розповідає про події Троянської війни.

Архаїчний період. В літературі цього часу поширені міфи про богів, героїв, наприклад про под­виги Геракла, а також розвивається лірична поезія Архілоха, Солона, Алкея, Сафо. Важливим фактором культурно­го розвитку Греції вважаються ігри, які відбувалися на честь деяких богів. Найбільшими були Олімпійські ігри — спортивні змагання на честь верховного бога Зевса, що відбувалися, починаючи з 776 р. до н. е. один раз у чотири роки; Тіфійські — спортивні і музичні на честь Аполлона, Істмійські на честь Посейдона.

Періодом розквіту давньогрецької культури є класичний період, який характеризується розвитком філософської дум­ки. Розвиток літератури пов'я­заний з зародженням театрального мистецтва. У цей період розвивається реалістична скульптура. Скульптурні зображення виконувалися в основному з мар­муру і бронзи. Видатними скульпторами були: Фідій ("Зевс" — для храму в "Олімпії), Мирон ("Дискобол"), Поліклет (статуя Гери, виконана із золота і слонової кості), Прак-ситель, Лісіпп. Основними пам'ятками живопису цього періоду є роз­писи на вазах. Кераміка вазопису характеризувалася різно­манітністю стилів — геометричним, "килимовим", чорно- і червонофігурним способом. Цей період також ознаменувався визначними архітектурними спорудами. Основною громад­ською спорудою залишається храм (храм Зевса в Олімпії, храми в місті Посейдонія). Особливе місце в античній архі­тектурі посідає комплекс споруд Афінського Акрополя (храм Ніки Аптерос, головний храм Афін — Парфенон).

Формуванню елліністичної культури. До знаменитих споруд елліністичного періоду належать Фароський маяк в Александрії та Башта вітрів в Афінах. У скульптурі цього періоду проступає інтерес до людини, її емоцій. Характерними рисами скульптури періоду еллініз­му є динамічність, виразність. До найбільш визначних від­носяться "Афродіта з острова Мілос" (Венера Мілоська), "Ніка Самофракійська", скульптурна група "Лаокоон", "Форнезький бик", портрет Демосфена і одне з чудес світу, яке не дійшло до нас, Колос Родоський (висотою 35 м). Значну кількість пам'яток давньогрецького мистецтва знайдено на території сучасної України (колишніх античних держав Північного Причорномор'я).

Людина була го­ловним об'єктом і змістом культури у стародавній Греції.

КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО РИМУ. Римська держава виникла і зміцніла на території Апеннінського півострова. Греки назвали її Італією. Якщо давати узагальнюючий портрет римської культури, то слід сказати, що це самобутня рецептативна (усвідомлене запозичення і засвоєння чужої культури) культура. Харак­терними особливостями є те, що в її творах серцевиною стояли держава, воїн, юрист, а не філософ, митець або індивідуальність в антично-грецькому розумінні. Сила, а не витонченість, могутність, а не швидкість, масивність, а не краса, практичність, а не грація, факт, а не уява домінують у римському мистецтві. При всій своїй залежності від грецької культури римляни творили свою культуру. Римській культурі був властивий традиціоналізм, а не динамізм, що зумовило не лише її життєвість, але й величезну роль для дальшої культурної історії Європи, особливо Західної. Антична римсь­ка культура датується серединою VIII ст. до н. е. — 476 р. н. е. У цих хронологічних рамках можна виділити:

- Перший — царський, що охоплює середину VIII ст. до н. е. — 510 р. до н. е.

- Другий — республіканський, що тривав з 509 р. до н. е. до ЗО р. до н. е.

- Третій — період культури Римської імперії, що три­вав з ЗО р. до н. е. до 476 р. н. е.

Перший період. У цей період правили сім царів. У суспільстві домінували етруски. У 509 р. до н. е. римляни пов­стали проти ненависного Тарквінія Гордого. Цим і завершився царський період, але римляни зобов'язані етрускам вкладом у розвиток матеріальної і духовної культури. До речі, одним із символів влади царів були фасції — жмут різок із секиро, яку італійські фашисти згодом запозичили в якості емблеми.

Другий період. Відбувається еллінізащя мистецтва — активне засвоєння грецьких літературних форм із римським змістом.

Третій період. На культурі цього пері­оду позначається ідея величі і вічності Риму. У цей час створюється єдина елліністична культура. На релігійно­му горизонті з'являється християнство. На рубежі III — IV ст. античні традиції відступають перед культурними постулатами християнства.

Римське мистецтво виникло в результаті взаємодії твор­чості місцевих італійських племен, насамперед етрусків, з грецькою культурою. Мистецтво Риму розвивалось у тісно­му контакті з мистецтвом підкорених народів, що входили до складу Римської імперії. В основі образів римського мистецтва лежить реальна дійсність, хоча мотиви з міфо­логії були улюбленими для римлян. Римські майстри створили грандіозні архітектурні ансамблі, прекрасні скульптурні портрети, чудові фрески, мозаїки. Великим внеском у світову культуру є давньоримська література і театр. Греки навчили етрусків будувати храми з каменю, виготовляти керамічні вироби. Під впливом грець­кої скульптури й живопису розвивались етруська пластика і стінопис. Етруські художники запозичували художні обра­зи в еллінів. Однак цей благодатний вплив не перешкоджав етруському мистецтву зберігати яскраву самобутність. На межі VI і V ст. до н. е. етруське мистецтво було на вершині свого розвитку. Значного поступу досягла архітектура (спо­рудження храмів, житлових будинків), планування міст; для їх прикраси широко використовувалися скульптурні компо­зиції із бронзи і теракоти ("Капітолійська вовчиця"); роз­винулося мистецтво портрета, художні ремесла — вироби із бронзи, золота, кераміки. У І і II ст. н.е. мистецтво Стародавнього Риму досягає ще вищого розквіту, в першу чергу цивільне будівництво. У 75—80 рр. н.е. в Римі був збудований знаменитий Колі­зей, який став визначною пам'яткою староримської архі­тектури. За своїм призначенням — це величезний амфітеатр (висота його 48,5 м, у плані — еліпс, осі якого 190 і 156 м) для проведення гладіаторських боїв, циркових видовищ тощо. У першій чверті II ст. н. е. створена ще одна пам'ятка архітектури — Пантеон, або, як його називали, "храм усім богам". Це величезна циліндрична будова, перекрита на-півсферичним куполом, із входом у вигляді портика. Ак­тивно зводилися й інші споруди: арки, лазні, чудові тер­ми, форуми, палаци, театри, ринки, мости, водопровід, кріпосні стіни. Рим набув солідного і розкішного вигляду.

Десь із II ст. н. е. в Римській імперії розпочався соці­ально-економічний занепад, який особливо поглибився в III ст. н. е. Внутрішній занепад супроводжувався нападами зовнішніх ворогів: пле­мен готів, гунів, вандалів. Зрештою, в 476 р. н. е. Рим був захоплений вестготами та вандалами. Так відійшла в істо­рію тисячолітня Римська імперія та її культура.

Дата добавления: 2015-05-09