Берестейська церковна унія: причини і наслідки

Релігійна та культурна діяльність братств.

Братства - релігійні та культурно-просвітні організації українських міщан, що існували при церковних парафіях в Україні у XV-XVIII ст. Найбільш впливові братства діяли у Львові, Києві(1615), Луцьку(1617), Острозі, Перемишлі та ін.. Братства створювалися навколо парафіяльних церков, використовуючи організаційні форми, властиві цехам та іншим міським корпораціям, як світським, так і релігійним. Вони мали свої статути. Витрати покривалися за рахунок внесків його членів прибутків від нерухомого майна, відсотків від позик. Для Львівського Б. важливим джерелом прибутків була друкарні.
У XV ст. переважала релігійно-благодійницька діяльність: побудова та обслуговування церкви; влаштування громадського богослужіння, місцевих церковних урочистостей, братських обідів, допомога бідним, хворим; організація шпиталів та ін.
У XVI-XVII переважає громадсько-політична та національно-культурна діяльність: захист прав укр. населення; відкриття шкіл, друкарень, збирання бібліотек; контроль над церковними ієрархами; сприяння розвитку вищої освіти.На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію (з 1701 р. 1 академію). З братських шкіл вийшов ряд письменників, учених, політичних діячів, діячів освіти, книгодрукування, митців, які сприяли зміцненню зв'язків українського та білоруського народів.

У XVIII релігійно-благодійницька та освітня: дбали про збереження церков, відправи богослужіння, розвиток освітньої справи.

Берестейська (Брестська) церковна унія 1596 р. - об'єднання православної церкви України та Білорусі з католицькою церквою в 1596 р. При цьому правослвана церква повинна була стати підлеглою Папі Римському, визнати основні католицьких догмати, але зберігалась православна обрядність. Її було проголошено на церковному соборів Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква).

Причини: Основною метою польської влади було об'єднання православних українців і білорусів з поляками-католиками для подальшого зміцнення Речі Посполитої. Для православних єпископів основними причинами укладання унії були: а) невдоволення втручанням у церковні справи організованого в братства міщанства; б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам; в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі; г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як: а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель; б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану парафій за рахунок православної церкви; в) майбутня уніатська церква сприймалася ними як другорядна тимчасова організація для підкорених українських «хлопів», покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях.

Наслідки підписання унії. Польській уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі незаконної. Унія насаджувалася силою. За допомогою Берестейської церковної унії польські пани й католицьке духовенство сподівались ополячити український і білоруський народи. Українські та білоруські селяни, міщани, козаки стійко боролися проти нав'язування католицтва та унії. Це була боротьба проти феодально-кріпосницького і національно-релігійного гніту, проти панування шляхетсько-католицької Польщі. Вона мала національно-визвольний характер.

Дата добавления: 2015-05-07