Вогнегасні речовини та засоби пожежегасіння. Будова та ефективність дії вогнегасників

Гасіння пожежі полягає у припиненні процесу горіння. Існують такі способи припинення горіння:- охолодження зони горіння або речовин, що горять;- зниження швидкості реакції окислення за рахунок розбавлення реагуючих речовин;- ізоляція речовин, що горять, від зони горіння;- хімічне гальмування реакції окислення.Кожному способу припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:· охолоджуючі (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та інші);· розбавляючі (вуглекислий газ, водяна пара, інертні гази та інші);· ізолюючі (хімічна та повітряно-механічна піна, вогнегасні порошки, пісок та інші);· засоби хімічного гальмування горіння (брометил, хладон, склад 3,5 та інші).До первинних засобів гасіння пожежі відносять переносні (не більше 20 кг) та пересувні (не більше 450 кг) вогнегасники (типу ВВП-10; ВВ-2; ВП-2; ВАХ-0,5), внутрішні пожежні крани, відра, бочки з водою, лопати, ящики з піском (об’ємом не менше 0,5 м3), кошма, лом, гак, багор, сокири, а також пожежний інвентар. (пожежний щит – фарбується у білий колір з червоною кайомкою).Первинні засоби пожежогасіння застосовують при ліквідації невеликих загорань до приведення в дію стаціонарних та напів стаціонарних засобів гасіння пожежі або до прибуття пожежної команди.Кожне приміщення, відділення, цех, рухомий склад повинні бути забезпечені такими засобами відповідно нормам оснащення протипожежним обладнанням та інвентарем. Одним із головних критеріїв обґрунтування потрібної кількості вогнегасників є клас потенційно можливої пожежі горючих речовин і матеріалів у захищуваному приміщенні.В Україні діє ГОСТ 27331-87,,Пожарная техника. Классификация пожаров”, що встановлює класи пожеж та символи класів пожеж. Відповідно до цього стандарту всі пожежі поділяються на класи:А – пожежі твердих речовин;В – пожежі рідких речовин;С – пожежі газів;Д – пожежі металів;Е – пожежі пов’язані з горінням електроустановок.Вибір типу і розрахунок необхідної кількості вогнегасників проводиться на підставі рекомендацій (,,Типових норм належності вогнегасників” від 02.04.2004р.) в залежності від їх вогнегасної здатності, граничної площі, класу пожежі в приміщенні чи об’єкту, що потребує захисту.Громадські будівлі та споруди промислових підприємств повинні мати на кожному поверсі не менше двох ручних вогнегасників.При захисті приміщень, в яких знаходяться електронно-обчислювальні машини, копіювальна та інша оргтехніка,а також телефонних станцій, архів тощо, необхідно враховувати специфіку вогнегасних речовин у вогнегасниках, що можуть призвести під час гасіння пожежі до псування обладнання. Такі приміщення рекомендується забезпечувати вуглекислотними вогнегасниками з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути:20 м. – для громадських будівель та споруд;30 м. – для приміщень категорії А, Б, В (горючі гази та рідини);40 м. – для приміщень категорії В і Г;70 м. – для приміщень категорії Д.Для гасіння великих загорань у приміщеннях застосовують стаціонарні установки хімічного та повітряно-пінного гасіння.До розповсюджених автоматичних стаціонарних засобів гасіння пожежі відносять установки водяного та пінного пожежогасіння, а також установки газового та порошкового пожежогасіння.

Дата добавления: 2015-05-07