Плитки для облицювання поверхонь усередині приміщень

Серед численних виробів плиткового облицювання основними матеріалами для опорядження інтер'єру та зовнішнього облицювання будівель залишаються плити і плитки з кераміки, плити та мозаїка з природних кам'яних матеріалів, а також сучасні штучні вироби зі штучного облицювального каменю, мармурового агломерату, керамічного граніту тощо.

Керамічні плитки за призначенням поділяють на плитки для фасадів, внутрішнього облицювання, басейнів та підлог.

Плитки для облицювання поверхонь усередині приміщень поділяють на два види: майолікові і фаянсові.

Майолікові плитки виготовляють з легкоплавких глин із додаванням до 20 % карбонату кальцію у вигляді крейди. Внаслідок випалювання плиток утворюється пористий черепок, лицьову поверхню якого вкривають прозорою кольоровою поливою, а на тильний бік наносять борозни. Формують плитки на важільному тросі, потім їх сушать, випалюють, глазурують і випалюють повторно. Частіше використовують фаянсові плитки.

Фаянсові плитки з поливою (ГОСТ 6/41) виготовляють із фаянсових мас і вкривають з лицьового боку блискучою чи матовою прозорою або глухою поливою. Лицьова поверхня плиток може бути гладенькою або рельєфною. Тильний бік плитки має рифлену поверхню. За формою виготовляють плитки основного модуля і декору. Плитки основного модуля випускаються квадратними і прямокутними. Декор — фасонні плитки (кутові, карнизні, плінтусні) та різноманітні вставки (трапецієподібні, квадратні, трикутні, округлі, смужки).

Плитки мають межу міцності на стиск 98 - 124,4, на ударний вигин — 0,16 — 0,19 МПа; водопоглинання — не більше ніж 16 %.

Основною сировиною для виробництва фаянсової плитки є вогнетривкі світлоспечені глини і каоліни, добавки (випалений шамот,кварцовий пісок), плавні (польовий шпат, нефелін, сієніт, перліт). Випалюють плитки двічі: спочатку основну масу, потім политу плитку; в цей час відбувається закріплення поливи на раніше випаленому черепку.

Для опорядження басейнів використовують спеціальну протиковзну керамічну плитку, системи оформлення країв басейну, різноманітні фасонні вироби, широкий кольоровий і форматний асортимент яких створює у басейні неповторний оптичний ефект. Плитка проста в прибиранні (догляді); щільна безпориста глазур запобігає виникненню будь-яких осередків мікробних забруднень. Ця кераміка нейтральна до води, стійка до впливу різних хімікатів, не піддається іржавінню. Сировинними матеріалами для виробництва такої кераміки є пластичні, вогнетривкі світлоспечені глини і каоліни, плавні та спіснювальні добавки — польовий шпат, пегматит, кварцовий пісок.

Плитки для підлог (ГОСТ 67-87) можуть бути з поливою і без неї, з гладенькою чи рифленою поверхнею, повинні мати правильну форму. їх виготовляють із високоякісних високопластичних низькоплавких глин із забарвлювальними добавками. Плитки для підлог мають межу міцності на стиск 180 — 250 МПа, водопоглинання — не більше 5 %, твердість за Моосом — 7-8.

Плитки розміром 48 х 48 х (4...6) і 48 х 22 х (4...6) мм можна наклеювати на папір і випускати у вигляді килимів.

Плитки для внутрішнього оздоблення мають бути правильної геометричної форми, з чіткими гранями і прямими кутами, без випуклостей, вибоїн, тріщин, а також зазубрин і щербин на кромках лицьового боку. Відхилення від прямого кута бічної грані плитки не повинне перевищувати 0,5 мм, викривлення — 1,5 мм. Лицьова поверхня плиток має бути рівною і рівномірно вкритою поливою одного тону. Поверхня тильного боку — рифлена.

Кам'яні плити із природних матеріалів (ДСТУ БВ.2.7-16—95, ДСТУ БВ.2.7-59-97, ГОСТ 4001, ГОСТ 15884) мають чимало переваг порівняно з іншими видами оздоблювальних матеріалів: чудові художньо-декоративні якості, високі механічну міцність, морозостійкість, стійкість до впливу агресивних вод.

До облицювальних плиток для підлог ставлять і додаткові вимоги — стираність їх має бути не більше ніж 2,2 г/см² за інтенсивності руху не більш як 1000 людей за годину.

Відповідно до даних фізико-механічних досліджень гірських порід природні кам'яні оздоблювальні матеріали мають високу довговічність (табл. 9).

Технологія отримання природних кам'яних плит і плиток включає такі основні операції: відокремлення в кар'єрі великих блоків від масиву породи; транспортування блоків на каменеобробні заводи; розпилювання блоків на плити, оздоблення їхньої поверхні.

Таблиця 9. Довговічність природних кам'яних оздоблювальних виробів

Порода виробу	Категорія довговічності	Теоретична довговічність, роки
		Початок руйнування	Загрозливе руйнування
Кварцити, граніти дрібно- і середньозернисті	Дуже довговічні		> 1500
Граніти грубозернисті, лабрадорити, сієніти, габротуфи	Довговічні	250 - 350	650-1000
Білі і сірі мармури, щільні вапняки, доломіти і пісковики з кременистим цементом	Середньої довговічності	75-150	200 - 400
Кольорові мармури	Зниженої довговічності	20-75	50 - 200

Поверхні плит оздоблюють спеціальною обробкою (табл. 10).

Таблиця 10. Перелік, характеристика та спосіб отримання фактур кам'яних оздоблювальних плит

Найменування фактури	Спосіб отримання	Характеристика фактури
Пиляна	Розпилювання рамними і канатними пилками	Нерівномірно шорсткувата поверхня з різкими штрихами від зерен великих абразивів з висотою рельєфу 1-3 мм
Шліфована	Шліфування абразивом	Рівномірно шорсткувата поверхня зі слідами оброблення з висотою рельєфу 0,2-0,5 мм
Лощена	Шліфування абразивом без накатування глянцю	Гладенька матова поверхня без слідів оброблення, повне виявлення малюнка
Полірована	Накатування глянцю полірувальним порошком на відшліфовану абразивом плитку	Дзеркальний блиск поверхні плити, чітке відбивання предметів

Аналогічним способом отримують кам'яні мозаїчні плитки. Застосовують для облицювання будь-яких криволінійних поверхонь. Мозаїку набирають з дрібних однотипних каменів кубічної форми з природного матеріалу або смальти (сплаву скла та оксидів різних металів). Стандартні розміри каменів мозаїки: 15 х 15, 15 х 30, 48 х 48, 30 х 48, 30 х 30 і 32 х 67 мм.

Мозаїку постачають модулями 30 х 30 см, наклеєними на паперову стрічку або сітку зі скловолокна. Випускають також рулони і стрічки з різноманітними рисунками. Крім однотонних модулів виробляють і художні композиції.

Матеріали для виготовлення мозаїк мають високу стійкість до стирання, що дає змогу використовувати їх для викладання як стін, так і підлог. Деякі серії, які мають мінімальну, водопроникність, можна застосовувати в ванних кімнатах, басейнах, саунах тощо.

Штучні вироби для облицювання. Штучні облицювальні камені — це декоративний опоряджувальний матеріал для зовнішніх і внутрішніх робіт. Укладають практично на будь-яку структурно-жорстку поверхню (цегляну, дерев'яну, бетонну, металеву тощо) за допомогою клейових сумішей. До складу цих виробів входять: портландцементи, високоякісні екологічно чисті барвники і природні наповнювачі.

Аглоліерований мармур. Агломерат виробляють із натурального мармуру (96 %), поліефірної смоли (4 %) як зв'язника і карбонату кальцію.

Технологія отримання агломерату така: мармурові брили розпилюють на маленькі блоки розміром 3 — 5 см і змішують зі смолою та добавками. Після цього суміш у спеціальному котлі доставляють у перше приміщення, де у вакуумному середовищі з неї викачують усе повітря. Далі суміш потрапляє в друге приміщення, де піддається вібропресуванню також у вакуумному середовищі. В результаті матеріал набуває високої міцності. Упродовж 3-4 год смола полімеризується і матеріал твердне. Повністю смола полімеризується через 10 діб.

Отримані великі блоки розпилюють алмазним диском на плити потрібних розмірів, шліфують, полірують. Якість матеріалу контролюють у процесі розпилювання.

Основною перевагою агломерату порівняно з натуральним каменем є вища міцність. Це зумовлено тим, що агломерат позбавленні внутрішніх тріщин. До того ж матеріал має високі еластичність і щільність, що дає змогу розпилювати блоки на досить тонкі плити (від 8 мм).

У деяких серіях замість мармуру використовують кварц і пігменти, в результаті чого отримують агломерат різних кольорів природного каменю. Укладають матеріал на клейову суміш потрібної марки для плиткового облицювання.

Керамічний граніт — це штучний матеріал, який складається з кам'яної, керамічної крихти або глини, піску, мінеральних добавок та барвників. Оскільки цей матеріал ще з 1962 р. виготовляє підприємство Floor Gres (Італія), керамічний граніт інакше називають Gres.

Завдяки особливій технології виробництва в матеріалі поєднані унікальні декоративні і фізико-механічні властивості. Технологія полягає в тому, що вихідні матеріали пресують під високим тиском, а потім випалюють за високої температури (1220 °С). Внаслідок спікання матеріалів формується продукт з дуже низькою пористістю, що забезпечує: морозостійкість; низьке водопоглинання; стійкість до забруднень; високу міцність; стійкість до стирання; кислотостійкість.

Керамічний граніт зовні подібний до натурального каменю, але перевершує його і керамічну плитку за фізико-хімічними показниками.

Матеріал, як правило, випускають італійські та іспанські виробники різноманітних кольорів, форматів, товщин і конфігурацій. Він має три типи поверхні: під природний камінь, напівполіровану та поліровану у вигляді мозаїчної плитки чи мозаїчного покриття. Застосовують як універсальний опоряджувальний матеріал для облицювання

Дата добавления: 2015-05-09