Класифікація шрифтів за накресленням очка

Класифікація шрифтів за рисунком

Характеристика основних елементів малюнку друкарських шрифтів

Очко літери складається з основних і сполучних штрихів.

Вертикальні штрихи малюнку друкарського шрифту називаються основними. Вони з’єднуються між собою горизонтальними, похилими або округлими штрихами, які називаються сполучними.

Співвідношення між товщиною основних і сполучних штрихів характеризує кон­трастність шрифту.

У більшості шрифтів основні штрихи закінчуються рисочками різної форми і товщини, які називаються засічками.

Деякі малі букви мають штрихи, що опускаються нижче (р, ц, щ) або піднімаються вище (б, ф) основ­ного зображення знаків. Такі штрихи називають виносними елементами.

Крім основного зображення деякі букви мають згори або знизу додаткові елементи ­діакритичні і акцентні знаки.

Відстань між основними штрихами букви називається внутрішньо-буквенним просвітом.

Максимальне потовщення в основних круглих штрихах букв називають напливом.

Усі стандартні шрифти класифікують за трьома ос­новними ознаками:

— рисунком;

— накресленням очка;

— роз­міром.

Шрифти залеж­но від характеру їх графічної побудови (контрастності, наявності і форми засічок) поділяють на шість основ­них і одну додаткову групи.

1. Група рубаних шрифтів об’єднує шрифти без засічок і контрасту між основними і сполучними штрихами.

2. Група шрифтів з ледь помітними засічками об’єднує шрифти з дещо потовщеними кінцями верти­кальних штрихів (подібно до засічок).

3. Група медієвальних шрифтів об’єднує шрифти з помірним контрастом штрихів і короткими засічками трикутної форми.

4. Група звичайних шрифтів об’єднує шрифти з конт­растними штрихами і довгими тонкими засічками у вигляді прямих ліній.

5. Група брускових шрифтів об’єднує шрифти з мало-контрастними штрихами та довгими засічками прямокутної форми.

6. Група нових малоконтрастних шрифтів об’єднує шрифти з довгими потовщеними засічками прямокутної форми, що сполучаються з основними штрихами з плавним заокругленням.

У дoдaтковy групу об’єднані шрифти, що за своєю побудовою і характером рисунка дуже відрізняються від шести основних груп.

У середині кожної групи друкарські шрифти поділяють на гарнітури.

Гарнітурою називають комплект друкарських шрифтів, однакових за характером рисунка, але різних за накресленням і кеглем.

Графічне видозмінення очка шрифту, що входить до складу гарнітури, називається накресленням. Шрифти однієї гарнітури можуть мати різні накреслення, які розрізняють:

1. за положенням очка (нахилом основних штрихів):

— прямий шрифт — основні штрихи розміщені вертикально;

—курсивний шрифт — основні штрихи мають нахил вправо приблизно на 150.

2. за насиченістю очка (відношенням товщини ос­новного штриха до внутрішньобуквеного просвіту):

— світлий шриф­т — внутрішньобуквений просвіт у 2-4 рази більший за товщину основного штриха;

— напівжирний шриф­т — внутрішньобуквений просвіт рівний товщині основних штрихів або трішки більший;

— жирний шриф­т — внутрішньо­буквений просвіт менший за товщину основного штриха.

3. за шириною очка (співвід­ношеннями між шириною і ви­сотою очка):

нормальний шрифт — відношення ши­рини очка до його висоти рівне 3:4;

вузький шрифт — відношення ши­рини очка до його висоти рівне ­1:2;

широкий шрифт — відношення ши­рини очка до його висоти рівне 1:1, або дещо пере­вищує її.

Дата добавления: 2015-05-07