Заднеязычные звуки – это [г], [к], [х], [г'], [к'], [х']

К среднеязычному звуку относится только [j].

Правовий статус ради юстиції

Стаття 19.

Стаття 8.

Стаття 6.

Конституційні засади судочинства

Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В Україні діє Вища рада юстиції. Правовою основою організації та діяльності цього органу є Конституція України (ст. 131), Закон України "Про Вищу раду юстиції" від 15 січня 1998 року та Регламент Вищої ради юстиції. Свою діяльність Вища рада юстиції розпочала 31 березня 1998 року. Цей день вважається днем її створення. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.

Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також відповідальним за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

2.По способу образования шума согласные делятся на:

А) Взрывные (смычные), при произношении которых возникает полное смыкание органов речи, с силой преодолеваемой воздушной струёй. Это [б], [п], [д], [т], [г], [к] и соответствующие им мягкие варианты [б'], [п'], [д'], [т'], [г'], [к'].

Б) Щелевые (фрикативные), при произношении которых органы речи смыкаются не полностью, в результате чего образуется щель, через которую проходит воздух. Щелевые согласные иначе называют спирантами (от латинского spiro – дышу). В русском языке это – [в], [в'], [ф], [ф'], [з], [з'], [с], [с'], [ж], [ ж̅' ], [ш], [ ш̅' ], [х].

В) Аффрикаты при произношении этих согласных органы речи смыкаются, образуя преграду, которая затем разрывается воздухом, в результате чего образуется щель. При этом смыкание и разрыв мгновенные. Это звуки [ч'] и [ц]. При произношении звуков [ч'] и [ц] необходимо строгое сохранение двух моментов артикуляции: смычки и щели. Сначала происходит смыкание кончика языка с зубами (при звуке [ц]) или с передней частью нёба (при звуке [ч']), затем воздух с легким взрывам размыкает органы речи, отчего образуется щель, через которую воздух с шумом выходит наружу, поэтому звук [ц] состоит как бы из слитых вместе звуков [т] и [с], а звук [ч'] – из слитых вместе мягких звуков [т'] и [ ш̅' ].

Г) Дрожащие согласные, или вибрирующие, при образовании которых активные органы речи вибрируют. В русском языке это звуки [р] и [р'].

Д) Смычно-проходные согласные, при произношении которых органы речи полностью смыкаются, но не прерываются воздухом, так как воздух проходит через нос или рот. Это звуки [л], [л'], [м], [м'], [н], [н']. Так, при образовании звуков [л] и [л'] передняя часть языка смыкается с верхними зубами, но между боковыми краями языка и боковыми зубами образуются щели, через которые выходит воздух. Поэтому звуки [л] и [л'] называют боковыми. При образовании звуков [м] и [м'] плотно смыкаются губы, а при образовании звуков [н] и [н'] язык плотно примыкает к верхним зубам; но взрыва не образуется, так как воздух, не разрывая сомкнутых органов речи, выходит через нос. Поэтому звуки [м], [м'], [н], [н'] называются ­носовыми.

Дата добавления: 2015-05-09