Питання та відповіді на питання. Вчення про ноосферу В. Вернадського

В.Вернадський (1863-1945) – видатний український природознавець, перший президент Української академії наук (1918-1921). Згодом читав лекції в університеті Сорбонна (Франція) про походження Землі та життя. Вернадський вказує, що за умов панування людини, загострилася ситуація в біосфері – постала проблема збереження біосферних процесів, які є головною умовою збереження життя на Землі. Порушення цих процесів призведе до руйнування природних об’єктів і зробить неможливим життєдіяльність людини. Тому як можливий варіант вирішення цієї проблеми – штучне виконання у стислі терміни тих геохімічних процесів, на створення яких природа затрачує тисячі років. Таким чином, він формулює ідею ноосфери (з гр. ” нус” – розум, „сфайра” – сфера) – сфера взаємодії природи і суспільства, новий стан біосфери, в якому розумна діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку. Для ноосфери характерний зв’язок законів природи з законами мислення та соціально-економічними законами. Для того, щоб став можливим такий перехід від біосфери до ноосфери, повинно бути виконано цілий ряд умов, необхідних для її існування: 1) заселення всієї планети; 2) швидке вдосконалення засобів зв’язку між країнами; 3) рівність людей всіх рас і релігій; 4) відкриття нових джерел енергії; 5) вільність наукової думки від тиску політичних ідеологій; 6) вседоступна система освіти і підвищення добробуту людей; 7) уникнення воєн. Основною передумовою переходу біосфери в ноосферу є поширення наукової думки у все людство. Людина ноосфери – це вільна, незалежна від інших організмів. (сучасна людина гетеротрофна, тобто існує за рахунок рослин), а нова людина має стати автотрофною, тобто наука повинна забезпечити синтезування їжі, що врятує її від загибелі. Людський розум, - зазначає Вернадський,- створив би, таким чином, „велике геологічне явище”.

№№	Запитання	Відповідь на запитання
1.	Нормативні документи, що регламентують організацію фізичної підготовки в органах внутрішніх справ	Наказ МВС України від 13.04.2013 р. № 318 «Про затвердження Положення з організації професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу МВС України. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про міліцію", "Про фізичну культуру і спорт", "Про професійний розвиток працівників" (Закон N 4312-VI), Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 383 (Положення N 383/2011), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року N 114.
2.	Загальні та спеціальні завдання фізичної підготовки	Загальні завдання: розвиток і удосконалення таких фізичних якостей як витривалість, сила, швидкість, спритність; розвиток сміливості, рішучості, ініціативності, самостійності, упевненості у своїх силах, психологічної стійкості. Залучення працівників до регулярних занять фізичною підготовкою, удосконалення їхньої майстерності.
Спеціальні завдання: оволодіння навичками виконання заходів фізичного впливу в умовах, максимально наближених до реальних, їх удосконалення; виховання уміння долати смугу перешкод і виконувати спеціальні вправи; розвиток витривалості та орієнтації на місцевості; виховання винахідливості та наполегливості в досягненні мети.
3.	Розподіл особового складу органів внутрішніх справ за службово-посадовимим категоріями	Категорії: категорія N 1 - начальницький склад апарату МВС України, апаратів ГУМВС, УМВС, особовий склад науково-дослідних установ, навчальних закладів МВС України (постійний склад); категорія N 2 - рядовий та начальницький склад міських, районних, лінійних органів, державної автомобільної інспекції, міліції охорони, патрульної служби, слухачі магістратури; категорія N 3 - рядовий та начальницький склад підрозділів швидкого реагування, спеціального та особливого призначення; категорія N 4 - курсанти (чоловіки та жінки) ВНЗ МВС України з чотирирічним і п'ятирічним строками навчання.
4.	Розподіл особового складу ОВС України за медико-віковими групами	Медико-вікові групи: I група - чоловіки та жінки у віці до 25 років; II група - чоловіки та жінки у віці 25 - 30 років; III група - чоловіки та жінки у віці 30 - 35 років; IV група - чоловіки та жінки у віці 35 - 40 років; V група - чоловіки та жінки у віці 40 - 45 років.
5.	Шляхи попередження травматизму на заняттях із спеціальної фізичної підготовки	Особи, які проводять заняття із спеціальної фізичної підготовки, повинні забезпечити умови для попередження травматизму під час занять. Це досягається шляхом: - правильної організації та методики проведення всіх форм фізичної підготовки, підтримання в процесі занять і змагань високої дисципліни; - проведення роз’яснювальної роботи серед особового складу щодо заходів попередження травматизму; - чіткого дотримання порядку проведення фізичної підготовки і спортивних змагань; - ретельного підбору одягу та взуття, перевірки стану спортивних споруд, місць виконання вправ, інвентарю, оснащення; - попередньої підготовки та вживання заходів страхування під час виконання вправ (прийомів), пов’язаних із небезпекою для здоров’я, особливо під час відпрацювання навичок із бойових прийомів самбо, подоланні смуги перешкод та під час занять із плавання; - обліку стану здоров’я, фізичної підготовки співробітників; - постійного контролю за зовнішніми ознаками стомлення особового складу; - дотриманням заходів, що унеможливлюють обмороження, теплові чи сонячні удари, дію інших негативних факторів.
6.	Система занять із фізичної підготовки в органах внутрішніх справ України У ВНЗ МВС України	Заняття з фізичної підготовки проводяться з працівниками ОВС за місцем служби, а також на навчальних зборах та під час оперативно-тактичних і штабних навчань упродовж усього календарного року та з розрахунку не менше двох занять на тиждень по 2 навчальні години (192 навчальні години на рік). Заняття з фізичної підготовки з курсантами (слухачами) навчальних закладів МВС України проводяться згідно з навчальною програмою, але не менше ніж двічі на тиждень по 2 години з викладачем.
7.	Зміст загальної фізичної підготовки	Зміст фізичної підготовки охоплює теоретичні знання, методики розвитку фізичних якостей, практичні навички застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та способів допомоги потопаючому. Основним методом фізичної підготовки є фізична вправа, виконання якої необхідно поєднувати із дотриманням гігієнічних вимог та заходів запобігання травматизму.
8.	Зміст спеціальної фізичної підготовки	Спеціальна фізична підготовка передбачає навчання працівників ОВС умілому та впевненому застосуванню прийомів самозахисту та фізичного впливу, набуття ними досвіду подолання смуги перешкод та виконання спеціальних вправ. Заняття з опанування прийомами самозахисту та фізичного впливу проводяться з метою формування навичок самозахисту, обеззброювання та затримання осіб, що порушують громадський порядок, загрожують особистій безпеці громадян і працівника міліції, спрямовані на розвиток сили, витривалості, гнучкості, а також виховання сміливості, рішучості, ініціативи та впевненості у власних силах. Прийоми самозахисту та фізичного впливу включають: рукопашний бій, самбо, дзюдо, айкідо, бокс, карате, кікбоксинг та інші види єдиноборств. Виконання будь-якого прийому завершується затриманням "порушника", одяганням наручників або зв'язуванням, оглядом та супроводом
9.	Поняття заходів фізичного впливу. Мета занять щодо оволодіння заходами фізичного впливу	Заходи фізичного впливу включають в себе елементи рукопашного бою, боротьби самбо, дзюдо, айкідо, боксу, карате, кікбоксінгу та інших видів єдиноборств. Заняття із вивчення заходів фізичного впливу проводяться з метою формування навичок самозахисту, обеззброєння і затримання осіб, які порушують громадський порядок, загрожують особистій безпеці громадян чи співробітників міліції, направлені на розвиток у співробітників міліції сили, витривалості, виховання сміливості, рішучості, ініціативи, психоемоційної стійкості, упевненості у своїх силах.
10.	Нормативи, які регламентують перевірку загальної фізичної підготовленості. Визначення індивідуальної оцінки літнього періоду.	Індивідуальна оцінка із загальної фізичної підготовленості визначається за показниками виконання трьох контрольних вправ. - біг на 100 м; - біг на 1000 або 3000 м; - підтягування на високій перекладині чи згинання та розгинання рук в упорі лежачі (або комплексна силова вправа на вибір перевіряючого). Індивідуальна оцінка із загальної фізичної підготовки визначається так: - «відмінно», якщо отримані оцінки – 5,5,5; 5,5,4; - «добре», якщо отримані оцінки - 5,4,4; 4,4,4; 5,5,3; 5,4,3; 4,4,3; - «задовільно», якщо отримані оцінки – 5,3,3; 4,3,3; 3,3,3; 5,5,2; 5,4,2; 4,4,2; 4,3,2; - «незадовільно» - в усіх інших випадках.
11.	Показники загальної фізичної підготовки, що підлягають перевірці у літній період.	У літній період: - біг на 100 м; - біг на 1000 м або 3000 м; - підтягування на високій перекладині, згинання та розгинання рук в упорі лежачі, або комплексна силова вправа (визначається тільки одна за вибором того, хто здійснює перевірку). Показник загальної фізичної підготовки визначається за шкалою затверджених нормативів за медико-віковими групами.
12.	Нормативи, які регламентують перевірку загальної фізичної підготовленості. Визначення індивідуальної оцінки зимового періоду.	В зимовий період перевіряється загальна фізична підготовленість співробітників ОВС за такими видами: - човниковий біг 10 х 10 м; - біг на 1000 м або 3000 м (у разі наявності снігу – біг на лижах 5000 м); - підтягування на високій перекладині, згинання та розгинання рук в упорі лежачі, або комплексна силова вправа (визначається тільки одна за вибором того, хто здійснює перевірку). Індивідуальна оцінка визначається так: - «відмінно», якщо отримані оцінки – 5,5,5; 5,5,4; - «добре», якщо отримані оцінки - 5,4,4; 4,4,4; 5,5,3; 5,4,3; 4,4,3; - «задовільно», якщо отримані оцінки – 5,3,3; 4,3,3; 3,3,3; 5,5,2; 5,4,2; 4,4,2; 4,3,2; - «незадовільно» - в усіх інших випадках.
13.	Показники загальної фізичної підготовки, що підлягають перевірці у зимовий період	Показник загальної фізичної підготовки визначається за шкалою затверджених нормативів за медико-віковими групами.
14.	Індивідуальна оцінка володіння заходами фізичного впливу	Виконання прийомів фізичного впливу оцінюється: "відмінно", якщо прийом виконаний без помилок, швидко і точно згідно із завданням; "добре", якщо прийом виконаний повільно або була зроблена одна помилка; "задовільно", якщо при виконанні прийому було допущено не більше двох помилок; "незадовільно", якщо не виконаний прийом або будь-який із складових елементів прийому, що описаний у програмі навчання самозахисту без зброї, а також якщо при виконанні допущено більше двох помилок. При виконанні прийомів фізичного впливу помилками треба вважати невиконання прийому, що описаний у програмі навчання, або будь-якого із його складових елементів; повільне проведення дії; проведення дії із зупинками без злитості рухів; утрата рівноваги.
15.	Структура техніки затримання. Оцінка техніки затримання. Помилки, за які оцінка знижується чи виставляється «незадовільно» за прийом в цілому	Структура техніки затримання: - захоплення за частину тіла супротивника; - нанесення розслабляючого удару в уразливе місце (можливо разом із захопленням за частину тіла); - переведення супротивника у положення утримання; - надягання кайданків або зв’язування; - супроводження. Помилки, за які оцінка знижується: - втрата рівноваги, але кінцева мета досягнута; - виконання прийому із затримкою без тісного зв’язку (порушення злитності та швидкості), але кінцева мета досягнута; Недостатньо чітке виконання елементів дії або невиконання таких, але кінцева мета досягнута. Помилки, за які оцінка виставляється «незадовільно»: - не виконаний елемент дії – нанесення розслабляючого удару в уразливе місце або точку; - не виконаний елемент дії – надягання кайданків або зв’язування при виведенні на супроводження.
16.	Структура техніки захисту від ударів неозброєного супротивника	Структура прийому: - блокування (жорстке або м’яке) із виведенням з лінії атаки кінцівки, що завдає удару, або відходу з лінії атаки; - удар в уразливе місце або точку (можливо водночас із блокуванням); - приведення супротивника у положення утримання; - надягання кайданків або зв’язування; - супроводження.
17.	Оцінка техніки захисту від ударів неозброєного супротивника. Помилки, за які оцінка знижується або виставляється «незадовільно» за прийом в цілому	Помилки, за які оцінка знижується: - втрата рівноваги, але кінцева мета досягнута; - виконання прийому із затримкою без тісного зв’язку (порушення злитості та швидкості), але кінцева мета досягнута; - недостатньо чітке виконання елементів дії або невиконання таких, але кінцева мета досягнута. Помилки, за які оцінка виставляється «незадовільно»: - мета прийому, дії не досягнута – нападаючий уразив життєво важливі органи того, хто захищається; - не виконаний елемент дії – удар в уразливе місце або точку; - не виконаний елемент дії – надівання кайданків чи зв’язування при виведенні на супроводження.
18.	Структура техніки захисту від ударів озброєного супротивника	Структура прийому: - блокування (жорстке або м’яке) із виведенням з лінії атаки руки супротивника, яка тримає зброю, або відхід з лінії атаки, контроль руки супротивника, яка утримує зброю; - розслабляючий удар в уразливе місце або точку; - приведення супротивника у положення утримання «лежачі»; - вилучення зброї (вибиття зброї); - надівання кайданків чи зв’язування; - підібрання зброї; - супроводження.
19.	Оцінка техніки захисту від ударів озброєного супротивника. Помилки, за які оцінка знижується, або виставляється «незадовільно» за виконання прийому в цілому	Помилки, за які оцінка знижується: - втрата рівноваги, але кінцева мета досягнута; - виконання прийому із затримкою без тісного зв’язку (порушення злитості та швидкості), але кінцева мета досягнута; - недостатньо чітке виконання елементів дії або невиконання таких, але кінцева мета досягнута. Помилки, за які оцінка виставляється «незадовільно»: - мета прийому, дії не досягнута – нападаючий уразив життєво важливі органи того, хто захищається; - не виконаний елемент дії – удар в уразливе місце або точку; - не виконаний елемент дії – надівання кайданків чи зв’язування при виведенні на супроводження; - не виконаний елемент дії – вилучення та підбір зброї; - удар ножем у життєво важливі органи працівника міліції при здійсненні супроводження затриманого.
20.	Структура техніки обеззброювання при загрозі вогнепальною зброєю	Структура прийому: - відхід з лінії вогню із захопленням руки, яка утримує зброю; - нанесення розслабляючого удару в уразливе місце; - приведення супротивника у положення «лежачі» із подальшим додатковим розслабляючим ударом; - вилучення (вибиття) зброї із руки супротивника; - приведення супротивника до положення утримання «лежачі»; - надівання кайданків або зв’язування; - підібрання зброї; - супроводження.
21.	Оцінка техніки обеззброювання при загрозі вогнепальною зброєю. Помилки, за які оцінка знижується, або виставляється «незадовільно» за виконання прийому в цілому	Помилки, за які оцінка знижується: - втрата рівноваги, але кінцева мета досягнута; - виконання прийому із затримкою без тісного зв’язку (порушення злитості та швидкості), але кінцева мета досягнута; - недостатньо чітке виконання елементів дії або невиконання таких, але кінцева мета досягнута. Помилки, за які оцінка виставляється «незадовільно»: - не виконаний відхід з лінії вогню; - втрата рівноваги; - не виконаний елемент дії – нанесення розслабляючого удару; - не виконаний елемент дії – вилучення зброї; - при виконанні обеззброювання напрямок стволу зброї перетнулася із будь-якою частиною тіла того, хто виконує прийом; - не виконаний елемент дії – надівання кайданків або зв’язування при виведенні на супроводження.
22.	Структура техніки обеззброювання при намаганні дістати зброю із кишені	Структура прийому: - фіксація руки, якою намагаються витягти зброю; - виконання розслабляючого удару в уразливе місце; - приведення супротивника у положення «лежачі», при цьому фіксація зберігається, із подальшим розслабляючим ударом; - вилучення зброї; - приведення супротивника у положення утримання «лежачі», надівання кайданків чи зв’язування; - супроводження.
23.	Оцінка техніки обеззброєння при спробі витягти зброю з кишені Помилки, за які оцінка знижується, або виставляється «незадовільно» за виконання прийому в цілому	Помилки, за які оцінка знижується: - повільне виконання дії; - виконання прийому із затриманням без тісного зв’язку (порушення злитості та швидкості), але кінцева мета досягнута; - недостатньо точне виконання елементів дії або невиконання таких, але кінцева мета досягнута. Помилки, за які виставляється оцінка «незадовільно» - не виконаний елемент – фіксація руки, якою намагаються витягти зброю; - втрата рівноваги; - не виконаний елемент дії – нанесення розслабляючого удару; - не виконаний елемент дії – вилучення зброї; - при виконанні обеззброєння напрямок ствола зброї перетнулась із будь-якою частиною тіла того, хто виконує прийом; - не виконаний елемент дії – надівання кайданків або зв’язування при виведенні на супроводження.
24.	Структура техніки звільнення від захватів	Структура прийому: - захват або фіксація руки супротивника, що проводить захват; - нанесення розслабляючого удару в уразливе місце або точку (можна провести одночасно із захватом та фіксацією); - приведення супротивника у положення утримання; - надівання кайданків або зв’язування; - супроводження.
25.	Оцінка техніки захвату. Помилки, за які оцінка знижується, або виставляється «незадовільно» за виконання прийому в цілому	Помилки, за які оцінка знижується: - повільне виконання дії; - втрата рівноваги, але кінцева мета досягнута; - виконання прийому із затриманням без тісного зв’язку (порушення злитості та швидкості), але кінцева мета досягнута; - недостатньо точне виконання елементів дії або невиконання таких, але кінцева мета досягнута. Помилки, за які ставиться оцінка «незадовільно»: - не виконаний елемент дії – нанесення розслабляючого удару в уразливе місце або точку; - не виконаний елемент дії – надівання кайданків або зв’язування і при виведенні на супроводження.
26.	Структура техніки зовнішнього огляду під загрозою зброї	Структура прийому: - подача команди; - приведення супротивника до одного із засобів зовнішнього огляду під загрозою зброї; - контроль однієї з кінцівок супротивника під час його огляду; - зовнішній огляд із обов’язковим візуальним контролем верхньої частини тіла супротивника; - надівання кайданків.
27.	Оцінка техніки зовнішнього огляду під загрозою зброї. Помилки, за які оцінка знижується, або виставляється «незадовільно» за виконання прийому в цілому	Помилки, за які оцінка знижується: - невпевнена подача команд, немає психологічної переваги; - порушений порядок подачі команд; - не виконаний елемент дії – контроль однієї із кінцівок супротивника; - не виконаний елемент дії – зовнішній огляд із обов’язковим візуальним контролем верхньої частини тіла супротивника; - напрямок ствола зброї працівника міліції під час огляду перетнулась з рукою супротивника. Значні помилки. Оцінка виставляється «незадовільно» за прийом в цілому: - неправильно виконано приведення до положення для огляду; - зброя упирається стволом в корпус супротивника, при цьому палець працівника міліції знаходиться на спусковому гачку.
28.	Визначення загальної оцінки підрозділу ОВС.	Загальна оцінка службі, органу з фізичної підготовки складається із індивідуальних оцінок підготовки співробітників і визначається так: - «відмінно», якщо 90% співробітників отримали позитивні оцінки, при цьому 50% із них одержали оцінки «відмінно»; - «добре», якщо 85% співробітників отримали позитивні оцінки, при цьому 50% із них отримали оцінки не нижче «добре»; - «задовільно», якщо під час перевірки 80% співробітників отримали позитивні оцінки. Якщо більше 20% співробітників, які підлягали перевірці, звільнені від виконання вправ із фізичної підготовки, то службі, органу виставляється оцінка «незадовільно».
29.	Особливості контролю фізичної підготовленості осіб, які за станом здоров’я звільнені від складання нормативів із загальної фізичної підготовки	Фізична підготовка рядового та начальницького складу проводиться під постійним наглядом фахівця медичного підрозділу. Висновок про стан здоров'я працівника ОВС робить медичний підрозділ за результатами щорічного медичного обстеження або окремо після перенесеного працівником захворювання, отримання травми чи поранення. Працівники, які за станом здоров'я не можуть бути допущені до занять з фізичної підготовки, у тому числі працівники, які тимчасово займаються у групі лікувальної фізичної культури (ЛФК), до складання заліків із загальної та спеціальної фізичної підготовки не допускаються. Загальна оцінка з фізичної підготовки таким працівникам не виставляється