Епікур про державу та право

Левелери, засновник – Лілберн.

Ідеологія Англії в 17 ст.

1. Основа ППВ-реформаторські позиції щодо переходу від феодал до буржуаз ладу.

2. Реформування взаємовідносин між церквою та державою

3. Перехід від каральних властивостей права до компенсаційних.

2 самостійних рухи:

1. Дворянство та духовенство – опора абсолютної монархії - обстоювали збереження феодальних порядків та католицької церкви.

2. Пуританізм - опозиційний рух за реформації англіканської церкви та відхід від абсолютної монархії до конституційних засад правління

Опозиційні рухи:

Пресвітеріанська течія - буржуазія та нове дворянство

Основні ідеї:

1. Очищення церкви від пережитків католицизму та затвердження на чолі церкви представників аристократії

2. Спрощені церковні обряди

3. Державна влада - монарх та Ради аристократів, без народу

Індепенденти - обмежена конституційна монархія.

Джон Мільтон, Джеймс Гарінгтон

Основні ідеї:

1. Всі люди за природою є вільними.

2. Монархічне правління походить від сусп договору між людьми і правителем

3. Демократичні засади правління. Народ-єдине джерело влади.

4. Революційний, а не еволюційний шлях зміни тогочасного ладу

5. Усунення централізованої церкви

Основні ідеї:

1. Народний суверенітет

2. Створення республіки

3. Загальне чоловіче виборче право яке мало б забезпечити формування парламенту виключно з числа громадян держави, не допускаючи туди аристократів та дворянство.

4. Вимагали конституційного закріплення прав та свобод людини, встановлення механізму її реалізації. Загальна рівність.

5. Судова система відмежована від держави

Від партії левелерів від’єднується частина - «дигери». Вінсентлі

Відстоювали інтереси бідних селян та міщан. Соціальна республіка. Рівність.

Все що відбувається в суспільстві та державі є таким, що відповідає законам природного розвитку, де відбувається період розквіту, занепаду та подальшого відродження.

Таким чином, кризові процеси у Давньогрецькій державі зумовлюються законами природи та на даний час держава знаходиться у стані занепаду, тому цей період є закономірним, який необхідно витримати, бо в подальшому відбудеться розквіт держави.

В основі життєдіяльності людини - вчення про етику, що відображає основу суспільних цінностей, які необхідно охороняти зі сторони держави.

Відповідно до етичних вчень філософ обґрунтовує автономію людини, яка завдяки пізнанню природи та дотриманні її законів може досягти щастя.

Сутність держави визначається як найвище людське благо, що створюється в результаті договору між людьми. Основним її призначенням є забезпечення життя людей.

Право - джерело справедливості, проте розуміння самої справедливості залежить від конкретного історичного періоду розвитку суспільства та держави. Відповідно він змінюється та зумовлює зміну правових норм.

34.Політико-правова ідеологія левеллерів /Джон Лілберн/

В середині індепендентів виділяється самостійна течія левелерів, засновник – Джон Лілберн.

Основні ідеї:

6. Проголошувалася ідея народного суверенітету - монарх мав бути позбавлений влади взагалі, а законодавча діяльність мала б здійснюватись виключно всім народом

7. Проголошувалося створення республіки, при якій є можливим реалізувати право народу на вирішення питань держаного значення.

8. Вимагали встановлення загального чоловічого виборчого права яке мало б забезпечити формування парламенту виключно з числа громадян держави, не допускаючи туди аристократів та дворянство.

9. Обґрунтовували ідеї загальної рівності, що передбачали інвентаризацію всіх земель, централізацію розподілу матеріальних благ, загальновійськову повинність, взаємність прав батьків та дітей тощо

10. Вимагали конституційного закріплення прав та свобод людини, встановлення механізму її реалізації.

11. Судова система мала бути відмежована від держави

35. Політико-правова ідеологія російського марксизму (Плеханов, Ленін)

З Плеханова починається якісно новий етап в історії російської соціально-філософської думки, що зв'язав її з західноєвропейською культурою.

У творах «Про матеріалістичне розуміння історії», «До питання про розвиток моністичного погляду на історію» Плеханов розвиває матеріалістичне розуміння історії.

Підкреслюючи, що економічна еволюція приведе до політичної революції піддає критиці ідеологію народництва, легального марксизму, економізму, богошукання та богобудівництва в Росії, позитивізму.

Діалектичний та історичний матеріалізм вважається фундаментом наукового соціалізму, так що без революційної теорії немає революційного руху. Такою теорією Плеханов вважає марксизм. Матеріалістичне розуміння історії сприяло розробці ним політичної ідеології, права, релігії, моралі, мистецтва, філософії, що дає підстави говорити про нього як про мислителя європейського масштабу.

Ленін вивчав праці Маркса, Енгельса, філософію Гегеля, Фейербаха.

Ленін виступив як послідовний марксист, з позицій матеріалістичного розуміння історії критикував філософію народництва, показував значення революційного перевороту, здійсненого Марксом і Енгельсом у філософії.

Віддаючи належне теорії Маркса, що націлила класову боротьбу пролетаріату на завоювання політичної влади і організацію соціалістичного суспільства, Ленін не вважає теорію Маркса як щось закінчене, а навпаки, вважає, що закладено лише загальні керівні положення, що для російських соціалістів особливо необхідна самостійна розробка теорії Маркса,

Це свідчило про творчий підхід Леніна до марксизму з урахуванням соціальних реалій і специфіки російської дійсності. Поглиблюючи вчення Маркса, зосереджується на проблемах соціальної революції, класової боротьби і диктатури пролетаріату, ролі суб'єктивного фактора, особливо революційної теорії і робітничої політичної партії, історичній боротьбі за перетворення існуючого, створення гуманного, справедливого суспільства.

Володимир Ленін пішов далі Маркса: узагальнюючи небачений в історії досвід створення суспільних відносин, нового суспільного ладу, дає філософське обґрунтування моделі гуманного, справедливого суспільства, поклавши в її основу «більш високий тип суспільної організації праці порівняно з капіталізмом».

Спочатку Ленін пропонує модель гуманного, соціально-справедливого суспільства, а потім - нову економічну політику.. Визнавалась кооперація і збереження різних соціальних спільностей, верств і класів. І головне: введення державного регулювання комерційних і підприємницьких відносин. Думка про комерційну і підприємницьку функції раніш не згадувалась у книгах з наукового соціалізму. Нове, сказане Володимиром Леніним, не зрозуміли його прихильники.

Однією з особливостей існування філософії марксизму є боротьба за її чистоту, завдяки чому досягла всесвітнього тріумфу. Джерело її трагедії: творчість, збагачувана марксистами Заходу, Плехановим, Леніним, поступово стала прерогативою окремих лідерів російського марксизму. Плюралізм виганяється з філософії марксизму, а сама теорія дедалі більше перетворювалась в набір догм, цитат, коментаторство, опинившись ізольованою від світової філософської думки.

36.Стоїки про державу та право.

Погляди Епікура заперечувались стоїками Стародавньої Греції, які вважали основою розвитку суспільства наявність свободи людей а також ефективне функціонування природного права.

Всесвіт керується долею, яка є природним законом та одночасно має божественний характер.

Головна вимога стоїцизму полягає в тому, що жити треба за законами природи, які опосередковано розумом людини, визначають та скеровують її поведінку. Відповідно до цього поведінка людей не буде суперечити вимогам суспільства, непорушності інтересів інших осіб, не допущення здійснення протиправних діянь.

Держава - природне утворення, що уособлює в собі найвищі природні закони та забезпечує їх невпинне дотримання зі сторони суспільства. В свою чергу право розглядається лише як природне, яке розвивається та змінюються під впливом зміни розвитку природи

Дата добавления: 2015-05-09