Суспільна свідомість

У процесі життєдіяльності в людей формуються погляди, почуття, які відображають їх становище в суспільстві. Вони відображають не природу та її закономірності, а різні сфери суспільного життя: виробництво і розподіл, сім'ю і добробут, національні і класові відносини, освіту і культуру, державу і релігію тощо. Сукупність поглядів людей на ці фактори складає суспільну свідомість.

Отже, суспільна свідомість – це сукупність поглядів, уявлень, настроїв, почуттів, традицій, ідей, теорій, які відображають суспільне буття в цілому або його окремі сторони в свідомості людей.

Визначальним у виникненні і розвитку суспільної свідомості є матеріальні умови життя суспільства. Слідом за зміною суспільного буття людей змінюється суспільна свідомість. Але процес відображення суспільного буття в свідомості людей є досить складним і суперечливим. Не слід вважати, що суспільна свідомість автоматично змінюється слідом за зміною суспільного буття, що перша, ніби тінь, переслідує матеріальні умови життя людей. Як правило, економічні відносини відображаються в свідомості не безпосередньо, а опосередковано. Це можна пояснити тим, що різні форми суспільної свідомості знаходяться на різних ступенях наближення до економічного базису.

На формування суспільної свідомості опосередкований вплив здійснюють держава, політичні, правові відносини тощо.

Суспільна свідомість досить неоднорідна. Вона має складну структуру. Це пояснюється глибиною проникнення свідомості людей в реальну дійсність. Суспільна свідомість складається з різних духовних явищ залежно від ступеня розуміння, відображення суспільного буття. Свідомість поєднує в собі такі елементи, як почуття, настрої, уявлення, ідеї, різні теорії тощо. В одних із них суспільне буття відбивається стихійно, в інших – свідомо, в одних – чітко, зрозуміло, в інших – завуальовано, невиразно.

За глибиною відображення суспільна свідомість поділяється на буденну і теоретичну (наукову).

Буденна свідомість відображає зовнішній бік суспільного життя, тобто безпосередній життєвий досвід.

Теоретична свідомість обґрунтовує сутність, закони предметів та процесів, хоча помилки та перекручування також не виключені. Вона базується на науковому знанні, його узагальненні у філософських концепціях.

Суспільна свідомість відображає суспільне буття з позицій певних соціальних станів, груп, класів, що представляє її ідеологічний аспект. Цей рівень суспільної свідомості є ідеологією.

Ідеологія – це сукупність суспільних ідей, теорій і поглядів, які відображають суспільне буття з позицій певної соціальної спільності. Вона виступає як теоретично систематизована свідомість окремої соціальної групи чи суспільства в цілому.

Оскільки будь-яка людина завжди включена в певні соціальні спільності, має певні інтереси, вона завжди буде сприймати явища суспільного життя з певних ідеологічних позицій. Якщо останні відображають істинний стан справ, тоді знання буде об'єктивним.

Крім буденної та теоретичної свідомості виділяють суспільну психологію.

Суспільна психологія виникає безпосередньо з суспільного буття. Вона складається з таких основних елементів, як думки та уявлення, які виникають під впливом матеріальних умов життя людей. Ці думки можуть бути також перейняті від попередніх поколінь. Вони, як правило, не оформлені в струнку систему, не мають послідовності, виникають стихійно в повсякденному житті.

До суспільної психології входять також і такі елементи, як почуття, настрої людей, що відображають їх ставлення до інших суспільних груп. До них належать ще звичаї, традиції, які передаються з покоління в покоління, а також нові звичаї, що з'являються в результаті економічного розвитку суспільства.

Отже, суспільна психологія – це сукупність поглядів, звичок, думок, уявлень, почуттів, звичаїв, прагнень, які безпосередньо відображають повсякденні умови життя певної соціальної групи людей.

Психологія має в собі яскраво виражений оціночний момент, певні почуття та переживання в зв'язку з суспільними процесами і набуває в свідомості людей емоційного забарвлення.

Невирішені назрілі проблеми суспільного життя здатні викликати невдоволення, проявлятися у вигляді безладдя, бунтів, повстань, формувати певний психологічний настрій.

Суспільне буття – первинне, суспільна свідомість – вторинна. Але таке співвідношення спостерігається в певних межах. Суспільна свідомість має відносну самостійність і активність. Зміни в суспільному житті, тобто утвердження нових відносин, структурні перетворення тощо не виникають самі по собі. Для цього потрібні цілеспрямовані, усвідомлені дії людей. Свідомість сама по собі не може змінювати суспільне життя. Вона реалізується у діяльності людей відповідно до об'єктивних умов. Якщо умови визріли і дії людей сприяють вирішенню проблем, що виникли, то можна розраховувати на успіх. Але якщо таких умов немає, то реалізація найкращих побажань приречена на невдачу.

З іншого боку, якщо умови визріли і суспільство стоїть на порозі перемін, то на перший план виступають проблеми свідомості, тому що в суспільстві нічого не відбувається без свідомої діяльності людей. У цьому випадку ідеї стають творчою рушійною силою.

Формування інформаційної цивілізації характеризується зростанням ролі суспільної свідомості в усіх сферах життєдіяльності.

Суспільна свідомість досить різноманітна, вона складається з багатьох форм, існує, наприклад, політична форма свідомості, правова свідомість, моральна, естетична, релігійна, філософська, наукова форми свідомості.

1) Політична – це система певних ідей, яка відображає класові відносини,між націями і державами, а також відношень до влади. Її ідеї в основному лежать у поведінці тих чи інших класів суспільства, суспільних груп та особистостей. Найважливішим елементом цієї політичної системи є держава, яка у свою чергу захищає свій устрій, регулює економіку країни, відстоює державні інтереси на міжнародній світовій арені. Її влада втілюється за допомогою демократичного або тоталітарного режиму.

2) Правова – виражається перш за все у відношенні людини до права, знання міри і поведінки самих же людей з позиції законності чи протизаконності. Правова держава втілює дотримання прав і свобод особистості, закону, розділення гілок влади:законодавчої, виконавчої і судової. Правова свідомість може бути заснованою на життєвому досвіді як буденна, а також теоретичною – на розумінні сутності, можливостей та відповідних меж права.

3) Моральна – система правил і норм, які регулюють людську поведінку, що склалася історично. Виявляється вона найбільше у людських взаємовідносинах (сімя, колектив, народ, батьківщина). В її основі лежить почуття відповідальності людини за свої вчинки перед суспільством і самим собою.

Мораль відіграє важливу роль для економіки суспільства, проте перебуває у складній взаємодії з правом, мистецтвом, політикою і релігією. До основних категорій моралі можна віднести обов’язок, добро, зло, гідність, щастя, честь.

4) Естетична – висловлена перш за все у сучасному мистецтві, є відображенням суспільного буття але у формі таких би мовити художніх образів. Варто також зазначити, що саме мистецтво виросло за допомоги людини, її потреб щось пізнавати і створювати. Предметом мистецтва постає людина з її поглядами, переживаннями. Мистецтво так би мовити відображає усю реальність за допомоги художніх образів.

Художній образ може нести собою якусь ідею і висловлювати її через явище одиничне. Він є єдністю матеріального та ідеального, а також об’єктивного і суб’єктивного.

5) Релігійна – це різновид фантастичної реальності, відображення якої тісно пов’язане з вірою у щось надприродне, тобто Абсолюта, Вищого Розуму.

А тому саме виникнення релігії вказує на неї як закономірний феномен соціально розвитку. Релігія також має своє коріння: гносеологічне, психологічне і соціальне. Віра у надприродні явища є обумовленою об’єктивним відношенням людей, які залежать від природи, соціальних сил, глибоко укорінюється обмеженості соціальної практики

Дата добавления: 2015-05-09