Структура та аналітичні можливості сучасних. ГІС. Функції та області застосування. Класифікація сучасних ГІС

Структура ГІС: 1.апаратний комплекс; 2.програмний комплекс; 3.нформаційний блок; 4.людське середовище

1.До його складу входить компьютер, пристрої уведення (сканер, клавиатура, дигитайзери) та виводу (монитор, принтер).

Компьютер це пристрій для обробки матеріалів.складаеться з: оперативної пом'яті;-постійної памяті;-процесора;-монітора.

2.Совокупність в більшій чи меншій мірі інтегрованих між собою програм. Забеспечуе реалізацію осноаних функцій ГІС. В складі засобів ГІС: модуль введення та верифікації даних; модуль збереження та маніпуляція даних; модуль трансформації кортографічних проекцій; модуль аналізу та моделювання; модуль виводу та представлення даних; модуль взаемодії та використання інтерфейса.

3.Це ГІС пакети.

Аналітичні можливості програми ГІС досить різноманітні. Скуп-ть аналітичних процедур можно поділити на такі групи: -картометричні операції; -операціі вибору; -рекласифікація; -картографічна алгеба; -статистичний аналіз; -просторовий аналіз; -мережний аналіз;

Більшість процедур ґрунтується на растровій моделі просторових данних.

Картометричні операціі - вимірюется по картах та інших геозораженнях з використанням програмних засоюбів. Вимірюють координати, відстань, довжину, площу, об'єм.

Операції вибору – допомагають отримати необхідну інформацію. Вибір здійснюється за допомогою запиту, вони бувать за місцем розташуванням, за атрибутами.

Рекласифікація – полягає в зміні змісту растрової карти або на основі хара-к які містяться в іншій карті, або одержаних в результаті просторового аналізу, або на основі сформульованої умови.

Картографічна алгебра – поділяється на операції: -локальні; -опер. сусідства; -зональні; -глобальні.

Статистичний аналіз – реалізованій як окремий оператор. Відносять такі операції: -обчислення статистичних параметрів просторового розподілу змінної; -будова гістограм просторого розподілу зміної.

Просторовий аналіз – сукупність методів, побудова буферів, аналіз географічного збігу; включення аналізу близькості; зонування території з використанням полігонів Тиссена-Варного.

Оверлейний аналіз – накладання один на одного двох або більше шарів, в результаті утворюється географічна композиція вихідних шарів.

Мережний аналіз - оснований на структурах які можуть надаватись у вигляді мереж. Проводиться аналіз комунікацій і аналіз транспортних мереж.

Функції ГІС:

1. Інформаційно-довідкова: створення і веденя банків просторово-координованої інформації;

2. Автоматизованого картографування – створення високоякісних загальногеографічних і тематичн. карт.

3. Просторового аналізу і моделювавання ґрунтується на можливостях картографічної алгебри та мережного аналізу.

4. Моделювання процессів – реаліз.при оцінці і прогнозі поведінки природних і природно- господарських територіальних систем.

5. Підтримки прийняття рішень розвивається у містобудівному плануванні і проектуванні.

Основні галузі застосування ГІС:

-управління земельними ресурсами, земельні кадастри; -інвентаризація і облік об’єктів виробничої інфраструктури; -тематичне картографування; -морська картографія і навігація; -управління повітряним рухом; -управління природними ресурсами; -геологія гірничодобувна промисловість; -моніторінг стану навколишнього середовища; -сільське господарство, археологія; -безпека, військова справа; -загальна і спеціальна освіта.

Дата добавления: 2015-05-09