Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п'ятою-чотирнадцятою статті352цього Кодексу

Того, головуючий з'ясовує, чи отримав потерпілий пам'ятку про права та обов'язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з'ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім

Стаття 353. Допит потерпілого

1. Потерпілий є фізичною особою, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК). Водночас, він є особою, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, тобто він має риси свідка (ч. 1 ст. 65 КПК). Ураховуючи таку природу потерпілого, закон встановив майже аналогічні правила допиту для свідків і потерпілих. Відмінність полягає в тому, що потерпілий є зацікавленим учасником кримінального провадження з усім переліком прав, наданих йому законом для захисту своїх законних інтересів. Тому, на відміну від свідка, він не видаляється із залу судового засідання, бере участь у безпосередній перевірці доказів, в тому числі шляхом участі у допитісвідків.

2. Перед початком допиту головуючий повинен встановити особу потерпілого, з'ясовуючи його прізвище, ім'я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан, а потім запитує, чи отримав потерпілий пам'ятку про його права та обов'язки, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз'яснює їх.

3. Встановивши анкетні дані потерпілого, головуючий повинен з'ясувати характер стосунків і знайомства потерпілого з обвинуваченим, оскільки це суттєво впливає на обрання тактики проведення допиту потерпілого і оцінку його показань. Також слід мати на увазі, що потерпілий знайомиться з усіма матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, і це може вплинути на його показання. Перед початком допиту потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень та про його право не давати свідчень щодо себе, близьких родичів та членів сім'ї. При допиті потерпілого необхідно користуватися загальними правилами допиту свідка, що викладені у ч. 2, 3, 5-14 ст. 352 КПК.

4. Якщо потерпілий є одночасно і цивільним позивачем, то він допитується під час судового розгляду тільки як потерпілий з одночасним з'ясуванням особливостей пред'явленого цивільного позову.

5. Представник та законний представник потерпілого, як правило, в ході судового розгляду перебувають у залі судового засідання.

6. У виняткових випадках для забезпечення безпеки потерпілого суд за власною ініціативою або клопотанням сторін кримінального провадження чи самого потерпілого постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту потерпілого з використанням технічних засобів з іншого належним чином

обладнаного приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них (див. ч. 9 ст 352 КПК).

7. З дозволу головуючого потерпілий може давати показання в будь-який момент судового розгляду. У випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення потерпілий має право підтримати обвинувачення в суді, а також брати участь у безпосередній перевірці доказів. Під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру головуючий зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого з цих питань.

8. Під час допиту потерпілий може застосовувати технічні засоби для фіксації процесуальних дій, в яких він бере участь. Головуючий може заборонити потерпілому застосовувати технічні засоби при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження, якщо це може призвести до розголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини.

9. При встановленні фактів психологічного тиску на потерпілого, застосування насильства чи погроз його застосування до нього чи членів його сім'ї з метою примусити потерпілого відмовитись від давання показань, зміни їх на користь обвинуваченого, суд повинен обговорити питання про направлення відповідної інформації прокурору для внесення цих відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань і проведення розслідування щодо виявлених фактів та вжити заходів, передбачених законом, для забезпечення безпеки потерпілого.

Дата добавления: 2015-05-10