Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

1. Загальний порядок судового провадження на підставі угоди регулюється ст. 474 КПК. Положення цієї статті відображають дві можливості досягнення угод: на стадії досудового розслідування та під час судового провадження. При цьому досить явною з точки зору процесуальної економії та з точки зору визначеності результатів провадження для обвинуваченого є перевага в укладенні угоди на стадії досудового провадження, оскільки саме така угода матиме наслідком зменшення навантаження на суд, значно скоротить слідство та досудове провадження по кримінальній справі шляхом укладення або досягнення так званої "ранньої угоди". Відповідно до ч. 1 ст. 474 КПК обвинувальний акт разом із підписаною сторонами угодою, досягнутою на стадії досудового розслідування, невідкладно надсилається до суду. При цьому презюмується, що положення обвинувального акта повинні відповідати змісту угоди. Положення Кодексу підкреслюють невідкладну необхідність надсилання обвинувального акта та угоди, однак передбачають виключення для прокурора, який має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою. Таке виключення стосується лише необхідності проведення невідкладних слідчих дій, які також можуть доповнювати угоду (отримання висновку експерта або збирання та фіксацію доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, чи слідчих дій, які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату). Виключення, передбачені останнім реченням ч. 7 ст. 474 КПК, знову ж таки пов'язані з необов'язковістю угоди, досягнутою сторонами, для суду та можливістю відмови суду від затвердження угоди. Незважаючи на такі виключення, виходячи з принципу рівності сторін, клопотання про визнання винуватості обвинуваченим або підсудним повинно бути допустимим тільки після подання обвинувального акта та надання можливості обвинуваченому ознайомитися з матеріалами кримінальної справи та доказами проти нього, але до початку судового слідства. За наявності підстав вважати, що невідкладні слідчі дії призвели до встановлення суттєвої фактичної відмінності між угодою, досягнутою сторонами, та майбутнім обвинувальним актом, сторони зобов'язані переформулювати умови угоди, взявши до уваги докази або

встановлені фактичні відмінності, до подання угоди на затвердження суду. Сут-і (ва відмінність між угодою та доказових результатів проведення невідкладних слідчих дій, зокрема в частині встановлення фактів справи, може бути підставою для відмови суду у затвердженні угоди та призначенні розгляду кримінальної справи в загальному порядку, оскільки така угода не матиме достатніх доказів виии особи або буде заснована на сумнівних доказах, а отже, суперечитиме принципу презумпції невинуватості (ч. 1 та 4 ст. 17 КПК).

2. Частини 2 та 3 ст. 474 КПК визначають час та процесуальні правила розгляду судом угод. Зокрема, угоди, укладені на стадії досудового провадження, розглядаються судом під час підготовчого судового засідання суду (ч. 2 ст. 474 КПК). Такий розгляд має здійснюватися за обов'язкової участі сторін угоди (обвинувачення та захисту), зокрема підсудного, а також його захисника. Практика Європейського суду з прав людини вимагає обов'язкову участь захисника на цій стадії, аби суд або суддя могли пересвідчитися в недвозначності заявленого клопотання, його дійсності та добровільності, відповідності фактичним обставинам справи. Інші учасники судового провадження повинні бути повідомлені про розгляд угоди, і таке повідомлення є обов'язковим, хоча й відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Згідно з ч. З ст. 474 КПК, якщо угоди досягнуто сторонами під час судового провадження, суд зобов'язаний невідкладно зупинити проведення процесуальних дій під час судового провадження і перейти до розгляду угоди на предмет її відповідності вимогам КПК, тобто положенням ч. 6 та 7 ст. 474 КПК.

3. Частини 4 та 5 ст. 474 КПК покладають на суд обов'язок пересвідчитися під час судового засідання та затвердження угод, чи усвідомлює обвинувачений, що внаслідок затвердження угоди про примирення або про визнання винуватості він відмовляється від свого права на справедливий судовий розгляд та права мовчати, мати захисника при повному судовому розгляді або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Суд також має переконатися, що обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угод, передбачені ст. 473 КПК, а також характер кожного обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення обвинуваченого та потерпілого суд під час судового засідання повинен з'ясувати також і у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК, зокрема, обмеження можливостей щодо апеляційного та касаційного оскарження вироку на підставі угоди, а також наслідки недотримання угоди, передбачені ст. 476 КПК.

4. Практика розгляду кримінальних справ в європейських країнах, США та Сполученому Королівстві передбачає обов'язкову участь захисника у більшості кримінальних справ особливо щодо так званих "тяжких злочинів", "злочинів середньої тяжкості" або навіть "нетяжких злочинів", в яких обвинуваченим заявляється клопотання про визнання винуватості на підставі угоди з

обвинуваченням. Обов'язковість участі адвоката передусім зумовлюється тим, що клопотання має досить вагомі правові наслідки для сторони, які у випадку його затвердження мають незворотний характер. Під час цієї процедури обвинувачений добровільно відмовляються від фундаментального права не давати свідчення проти себе або бути примушеним до надання таких свідчень, закріпленого ст. 18 КПК. Також необхідність юридичної допомоги зумовлюється тим, що розгляд клопотання є складною юридичною процедурою, яка має багато правових нюансів, і саме тому вимагає знань у галузі кримінального права і процесу. Зокрема, обвинувачений за участі адвоката має вирішити, чи слід віддати перевагу спрощеній чи повній процедурі судового розгляду справи, з метою повноцінного забезпечення інтересів обвинуваченого, і на цій підставі дійти висновку про найсприятливіший процесуальний хід провадження.

Дата добавления: 2015-05-10