Лекція 2 Використання сучасних рекреаційних технологій у парковій індустрії

План

1. Сутність терміну „рекреація”.

2. Напрями діяльності дозвіллєвих центрів.

3. Організація дозвілля молоді й підлітків в інших країнах.

4. Види дозвіллєвої діяльності у національних парках світу.

5. Культурно-рекреаційні центри України. Рекреаційна функція бібліотеки.

1. Рекреа́ція — поняття, яке охоплює всі види відпочинку. Відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.

В поняття рекреація включають:

розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини

будь-яка гра, розвага, яка використовується для відновлення фізичних та розумових сил

найбільший сегмент індустрії дозвілля, що швидко розвивається, зв'язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі, проводиться переважно на вік-енд (у вихідні та святкові дні)

перебудова організму і людських популяцій, що забезпечую можливість активної діяльності за різних умов характеру і змін навколишнього середовища

цивілізований відпочинок, що забезпечується різними видами профілактики захворювань в стаціонарних умовах екскурсійно-туристичними заходами, в процесі занять фізичними вправами.

В останні десятиліття в світі спостерігається стійка тенденція підвищення інтересу до нових сучасних технологій в галузі дозвілля. Це обумовлено тим, що раціональне використання вільного часу дає можливість людині знімати соціальне напруження, а також відновлювати свої психологічні та фізичні сили.

Останнє в свою чергу приводить до зростання ролі парків, що стають необхідними природними осередками, створюють сприятливий мікроклімат для повноцінного функціонування їх як культурно-рекреаційних центрів. Використання природного середовища в організації дозвілля населення — це одна з характерних особливостей парків як культурних закладів. Саме за парками завжди залишається можливість забезпечити ті форми відпочинку, які потребують психологічного відриву від міського оточення.

Багатофункціональність парків культури і відпочинку дозволяє реалізовувати важливі культурно-виховні завдання, виконувати рекреаційні, просвітницькі, соціальні та інші функції.

Провідними напрямами діяльності дозвіллєвих центрів залишається організація заходів, занять у природному просторі, в безпосередньому спілкуванні з природою.

Більшість фізіологів і психологів вважають, що для оптимальної трудової і суспільної діяльності людини необхідне дозвілля, в структурі якого неодмінно повинна бути діяльність яка б відновлювала фізичні та психічні сили людини. Тому перед громадськістю постає нагальна потреба у вивченні досвіду роботи рекреаційних зон, а також пошуку нових технологій в цій сфері.

Слід зауважити, що вітчизняній практиці сьогодення бракує конкретних досліджень про потреби людини в рекреаційному просторі, про ефективність впливу на особистість паркового середовища.

Неможливо сказати, що науково-дослідна робота, стосовно рекреаційної діяльності в парках, у нас відсутня. Однак ці дослідження наукових закладів рідко перебували в полі зору, проводилися і проводяться спорадично, не мають комплексного характеру. Вирішувалися проблеми, як правило, пов’язані зі створенням, формуванням матеріальної частини паркового середовища. У соціальному аспекті найбільшої уваги заслуговують теми: парк у системі відпочинку, парк у системі закладів культури.

З огляду на ситуацію, що склалася і виникає потреба у предметному вивченні зарубіжного досвіду, де проблеми рекреаційних технологій у парковому просторі висвітлюються досить систематично, широко й комплексно.

Пріоритетні питання щодо рекреації в парковій роботі постійно обговорюються на раді Національної асоціації парків і рекреацій США. Розглядаються питання щодо фінансування, здоров’я, здорового способу життя; роботи з дітьми, молоддю, сім’єю; питання збереження природних ресурсів у рамках рекреаційної діяльності.

У дослідженні, підготовленому науковцем з Кембриджського університету Кранцем С., дається ґрунтовний аналіз різних аспектів розвитку паркової справи у Великобританії, а саме: реалізація концепції рекреаційних парків у міському середовищі, політика в сфері організації паркової роботи, методи роботи з різними соціально-віковими групами, а також питання дизайну і матеріально-технічного оснащення парків і рекреаційних зон.[ 1 ]

На сторінках щомісячного видання «Парки і рекреації» систематично висвітлюються питання, пов’язані зі впровадженням нових аудіовізуальних технологій, що дозволяють створити ефект присутності серед «дикої природи», перспективи розвитку цієї форми рекреації, можливості, які надають нові технології для тих категорій населення, які не можуть здійснити реальні подорожі /інваліди, малозабезпечені і т.п./. Аналізується стан наукових досліджень у галузі дозвіллєвої активності населення, де однією з актуальних проблем в наш час вважається вивчення причин і факторів, які обмежують або не дозволяють участь в культурно-рекреаційній діяльності окремих соціальних груп населення.

На сторінках щотижневика «Amusement Business» обговорюються проблеми діяльності парків як рекреаційних зон у США, досить широко висвітлюються питання про заходи, рішення, законодавчі акти й урядові акції. Так у випуску № 3 за 1992 рік повідомлялося про обговорення діяльності Національного фонду рекреації й пішохідного туризму в Конгресі США, основні напрями роботи, що фінансуються фондом, правові й економічні аспекти. І в цьому зв’язку на особливу увагу заслуговує діяльність державних структур та Національної асоціації парків та рекреацій США.

Там же повідомлялось про обговорення в Конгресі США закону про боротьбу з молодіжною злочинністю, в якому, зокрема, визначена стратегія діяльності рекреаційних і дозвіллєвих установ в цьому аспекті. Так урядом США була впроваджена Державна програма «Виховання важких підлітків в умовах дикої природи» яка успішно реалізується в національних парках.

Йдеться про необхідність розширення функцій парків та урізноманітнення форм роботи з соціально обмеженими категоріями населення — іммігрантами, бездітними, молоддю та підлітками з бідних кварталів, організацію дозвілля людей похилого віку, розширення форм роботи з урахуванням соціально-психологічних особливостей цієї категорії населення, основних завдань просвітництва літніх людей у сфері їх рекреаційних можливостей і способів проведення дозвілля.

Таким чином, систематичне висвітлення ролі рекреації в цілому, а також проблем паркової діяльності в зарубіжних виданнях, не може не викликати інтересу з боку вітчизняних науковців і практиків і вже самі по собі можуть стати предметом ґрунтовного дослідження.

Для реалізації сучасних рекреаційних технологій в парках існує розгалужена система: це і доріжки для прогулянок, пляжі, солярії, павільйони, використовуються всі природні можливості парку, а також тенісні корти, кінний спорт.

Набула поширення тенденція перетворення багатьох парків у великі рекреаційні центри з широким спектром послуг. Серед запропонованих відвідувачам занять найбільшим попитом користуються уроки плавання в басейнах, гольфу, тенісу, групи спортивної ходи, різноманітні прогулянки, групи здоров’я. Невід’ємною частиною більшості парків різних типів є плавальні басейни, які побудовані з урахуванням інтересу та специфічних потреб різних вікових категорій відвідувачів. Басейни в парках працюють за гнучким режимом. Певний час надається людям старшого віку, ранкові та вечірні сеанси — для батьків та дітей, встановлено час для дітей різного віку. Навколо басейнів у парках розташовані пляжі, кафе, ігрові майданчики для активного відпочинку. В басейнах також проводяться видовищні заходи: водний балет, синхронне плавання, водне поло, стрибки у воду. Важливим доповненням до традиційних рекреаційних технологій парків стали «стежки здоров’я», вони заохочують до себе прихильників спортивної ходи, людей похилого віку, інвалідів.

Широкого розповсюдження набула організація парками різних мандрівок для молоді. Робітники парків забезпечують всім необхідним таке подорожування, а група молоді має тільки сплатити за надані послуги.

Значна увага приділяється рекреації неповних сімей, для чого розробляються програми сімейного дозвілля, з різноманітними фізкультурно-оздоровчими заходами, пікніками, різними змаганнями і т.п. Вони надають можливість батькам провести час з дітьми, водночас - забезпечують необхідне спілкування між самими батьками-одинаками, що дає можливість відновити психічний стан.

У світі існують типи парків, які займаються тільки рекреаційною роботою. Такими є національні парки — головним призначенням яких залишається захист флори і фауни. Міжнародний союз охорони природи так визначив суть національного парку: «Містить одну або кілька екосистем, які не піддалися значним змінам в результаті впливу людини:

1. — має фауну, флору, геоморфологічні ділянки, природне середовище, яке представляє інтерес в науковому, освітньому і рекреаційному плані;

2. — є природні ландшафти незвичайної краси;

3. — людям дозволяється їх відвідувати з освітньо-пізнавальною і рекреаційною метою».[ 2 ]

Однак, вчені з сумом констатують, що ці умови постійно порушуються як внаслідок стихійного захоплення земель місцевими жителями, браконьєрства, рубки дерев, так і наступу туристичної індустрії.

Влітку в національних парках проводять відпустку ті, хто захоплюється гірським туризмом, взимку — шанувальники зимових видів спорту. Подібні парки здійснюють велику роботупо відтворенню фізичних та психічних сил людини, підтримку та зміцнення їх здоров’я.

Характерними майже для всіх національних парків світу стали такі види рекреаційної діяльності: пішохідний туризм, плавання, рибна ловля, прогулянки на велосипедах, мисливство, кінний туризм, спуск по річковим порогам, річкові прогулянки, екскурсії-спостереження за дикою природою, короткі туристичні маршрути та ін.

Навіть цей неповний перелік напрямків та видів діяльності яскраво демонструє переможний наступ на національні парки туристичної індустрії.

Каліфорнійський парк «Королівський каньйон» на берегах Міссісіпі і Міссурі теж відноситься до категорії національних парків. Рекреаційною зоною біля Сан-Франциско оголошено парк «Золоті ворота», він охоплює територію океанського узбережжя, лагуни, дюни, ліса червоного дерева і військові полігони. Має великий культурний центр. Тобто з активізацією туризму з’явилася безкінечна різноманітність рекреаційних, культурних, освітніх видів діяльності.

Одним з величних дивосвітів природи вважається гігантське міжгір’я «Великий каньйон». Він відомий дивними формами скель, своїми неповторними фарбами. Відкрився у 1540 році, туристів став приймати ще в 1901 році, зараз знаходиться під опікою Управління національних парків США і є одним з найпопулярніших центрів міжнародного туризму.

В різних країнах світу парки відрізняються національною своєрідністю і враховують в своїй діяльності традиції і звичаї країни. Переконливо свідчить про це діяльність японських національних парків. Так відомий парк «Голубі озера» особливо людні і красиві восени, коли наступає сезон милування червоним листям кленів — момідзи. В Японських гірських парках багато маленьких готелів, бо там популярне купання в гарячих джерелах.

Порівняно нещодавно (два десятиліття) з’явився такий вид як аквапарки — центри дозвілля з розширеними функціями, що забезпечують різні можливості для відпочинку і оздоровлення, розваг. Перевагою таких парків є: широкий діапазон дозвіллєвих і супутніх послуг, демократичність (доступність різним категоріям відвідувачів), поєднання в єдиному комплексі споруд дозвіллєвих, культурних і розважальних функцій.

В липні 1996 року в Сеулі (Південна Корея) відкрито найбільший в світі гідропарк, який за сезон відвідало понад 1,5 млн. чоловік. До послуг відвідувачів запропоновані зони з руїнами античних храмів, піратськими човнами, природним тропічним ландшафтом. В приміщеннях закритої зони парку розмістилися бари і ресторани, сувенірні магазини. Працюють 13 мінеральних джерел, печери з водоспадами, серпентарій, зона дитячих атракціонів, сімейні атракціони на плотах і т.п. все це надає людині можливість

Аквапарки часто входять до складу дозвіллєвих зон рекреаційних парків.

Спортивно-рекреаційний комплекс в м.Вайль на Рейні (Німеччина) входить в паркову зону дозвілля. В свою чергу його територія умовно розділилася на сім функціональних зон: водний атракціон для молоді, рекреаційна зона для відвідувачів різних вікових і соціальних груп, зона водних ігор для молодих батьків з маленькими дітьми.

Ця зона відпочинку для молодих сімей з маленькими дітьми об’єднує басейн з невеликою ванною і пристроєм для годування грудних дітей, обладнаним апаратом для підігріву молока, сауни, відкритий лікувально-оздоровчий басейн, басейни для спортивного плавання, ресторани і клубні приміщення.

Дослідники вважають що цей молодий і популярний вид парку за своїм концептуальним рішенням походить від античних термів, з їх «багатофункціональністю» і складними інженерними спорудами — з басейнами і фонтанами, кімнатами для ігор і фізичних вправ, з залами для філософських бесід, бібліотеками і картинними галереями.

З середини 70 років ХХ століття в країнах Південної і Центральної Європи, США в комплексах активного відпочинку з’явилося катання з водяних гірок. Функціонально-технологічна структура аквапарків, за даними сучасних дослідників, будується з врахуванням основних напрямків дозвіллєвої діяльності — з секторами рухомих ігор і розваг; технічних атракціонів; логічних і ділових ігор; оздоровчих процедур; дозвіллєвих церемоній і ритуалів; театралізованих видовищ.

Принципово важливим є запровадження різних програм, що об’єднують всі спеціалізовані сектори і зони і надають можливість відвідувачу здійснити власну мікропрограму, яка відповідає його віку, соціальному статусу і платоспроможності. Аквапарки з економічної точки зору це високорентабельні об’єкти, і затрати на їх будівництво швидко окупаються.

Сучасній рекреаційній спрямованості парків сприяє особливості паркобудівництва, його образна система, символіка, організація паркового простору. Відбувається взаємодія «урбанізованих» і «природних» елементів — використання нестандартних атракціонів і ігрових пристроїв, «вписаних» у природне середовище, як це зроблено в штаті Віргінія в парку «Королівські володіння». Атракціон «Біла вода Каньйону» імітує мандрування по бурхливій гірській річці серед хвиль, водоспадів, повз гейзери.

Найпродуктивнішими з нових рекреаційних технологій є теорії «естетичного поля», «розуміння і відчуття краси» побудовані на інтеграції мистецтва з пізнавальною діяльністю, які при цьому дають відвідувачу можливість відпочити. Найбільш поширеними технологіями в парковій діяльності зарубіжжя, стали: детальне вивчення особливостей кожної пори року з метою поглиблення естетичного сприймання природи; усвідомлення колористичної гами певного сезону, а предметом детального розгляду виступають конкретні природні об’єкти, скажімо, як «осінній образ дерева»; збирання опадаючого листя (в Японії — весною — милування гілкою сакури, восени — червоним листям клену).

Це сприяє вихованню естетичного смаку, сприйняття навколишньої природи в різних її проявах, формує вміння дотримуватися певного балансу між чуттєво-емоційним сприйманням і когнітивним, абстрактним мисленням.

На думку професора з Іллінойського університету Кнеппа, «такий відпочинок поєднаний з навчанням виховує дітей думаючих, емоційно розвинених, гармонійних людей». Мається на увазі технологія «Спостереження за рухом природи» — «тобто детальне вивчення особливостей руху природного об’єкта в пантомімічному їх відображенні.»

Як свідчить зарубіжний досвід, поліфункціональна діяльність парків культури і відпочинку забезпечує населенню широкий і вільний вибір різноманітних форм проведення дозвілля та фізичного відпочинку, сприяє збагаченню життєвого досвіду, розвиває індивідуальні здібності, допомагає накопиченню інтелектуального потенціалу, стає місцем розваг не тільки для дітей, а й для дорослих. У цьому неповторна особливість діяльності парків, причина їх зростаючої популярності у широких верств населення, посилення значення їх ролі в соціально-дозвіллєвій сфері.

На жаль, у вітчизняній науці не з’ясована роль парку як засобу компенсації і розрядки психічного і фізичного напруження людини. Проте проблема паркового дозвілля залишається ще недостатньо визначеною і дослідженою. Однак, не викликає сумніву, що в сучасних умовах потреба людини в рекреації постійно зростає. Тому парки культури і відпочинку, що функціонують в Києві, можуть перетворитися на потужні культурно-рекреаційні центри.

З цією метою Головне управління культури Київської міської державної адміністрації та Державне комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста» ще в 1999 році розробило «Інвестиційну програму розвитку матеріально-технічної бази парків культури та відпочинку м. Києва».

Автор статті безпосередню приймала участь в розробці таких розділів Інвестиційної програми розвитку матеріально-технічної бази парків культури та відпочинку м. Києва, як:

1. Обґрунтування необхідності залучення інвестицій в паркове господарство м.Києва, визначення цілей, завдань та основних напрямків інвестування парків культури та відпочинку м. Києва.

2. Аналіз стану паркового господарства м. Києва, включаючи аналіз результатів фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств паркового господарства столиці.

3. Вивчення та аналіз ринків послуг, що можуть надаватися на матеріально-технічній базі паркового господарства з урахуванням соціального ефекту від функціонування парків культури та відпочинку м. Києва.

По закінченню роботи програма була прийнята замовником (Головним управлінням культури Київської міської державної адміністрації), та затверджена на Координаційній раді з питань інвестицій Київської міської державної адміністрації. На даний момент відбувається реалізації основних положень Інвестиційної програми.

Бібліотека, реалізуючи інформаційну функцію в умовах практично необмеженого доступу до банків інформації за допомогою комп’ютерної мережі бібліотек, сприяє розкриттю й реалізації творчих здібностей, самоудосконаленню й самореалізії в інформаційному суспільстві. Водночас постійно зростаючі темпи збільшення обсягів інформації впливають на фізичний та духовний стан людини, що потребує адаптації її до нових умов і можливостей життєдіяльності. З метою сприяння збереженню й зміцненню фізичного та духовного здоров’я особистості шляхом застосування різних засобів і заходів бібліотека розширює свої функції. Як свідчать бібліотекознавчі дослідження останніх років, читачі все частіше звертаються до бібліотеки з метою вирішення психологічних проблем, подолання психоемоційного дискомфорту, викликаних негативними наслідками перехідного періоду, що супроводжуються радикальними змінами в соціальній сфері.

Якщо погодитись з тим, що здоров’я — «це здатність адаптуватись, пристосовуватись до все більш змістовно багатшого житття у все менш єволюційно сприятливому середовищі проживання» (Чекалов А.Е.), то зміни життя на краще, включаючи параметри рівня, якості та тривалості самого життя, зумовлюють, поряд з іншими факторами, покращання організації дозвілля людини, в т.ч. засобами бібліотечної діяльності.

Рекреаційна функція бібліотеки полягає в організації змістовного дозвілля на основі комплексу спеціальних заходів, спрямованих на відновлення та відтворення втрачених або послаблених психічних сил, оптимізації самопочуття людини, що сприяє її пристосуванню до умов праці і побуту. Ефективність рекреаційної функції бібліотеки пов’язана із змістовно- комунікативним характером діяльності, а також з ії впливом на формування таких соціокультурних чинників, як стиль життя, соціальний статус, соціальні стереотипи і настанови, індивідуальна культура особистості. Вивчення особливостей рекреаційних потреб та інтересів кожної читацької групи, кожного користувача також створює умови ефективної рекреаційної діяльності бібліотеки, розширення та урізноманітнення видів і форм дозвілля. Організація змістовного дозвілля з урахуванням психофізіологічних особливостей дітей, підлітків та молоді в дитячих, юнацьких і публічних бібліотек сприяє утворення соціалізуючого середовища, вихованню загальнолюдських цінностей. Запровадження інноваційних бібліотечних технологій при організації дозвілля людей похилого віку сприяє залученню їх до культурного соціуму, продовженню активного способу життя, реалізації їх інтелектуального і морального потенціалу.

Рекреаційна функція бібліотеки повною мірою реалізується через практичну бібліотерапію, головною метою якої є «протистояння негативним тенденціям у суспільстві, здатність формувати настанови на позитивну самореалізацію різних категорій населення і тим самим збереження і зміцнення фізичного та духовного здоров’я, цілісності особистості» (Дрешер Ю.Н.) Водночас бібліотерапія є також наукою про закономірності, механізми, засоби збереження, зміцнення фізичного і духовного здоров’я, цілісності особистості у несприятливих умовах засобом синтезування ситуацій читання спеціально дібраної літератури (Дрешер Ю.Н.). Можна було б уточнити: «… спеціально дібраної бібліотекарем літератури із документного фонду бібліотеки».

Посилення рекреаційної діяльності бібліотеки з метою пом’якшення наслідків «стресового суспільства» здійснюється шляхом комплексності й адресності рекреаційних заходів стимуляції соціальної активності користувачів бібліотеки, підтримки найуразливіших верств населення, залучення користувачів, громадськості до участі у цій роботі. Поліфункціональність дозвіллєвої діяльності бібліотеки спрямовується на активізацію різноманітних засобів пошуку активних напрямів організації дозвілля з використанням сучасних технологій. Активізація цієї роботи засвідчує, що бібліотеки можуть бути не лише інформаційними центрами, але й центрами відпочинку та розваг. Тим більше, що у співвідношенні «безоплатні-платні» послуги у сфері дозвілля пріоритетною серед більшості населення залишається бібліотека, обрана для використання вільного часу (Ловкова Т.Б.).

Сучасна бібліотека є важливим осередком культури, що безоплатно надає користувачам не лише інформаційні послуги, але й сприяє розвитку інтелектуального та творчого потенціалу особистості, організації спілкування, відпочинку та розваг. Бібліотеки, втілюючи оригінальні культурно-дозвіллєві програми, організовуючи літературно-музичні салони та вітальні, естетичні студії, кружки і клуби за інтересами, диспути, презентації, читацькі конференції, тематичні вечори, творчі зустрічі, круглі столи сприияють створенню оптимальної інфраструктури для організації відпочинку в бібліотеках різних типів, а тікож сприяють диференціації рекреаційних запитів користувачів з урахуванням потреб сучасного українського суспільства.

Водночас бібліотека допомогає організації читання художньої, мистецької, розважальної літератури, що задовольняє різні види відпочинку громадян. Результати соціології читання засвідчують про зниження загальної кількості прочитаних книжок. Тому читання як процес навчання, виховання та відпочинку турбує не лише читачезнавців, але й урядовців, науковців, громадськість, оскільки рівень читацької культури визначає культуру суспільства в цілому. Серед співвідношення каналів задоволення суспільної потреби у читанні бібліотекам належить провідна роль. Рекреаціійній діяльності бібліотеки притаманна і аксіологічна складова, що виявляється у пошуках фундаментальних цінностей, закладених у книзі, просторі друкованого тексту, друкованому слові.

Бібліотека як традиційний соціальний інститут в перехідний від тоталітаризму до демократії період постає як найефективніший чинник динамізації суспільного розвитку, про що свідчить розвиток соціальних функцій, перехід на якісно новий рівень її самоорганізації. Виокремлення традиційних та актуалізація новоутворюваних функцій як внутрішніх суспільних факторів саморозвитку, самовідтворення і самоформування бібліотеки відображає її динамічну природу. Актуальною стає проблема активізації функцій, викликаних особливостями суспільного розвитку для збереження стабільного функціонування та якісного удосконалення бібліотеки в системі закладів соціальної комунікації.

Дата добавления: 2015-05-10