Держава і політика

Політика як суспільний феномен виникає з виникненням держави. Історично державу розглядають як перший і найбільш потужний політичний інститут та інструмент політичного впливу на суспільство та реалізації інтересів правлячих груп і прошарків.

Традиційно (у дусі Аристотеля) політику ототожнюють з державним управлінням суспільством. Популярним є погляд на політику як на регулювання відносин між соціальними прошарками, інтереси яких через ідеологічні та/або економічні причини не співпадають або є антагоністичними.

Поширеною є і думка, що політика — це боротьба різних соціальних груп за владу.

Основним об'єктом політики виступають проблеми, що порушують баланс суспільних сил або інтересів і можуть бути вирішені тільки шляхом реформ, що вносять зміни в державно-правову сферу.

Загальнодержавна політика може бути представлена як стратегічний напрямок розвитку країни, що містить у собі розробку політичного курсу, вибір стратегічного напрямку і реалізацію обраного стратегічного курсу.

Характер, рівень впливу та межі втручання держави в політику залежать від стану і ступеня розвитку громадянського суспільства. Нерозвинутий або слаборозвинутий стан його рівень сприяє розширенню меж адміністрування держави, її прагненням монополізувати всі політичні функції. Саме внаслідок цього тоталітарна держава є панівною в сфері політики і здійснює усі види політичної діяльності: від розробки до вибору і реалізації стратегічного курсу розвитку, від глобальних проблем до питань приватного життя громадян.

У міру розвитку громадянського суспільства держава поступається йому розробкою політичних програм і вибором політичного курсу, залишаючи за собою функцію реалізації виробленого політичного курсу. У політичному житті країн з розвинутим громадянським суспільством поряд з державою беруть участь партії, союзи, громадські організації і рухи. Разом з державою вони утворять політичну систему, впливають на розробку і здійснення політики як рівноправні партнери.

Держава, як носій суверенної влади, відповідає за реалізацію політичного курсу в усіх напрямках. За допомогою конституції і конституційних законів вона закріплює політичний лад, механізм функціонування політичної системи, політичні права і свободи громадян. У результаті державно-правового впливу на політику найважливіші види політичної діяльності отримують правове регулювання, набувають легітимного характеру, отримують сприяння держави і забезпечуються підтримкою населення.

Інакше кажучи, політику:

· розробляють політичні партії. На цьому шляху основна мета існування партій – боротьба за встановлення і утримання влади, використання державно-владного механізму для реалізацію своїх політичних цілей у відповідності з суспільними уявленнями;

· обирають виборці (політичне передвиборне меню партій);

· реалізує держава як політично організована система життя суспільства у відповідності з партійно-політичними програмами.

Дата добавления: 2015-05-10