Класифікація регіонів

Різноманітні трактування поняття «регіон» зумовили численні підходи до класифікацій, серед яких виділяють основні групи:

- перша група класифікацій – регіони групуються за однією з наступних ознак: обсягом валового регіонального продукту; темпами економічного зростання; типом територіальної структури господарства; коефіцієнтом густоти населення; характером господарської спеціалізації регіону та ін.;

- друга група класифікацій – виокремлюють складні регіони на основі сукупності (не менше двох) ознак, наприклад двох інтегральних показників: інвестиційного потенціалу та інвестиційного ризику;

- третя група класифікацій ґрунтується на визначені ключових проблем регіонального розвитку. Цей підхід дає змогу виділити такі типи регіонів: депресивні, регіони стагнації, піонерні регіони, програмні (планові) регіони;

- За четвертою групою класифікацій регіон розглядається з точки зору його можливостей здійснювати самостійну економічну політику.

Загальноприйнятий підхід до класифікації регіонів передбачає використання низки критеріїв:

- рівень економічного розвитку регіону;

- темпи економічного розвитку регіону;

- тип гериторіагіьної структури господарства;

- коефіцієнт густоти населення;

- темпи приросту населення;

- характер і коефіцієнт виробничої спеціалізації та ін.

Термінологія регіональних класифікацій, яка використовується в індустріально розвинутих країнах, набагато ширша. У ній виокремлюють:

1. Депресивні регіони, в яких у минулому спостерігалися високі темпи розвитку.

2. Регіони стагнації, що відзначаються дуже низьким або «нульовими» темпами розвитку.

3. Піонерні регіони, або регіони нового освоєння.

4. Мікрорегіони, або первинні економічні регіони, за подальшого подрібнення яких їх ознаки втрачаються.

5. Економічні регіони першого порядку (генеральні), тобто регіони, які утворюють схеми регіонального макроподілу країни.

6. Програмні (планові) регіони, на які поширюються цільові програми соціально-економічного розвитку і межі яких не збігаються за територією з регіонами єдиної мережі.

7. Унікальні (проблемні і проектні) регіони, які виділяються в країнах, що розвиваються, і пов'язані із зведенням крупних новобудов (проектні регіони) або характеризуються дуже низьким рівнем розвитку (проблемні) тощо.

З точки зору управління можуть бути регіони, які мають свій орган господарського управління і самостійні плани соціально-економічного розвитку, та регіони, в яких такі органи і плани відсутні.

Контрольні запитання:

1. Які виділяють групи класифікацій регіонів та назвіть ознаки, за якими виокремлюють регіони в кожній групі.

2. На використанні яких критеріїв ґрунтується загальноприйнятий підхід до класифікації регіонів.

3. Назвіть декілька прикладів зарубіжних класифікацій.

Дата добавления: 2015-05-10