Опорний конспект. 1.Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра

План

1. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра.

2. Музичне мистецтво.

Література

1. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України: Навчальний посібник. – Київ, 1998. – с. 25-49.

2. Лекції з історії світової та вітчизняної культури / За заг. ред. Яртися В.С. – Львів, 1994. – с.287-289.

3. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. – ЦУЛ, 2002. с. 247-265.

4. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – Київ, 1992.

5. Українська та зарубіжна культура / За ред. Л.Є.Дещинського. – Львів, 2005. – с. 75-94.

1. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра

Ще до запровадження християнства на Русі існувала певна традиція живопису, а з християнізацією вона розвивається і стає важливим елементом культури держави. Ідеологія візантійського православ’я була втілена найяскравіше у храмовому розписі в двох найголовніших формах: іконописі та стінописі.

Ікона відігравала велику роль в інтер’єрі давньоруської споруди. Іконами прикрашали церкви, князівські та боярські хороми, ставили їх над міськими воротами, брали з собою в походи.

Становлення давньоруського іконопису припадає на ІІ половину ХІ – І половину ХІІ ст. Перші відомі нам майстри – Григорій та Аліпій, перші твори яких, на жаль, не збереглися. Проте близькими до київських традицій є ікони «Ярославська Оранта», «Устюзьке Благовіщення», «Дмитрій Солунський», композиція «Свенскьої (або Печерської) Богоматері». Певне відношення до київського іконопису мала і знаменита ікона «Володимирська Богоматір», яку привезли з Візантії разом зі святими речами, переданими як посаг за принцесу Анну. У ХІІ ст. Вона прикрашала храм Бориса і Гліба у Вишгороді, згодом у середині ХІІ ст. Її вивозить князь Андрій Боголюбський до Володимира-на-Клязьмі, звіди ікона і отримала свою нову назву. Найвідомішою серед галицьких ікон є ікона Богородиці-Переможиці, що спочатку належала князю Володимиру, а згодом – синові Данила Галицького Левові. Вивезена поляками після захоплення Львова, сьогодні ця ікона називається «Ченстоховською Богоматір’ю» і є основною прикрасою і реліквією монастиря на Святій горі в Ченстохові (Польща).

Дата добавления: 2015-05-10