Методи виявлення спор та кислотостійких бактерій

Структура бактеріальної клітини: включення, капсула, джгутики. Методи їх виявлення.

23. Яка структура бактеріальної клітини захищає її від руйнування макрофагами?

А. Включення

В. Клітинна стінка

С. Джгутики

Д. Війки

Е*. Капсула

24. Яка з перелічених структур бактеріальної клітини визначає здатність мікроорганізмів прикріплюватися до клітин макроорганізму?

А. Капсула

В. Джгутики

С. Мікроворсинки

Д. Мезосоми

Е. Ніякі з вказаних

25. При визначенні виду збудника, виділеного із організму хворого з підозрою на холеру, одним із етапів ідентифікації є виявлення його монотрихіальної рухливості. Який метод дослідження використовують для цього?

А*. Метод ‘висячої’ або ‘роздавленої’ краплі

В. Метод забарвлення за Грамом

С. Метод забарвлення за Леффлером

Д. Метод посіву у пептонну воду

Е. Метод посіву на пептонний агар

26. При обстеженні хворої дитини з підозрою на дифтерію у мазку із зіву виявлені біполярно забарвлені включення: зерна волютина. Які із перерахованих методів забарвлення були використані?

A. Грама

B*. Леффлера

C. Ціля-Нільсена

Д. Буррі-Гінса

Е. Романовським-Гімза

27. При мікроскопії мазків, забарвлених метиленовим синім, виявлені палички з булавоподібними потовщеннями на кінцях, схожі на збудника дифтерії. Який із приведених методів забарвлення варто застосувати додатково для уточнення діагнозу?

A*. Нейссера

B. Козловського

C. Ціля-Нільсена

Д. Здродовського

E. Ожешка

28. У мазку з матеріалу, узятого від хворого з підозрою на дифтерію, виявлені палички жовтого кольору із синіми зернами на кінцях. Який метод забарвлення використаний у даному випадку?

A. Козловського

B. Леффлера

C. Ціля - Нільсена

Д*. Нейссера

E. Романовського

29. У хворої дитини з підозрою на дифтерію було взято для мікроскопічного дослідження відокремлюване ураженої слизової оболонки зіву. При мікроскопії забарвленого за методом Нейссера препарата виявлені жовті палички з темно-синіми потовщеннями на кінцях. Який структурний елемент мікробної клітини визначається у виявлених мікроорганізмів?

A. Спори

B. Плазміди

C. Капсула

Д*. Зерна волютина

E. Джгутики

30. У мазку, виготовленого з нальоту на мигдаликах хворого з підозрою на дифтерію, виявлено палички синього кольору з фіолетовими потовщеннями на полюсах. Який метод забарвлення мазків був використаний?

A. Грама

B. Буррі

C. Гінса

Д*. Леффлера

E. Нейссера

31. У бактеріологічну лабораторію направлено мокротиння хворого на туберкульоз. Для дослідження препаратів – мазків і виявлення туберкульозної палички потрібно використати один із зазначених методів забарвлення:

A. Грама

B. Гінса - Буррі

C. Здрадовського

Д*. Ціля - Нільсена

E. Романовського

32. У лабораторію доставлено мокротиння хворого на туберкульоз. Який метод забарвлення слід використати для виявлення збудників туберкульозу?

A*. Ціля-Нільсена

B. Грама-Синьова

C. Романовського-Гімза

Д. Буррі-Гінса

E. Нейссера

33. У хворого на туберкульоз, в анамнезі якого була відкрита легенева форма захворювання, проведено мікроскопічне дослідження мокротиння з метою виявлення збудника. Який метод забарвлення доцільно використати при цьому?

A*. Метод Ціля-Нільсена

B. Метод Грама

C. Метод Буррі-Гінса

Д. Метод Романовського-Гімза

E. Метод Нейссера

34. У бактеріологічній лабораторії при мікроскопії мазків з мокротиння хворого з хронічним легеневим захворюванням, забарвлених за Цілем-Нільсеном, виявлені червоні палички. Яка властивість туберкульозної палички виявлена при цьому?

A. Спиртостійкість

B. Лугостійкість

C*. Кислотостійкість

Д. Капсулоутворення

E. Спороутворення

35. При вивченні мокротиння, взятого від хворого з підозрою на туберкульоз, приготували препарат і забарвили його за Цілем-Нільсеном. Яка мікроскопічна картина при підтвердженні попереднього діагнозу?

A*. Тонкі бактерії червоного кольору на блакитному фоні

B. Мікроорганізми з ядром рубіново-червоного кольору і блакитною цитоплазмою

C. Червоного кольору бактерії на білому фоні

Д. Паличкоподібні мікроби у вигляді ланцюжків, фіолетового кольору

E. Паличкоподібні мікроорганізми червоного кольору на зеленому фоні

36. При мікроскопії мазка на чорно-червоному полі зору спостерігаємо червоні паличковидні мікроорганізми, оточені безбарвною зоною. Яким способом зафарбовано мазок?

A. За Грамом

B*. За Бурі-Гінсом

C. За Ожешко

Д. За Пєшковим

E. Фуксином

37. У хворого К. було взято мазок із зіву, мікропрепарат забарвлено за Нейсером. Які структурні компоненти збудників дифтерії можна виявити при мікроскопії препарату?

A. Джгутики

B*. Включення

C. Капсули

Д. Пілі

E. Спори

38. Для виявлення збудника із мокротиння хворого з підозрою на туберкульоз необхідно пофарбувати препарат за методом Ціля-Нільсена. Для цього були приготовлені барвники: карболовий фуксин і метиленовий синій. Який ще реактив необхідний?

А*. 5% сірчана кислота

B. 3% перекис водню

С. 70% етиловий спирт

Д. Розчин Люголя

E. Везувін

39. Мазок із зубного нальоту забарвили за методом Буррі-Гінса і промікроскопіювали. В препараті на темно-коричневому фоні виявлені червоні клітини мікроорганізмів, деякі бактерії були оточені світлим ореолом. Яка структура мікроорганізмів незабарвлена?

А. Шар пептидоглікана

B. Зовнішня мембрана

С*. Капсула

Д. Екзоферменти, пов'язані з клітинною стінкою

E. Протопласт

40. В бактеріологічну лабораторію було доставлено мокротиння хворого з підозрою на туберкульоз. Матеріал передбачається досліджувати мікроскопічно з використанням методу забарвлення за Цілем-Нільсеном. Для цього мазок обробляють карболовим фуксином при нагріванні, охолоджують, занурюють в 5 % H2SO4 і дофарбовують метиленовим синім. З якою метою використовується сірчана кислота?

А. Розрідження мокроти

B. Обеззараження мазка

С. Нейтралізація лужного барвника

Д. Підвищення сприйнятливості мікобактерій до барвника

E*. Знебарвлення бактерій, нестійких до кислоти

Дата добавления: 2015-05-10