Стратегії гри та поради командам

1 УРЯД:

1. Завдання Уряду: завданням Уряду є надання чіткого, змістовного та дебатабельного кейсу. Кейс ПМ1У задає тон усій грі.Саме він визначає її якість, цінність та цікавість для всіх учасників змагань – ваших колег, опонентів, суддів та глядачів. Тому намагайтесь завжди робити кейси на актуальні та цікаві теми, які будуть нові за своїм змістом порівняно з попередніми іграми та підкріплені багатим фактажем.

2. Інтерпретації, як і дефініції, завжди повинні бути чіткими, обґрунтованими та коректними. Терміни, вжиті у інтерпретації, повинні бути зрозумілі та використані у загальноприйнятому значенні. Перекручування слів (т.зв. «сквіррел») є не тільки порушенням формальних правил, але і може зіпсувати цікавість гри всім учасникам та заплутати їх. Нечітка інтерпретація та відсутність аргументації до неї можуть перетворити раунд на фарс, коли Опозиція не буде розуміти, чому саме опонувати і чого від неї очікують. Це легко продемонструвати на такому прикладі. Команда Уряду інтерпретувала напівзакриту тему «Ця Палата вважає, що демократія – це скринька Пандори» так: ««Ця Палата вважає, що демократія – це скринька Пандори. Якщо демократія – це скринька Пандори, тоді Росія – демократична країна». І одразу навела численні аргументи та приклади з історії Росії на підтвердження того, що у Росії панує авторитарний режим. Опозиція не знала, чому опонувати, оскільки з промов Уряду не було зрозуміло, яку позицію він відстоює – чи то що Росія є демократичною (як звучало в інтерпретації), чи то що вона є авторитарною (що підтверджували аргументи Уряду). Суддя, відповідно, не знав, яким чином розсудити таку гру, і в результаті всі отримали низькі індивідуальні бали.

3. Робіть інтерпретацію, яка дає вам відправну перевагу. При цьому кейс Уряду повинен бути дебатабельним, не труїстичним, та відповідати іншим формальним вимогам. Як вже говорилось, саме (Перший) Уряд задає тон грі. Зробіть, щоб цей тон одразу зазвучав на вашу користь!

Наприклад, для теми «Ця Палата вважає генетичну модифікацію не виправданою» інтерпретація та аргументація Уряду щодо засудження морально-етичних аспектів генетичної модифікації живих істот може бути, в цілому, сильнішою, ніж засудження цього явища через його негативні економічні наслідки. Навіть якщо команда Уряду зможе навести сильні аргументи на підтримку заборони виробництва та розповсюдження генетично модифікованої продукції через збитковість її виробництва та ризики поставки до тієї чи іншої країни тощо, Опозиція зможе знайти сильні аргументи про загрозу голоду, про стійкість ГМО до природних катаклізмів, про використання ГМО у фармацевтичній промисловості та інші вагомі економічні переваги. Водночас для інтерпретації «Ця Палата вважає генетичну модифікацію живих істот морально-етично не виправданою», Уряд зможе навести декілька аргументів про засудження генетичної модифікації з точки зору різноманітних релігій, суспільної моралі, філософських вчень, підтверджених цитатами релігійних лідерів та сучасних філософів, журналістів та політиків, на які не кожна підготовлена Опозиція зможе знайти рівноцінну відповідь.

4. Для відкритих та напівзакритих тем, намагайтесь, щоб ваша інтерпретація була неочікуваною.

Наприклад, команда Уряду інтерпретувала напівзакриту тему «Ця Палата повинна вчинити аморальну дію» так: «Ця Палата повинна вчинити аморальну дію. Свідомо використовувати інших заради досягнення власних цілей - аморально. Однак, світова історія доводить, що успіху тієї чи іншої розвиненої країни завжди сприяло використання нею інших країн: спочатку це були захоплення колоній, а зараз – контроль за допомогою економічних, інформаційних важелів та військового потенціалу. В даному випадку, мета виправдовує засоби. Так діють, зокрема, США, Росія. Тому ми вважаємо, що заради досягнення переваг країни у міжнародній політиці та прискорення її економічного розвитку потрібно використовувати інші країни». Інтерпретація може бути і більш конкретною, наприклад про те, що Україна повинна використовувати залежність ЄС від російського газу та електроенергії, які надходять до ЄС через українську територію для досягнення власних цілей у співробітництві з ЄС.

Для резолюції «Ця Палата повинна вчинити аморальну дію» інтерпретації «Ця Палата повинна легалізувати легкі наркотики» або «Ця Палата повинна легалізувати проституцію» є тривіальними.

5. Більшість закритих інтерпретації також можуть бути витлумачені тим чи іншим чином шляхом визначення дефініцій. Наприклад, для закритої теми «ЦП вважає, що робота Ради національної безпеки і оборони України є ефективною» команда Уряду може визначити дефініцію та/або критерії ефективності, зробивши собі відправну перевагу та роз’яснивши учасникам дебатів, насамперед судді, основу своєї позиції.

6. Завжди пов’язуйте вашу інтерпретацію з резолюцією, надаючи необхідні роз’яснення. Чим далі ваша інтерпретація віддаляється від резолюції, тим більш обґрунтованим та повним повинно бути роз’яснення, тим більше воно повинно містити аргументів. Це дасть вам можливість попередити звинувачення у відсутності логічних зв’язків, труїстичності, статусі-кво та інші закиди Опозиції в бік вашої інтерпретації.

7. Кейс Уряду повинен бути переконливим. Не обирайте інтерпретацію, дефініції, модель, аргументів та доказів, які звучать непереконливо, не релевантні або ті, які активно заперечуєте ви особисто. Ці недоліки у грі Уряду завжди виявляються.

8. Чітко окреслюйте проблему, яку ви виявили, і причини її виникнення. Слідкуйте за тим, щоб причини виникнення відповідали вашій інтерпретації, аргументації та пропозиціям їх вирішення (тобто, щоб реалізація вашої моделі призвела до усунення причин проблеми, а бажано, щоб і до додаткових позитивних наслідків).

9. З точки зору суддів, оптимальна кількість аргументів на підтримку вашої моделі – 3, не більше 5. Саме така кількість аргументів може бути сприйнята, вчасно занотована і належним чином розвинута під час наступних промов. Називайте найсильніші аргументи першими і не губіть їх протягом гри.

10. Кожен аргумент має типову структуру: твердження, пояснення, обґрунтування, висновок. Намагайтесь дотримуватись цієї структури.

11. Не будуйте кейси на спеціальних знаннях. Ви марно витратите час своїх промов та отримаєте невдоволених та непідготовлених опонентів та низьку якість дебатів. Теми зазвичай обираються такі, що не потребують спеціальних знань.

2 УРЯД:

Як зазначає К. Задоя, ключовим завданням Другого Уряду є розширення позиції (кейсу) Першого Уряду. У дебатах це називається „позитивне розширення”. Другий Уряд не може просто дублювати ідеї Першого Уряду. Другий Уряд не можепідтримувати іншу інтерпретацію, аніж та, яку висунув Перший Уряд (окрім випадку, коли Перша Опозиція замінила інтерпретацію Першого Уряду); редагувати (вилучати певні положення) та доповнювати модель Першого Уряду, оскільки, роблячи це, Другий Уряд тим самим непрямо порушує заборону А; висувати аргументи, які суперечать позиції Першого Уряд

К. Задоя надає наступні варіанти позитивного розширення 2 Уряду (стратегії від найсильнішої до найслабшої):

А) найпростіший та найбільш надійний спосіб – доповнити Лінію Аргументації Першого Уряду новими аргументами (як правило, Перший Уряд обмежується аргументами, які відносяться до Блоків 1 та 2, тож Другий Уряд може без зайвих хвилювань доповнити аргументацію Блоками 3 та 4);

Б) більш складний, але більше естетичний, з точки зору дебатної техніки, прийом – стратегія „розширення/звуження”. Наприклад: Перший Уряд стверджує, що потрібно заборонити продаж алкогольних напоїв після 20.00. Другий Уряд може сказати: а) ми погоджуємось зі сказаним Першим Урядом і вважаємо, що особливо виправданою ця заборона є для неповнолітніх осіб, тому що...(аргумент 1,2,3...) (звуження); б) ми погоджуємось зі сказаним Першим Урядом і вважаємо, що заборона продавати спиртні напої після 20.00 є виправданою, оскільки будь-яка заборона продавати спиртні напої є виправданою, тому що...(аргумент 1,2,3...) (розширення). Таким чином, Другий Уряд у першому випадку представив власну Лінію Аргументацію, яка є проявом Лінії Аргументації Першого Уряду, а в другому випадку – Лінію Аргументації, проявом якої є Лінія Аргументації Першого Уряду. Доводячи будь-який з цих кейсів, Другий Уряд доводить кейс Першого Уряду.

Важливо!!! Використовуючи стратегію „розширення/звуження”, Другий Уряд повинен уникати фраз типу: „погоджуємось зі сказаним Першим Урядом і пропонуємо встановити цю заборону для неповнолітніх осіб” або „ми погоджуємось зі сказаним Першим Урядом і пропонуємо взагалі заборонити продаж спиртних напоїв”. Другий Уряд повинен чітко бачити межу, яка відокремлює стратегію „розширення/звуження” від зміни інтерпретації Першого Уряду. Це не просто гра слів. Від цих слів залежить місце Другого Уряду в раунді.

В) якщо Перший Уряд слабко реагував на атаки Першої Опозиції, Другий Уряд може більш аргументовано відповісти на ці атаки. Стратегія „порятунок Першого Уряду” вважається позитивним розширенням.

Г) Другий Уряд може доповнити позицію Першого Уряду новими доказами (фактами, статистикою). Однак, це досить слабка стратегія розширення кейсу Першого Уряду. Її слід поєднувати з іншими стратегіями.

Д) „Уточнення моделі” – стратегія на межі фолу. Другий Уряд може уточнити окремі положення моделі Першого Уряду (напр., 1 Уряд пропонує створити новий державний орган, 2 Уряд уточнює, що до складу органу входитимуть 10 осіб; 1 Уряд пропонує дозволити громадянам зберігати вдома зброю, 2 Уряд уточнює – в спеціально обладнаних місцях). Інколи Перший Уряд не може чітко сформулювати свою модель, що негативно позначається на першому раунді дебатів, тому Другий Уряд має моральне право внести в неї уточнення (щоправда значення уточнення як позитивного розширення буде дорівнювати нулю, якщо Перша Опозиція використала нечіткість моделі як контраргумент проти кейсу Уряду). Важливо, щоб конкретизація не перетворилась на заборонені редагування та доповнення моделі!!!

Мої поради також наступні:

1. Будучи Другим Урядом, намагайтесь не змінювати інтерпретації. Досвід успішних команд говорить про те, що вони завжди намагались цього уникнути, а більшість з них не робила цього ніколи. У випадку, якщо кейс Першого Уряду не відповідає формальним вимогам, намагайтесь зробити все від вас залежне для того, щоб захистити окремий дебатабельний елемент кейсу, і суддя врахує це при прийнятті рішення (на вашу користь).

3 Для Другого Уряду успішною стратегією, яка часто дозволяє перемогти гру обом командам у лінії, є доповнення позиції Першого Уряду у тих прогалинах, на які встигла, або не встигла вказати Перша Опозиція (стратегії А-Г-Д). Наприклад, якщо Перший Уряд не вказав причин проблеми та не навів на їх підтвердження фактичних доказів, для Другого Уряду є бажаним навести саме такий перелік причин проблеми, який може бути повністю усунутий реалізацією моделі Першого Уряду, а також інших проблем та їх причин, що будуть вирішені із реалізацією моделі. Ця стратегія є виправданою, зокрема, при сильній грі Першого Уряду, коли він за браком часу просто не встиг розвинути той чи інший елемент свого кейсу. Виконавши таким чином своє основне завдання про розвиток позиції Першого Уряду, Другий Уряд отримує реальні шанси перемогти у раунді.

4 Також розумною стратегією є фокусування на нових цільових групах, які виграють від реалізації моделі (чи то країни, чи окремі верстви населення тощо – різновид стратегії розширення/звуження). Наприклад, у грі про переваги та недоліки Болонського процесу у випадку, коли у першій частині гри були вичерпані основні аргументи відносно суті Болонської системи освіти, Другий Уряд може показати зручність та корисність впровадження такої системи окремо для викладачів, або/та студентів, або/та роботодавців тощо. Завжди є як мінімум 2 групи осіб, які виграють від реалізації моделі Уряду – безпосередньо, або опосередковано.

5 Також розумною стратегією є перенесення гри у іншу площину: з економічної у морально-філософську, з політичної в правову, з площини причин до площини наслідків тощо (різновид стратегії розширення/звуження). При поганій грі Першого Уряду це дозволяє Другому повністю змінити хід гри. Наприклад, якщо Перший Уряд запропонував покращення до системи безпеки українського транспорту, Другий Уряд може наголосити на важливості забезпечення свободи пересування, права на життя і здоров’я та чисте довкілля, реалізація яких безпосередньо пов’язана із безпекою транспорту.

6 Розумно використовуйте пункти інформації. Не задавайте питань не по суті, або тих, на які Опозиція легко зможе придумати відповідь. Завжди обдумуйте, чи дійсно важливе те, що ви хочете сказати, оскільки другого шансу може не представитися. Розвивайте думки, розпочаті в ПІ, у ваших промовах. Після промови Члена Першого Уряду залишається ще 4 промови, і ви маєте можливість задати ще декілька запитань або реплік, які можуть суттєво підтримати ваші опозиції, нагадати судді про її переваги, або вказати на недоліки позиції опонентів.

1 та 2 ОПОЗИЦІЇ:

1. Завдання Опозиції полягає в тому, щоб створити т.зв. зіткнення в грі. Опозиція повинна будувати гру таким чином, щоб суперечність між її позицією та позицією Уряду була очевидною.

2. Костянтин Задоя визначає наступну „Ієрархію” стратегій Опозиції (від найсильнішої до найслабшої): І. „Статус-кво” – сутність даної стратегії полягає в тому, що Опозиція намагається довести доцільність „не-вчинення” дії, яку пропонує Уряд, порівнюючи систему, яка буде утворена внаслідок вчинення дії Уряду, та систему, що існує на момент її вчинення, і доводячи, що існуюча система (статус-кво) не потребує змін, оскільки а) жодної проблеми (негативних явищ, які слід усунути) в існуючій системі не існує, б) проблема (негативні явища) вирішиться сама по собі, в) проблема вже вирішується, а Уряд не пропонує нічого нового. ІІ. „Шкідливі наслідки” – використовуючи дану стратегію, Опозиція демонструє, що реалізація пропозиції Уряду призведе до негативних наслідків. Чим більше таких наслідків назбирає Опозиція, тим гірше для Уряду. ІІІ. „Тотальне руйнування” – дана стратегія є простішою за дві попередні і полягає в руйнуванні („атаках”) аргументів Уряду. Вона вимагає від Опозиції двох речей – уваги і дуже критичного мислення. Конкретними проявами цієї стратегії є: А) виявлення логічних суперечностей в Моделі та Лінії Аргументації; Б) „Уряд використовує хибні докази (факти, статистику і т.д.)”; В) „Уряд робить хибні висновки, виходячи з наданих доказів”; Г) „Твердження А не зумовлює твердження Б”... „Не підтверджено”, „не доведено”, „не випливає” – у цьому суть тотального руйнування. ІV. „Атака на модель” – дана стратегія є полягає в звинуваченні Уряду в тому, що він сформулював нечіткий механізм. Будьте обережні, використовуючи цю стратегію! Модель у британському форматі не повинна бути надмірно конкретною і деталізованою. У британському форматі Уряд доводить, що потрібно бомбити Ірак, а не те, що 5 ескадрилья повинна завдати по Багдаду удар через 15 хвилин після 17-ої. Тому у 80% випадків претензії до моделі Уряду будуть необґрунтованими. Для того, щоб не потрапити у пастку „не-створення” зіткнення з позицією Уряду, обов’язково поєднуйте її з іншими стратегіями.

3. На думку К. Задої,підтверджену дебатною практикою, перші дві стратегії є більш сильними за дві останні, тому щовимагають від Опозиції не лише вміння доскіпуватися до Уряду, але й вміння будувати свою конструктивну позицію. Вони доводять тезу „Непотрібно реалізовувати пропозицію Уряду”, а не ставлять під сумнів доведення самої пропозиції.

4. Якщо інтерпретація не є „практичним та моральним імперативом”, атакувати її можна залежно від того, що доводить Уряд, Опозиція має спробувати довести протилежну оцінку іншого явища; відсутність певної події; відсутність зв’язку між подіями. Звичайно, свої конструктивні аргументи Опозиція може поєднувати з руйнівними атаками на аргументи Уряду.

5. Ключове завдання Другої Опозиції – відбиття розширення, яке буде надано Другим Урядом. Оскільки Другий Уряд розширює кейс Першого Уряду, Друга Опозиція може атакувати кейс Першого Уряду. Це особливо актуально, коли Перша Опозиція є слабкою. Друга Опозиція не повинна просто дублювати ідеї Першої Опозиції.

6. Будучи Другою Опозицією, для того, щоб не повторитися із першою, дотримуйтесь 2 правил: по-перше, опонуйте насамперед Другому, а не Першому Уряду (що є Вашим основним завданням); по-друге, знайдіть слабке місце у кейсі Урядів (найкраще, якщо ще на рівні Першого Уряду) – це можуть бути причинно-наслідкові зв’язки між причинами проблеми, запропонованою моделлю і наслідками, або негативні наслідки, на які Перша Опозиція не звернула увагу – і це остаточно «доб’є» протилежну лінію у раунді.

Дата добавления: 2015-05-10