Структура фінансового механізму

Фінансове забезпечення

Фінансове регулювання

Методи фінансового механізму та його структура.

Засобом впливу фінансових відносин на господарчу діяльність є фінансові методи.

У рамках фінансового механізму існують два основні методи:

1. Фінансове регулювання засновано на правовому регламентуванні розподільних відносин в суспільстві або на окремому підприємстві (тобто пов'язано зі здійсненням розподільних процесів на макро - та мікрорівнях).

Розрізняють два види фінансового регулювання:

а)за сальдовим методом;

б)за нормативним методом.

Сальдовий метод передбачає виділення його елементів у розподілі доходу, тобто один елемент є результативним, а інші - розрахунковими. Сальдовий метод несе стимулююче навантаження.

Нормативний метод складається з того, що усі елементи розподілу визначаються за нормативами, які встановлюються щодо об'єкту розподілу. Нормативний метод також називають податковим, тому що сума доходів розподіляється за встановленими ставками.

2. Фінансове забезпечення здійснюється у трьох формах:

1.Самофінансування - обов'язкова умова успішної діяльності підприємств в умовах ринкової економіки. Являє собою покриття витрат власними доходами підприємств.

Бюджетне фінансування - здійснюється на безповоротній основі за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

2.Бюджетне фінансування або асигнування здійснюється у таких формах:

Кошторисне фінансування - метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів - кошторисів.

Державне фінансування інвестицій на основні об'єкти економічного і соціального розвитку.

Надання бюджетних коштів здійснюється також у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій.

а) дотації - це кошти, які передаються з бюджету бюджетам нижчого рівня безповоротно для збалансування їхніх доходів та видатків;

б), субсидії - це кошти, які передаються на фінансування цільових видатків, тобто це безповоротні поточні цільові виплати;

в) субвенції - це кошти, які передаються на фінансування цільових видатків на певний строк та підлягають поверненню їх у разі нецільового використання.

3.Кредитування - форма фінансового забезпечення, яка полягає у тимчасовому використанні позичкових коштів на принципах повороткості, терміновості й платності.

1. Фінансове планування являє собою діяльність щодо формування цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соціальні потреби та задоволення інших потреб суспільства.

2. Фінансові показники - це величини, які характеризують створення та використання фінансових ресурсів в економіці держави. Вони визначають кількісну та якісну характеристики господарських явищ і процесів при функціонуванні фінансів як складової частини економічних відносин.

3. Фінансові важелі - це система управління фінансовим механізмом, засіб дії фінансового методу.

4. Норми являють собою абсолютний розмір видатків на розрахункову одиницю.

Нормативи - відносні показники, які встановлюються у відсотках до бази розрахунків.

5. Фінансове право -це сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини. На його основі грунтується вся фінансова діяльність держави, яка через своє фінансове законодавства регламентує і регулює фінансові відносини в суспільстні. 6.Інформаційне забезпечення. Фінансова інформація як різновид економічної є носієм і основою наукового пізнання фінансового механізму організації економіки.

7. Фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

34.Місцкві фінанси.

Важливою складового частиною процесу становлення і розвитку національної фінансової системи є відродження місцевих фінансів як об'єктивної економічної реальності, властивої фінансовим системам усіх сучасних цивілізованих держав.

Місцеві фінанси як система включають у себе такі взаємопов'язані структурні елементи, як видатки, доходи, способи їх формування, місцеві фінансові інститути, об'єкти та суб'єкти системи, взаємовідносини між ними та з іншими ланками фінансової системи.

Об'єктом фінансових відносин у сфері місцевих фінансів є фінансові ресурси,. що мобілізуються, розподіляються та використовуються місцевими органами влади для виконання покладених на них функцій і завдань.

Головними суб'єктами фінансових відносин у сфері місцевих фінансів є:

територіальна громада - сукупність громадян, які спільно проживають у міській чи сільській місцевості, мають колективні інтереси; органи місцевого самоврядування.Суб'єктом подібних відносин виступає також держава в особі її органів: місцевих державних адміністрацій та центральних органів державної влади.

Важливою умовою побудови демократичної держави є фінансова незалежність органів місцевого самоврядування.

Головною ознакою фінансової незалежності органів місцевого самоврядування є володіння ресурсами, розмір яких відповідає функціям і завданням, що покладаються на ці органи. Для забезпечення повноцінної діяльності органів місцевого самоврядування важливо правильно визначити обсяг фінансових ресурсів, достатніх для фінансування їх функцій.

Структурно-логічна схема

Визначення потреби у фінансових ресурсах органів місцевого самоврядування.

Визначення сфери діяльності та кола завдань органів місцевого самоврядування:

- власні повноваження

- делеговані повноваження

Розрахунок мінімальних обсягів фінансових ресурсів, необхідних для виконання завдань органів місцевого самоврядування:

- власні доходи

- передані загальнодержавні доходи

- доходи з інших джерел

Визначення напрямків використання мобілізованих фінансових ресурсів і форм здійснення видатків:

· використання коштів згідно з функціональною та економічною бюджетною класифікацією

· кошторисне фінансування,позики та дотації комунальним підприємствам.

Власні повноваження органів місцевого самоврядування включають:

• утримання органів місцевого самоврядування

• житлово-комунальне господарство

• фізична культура і спорт

• реставрація та охорона пам'ятників місцевого значення До державних делегованих повноважень відносяться;

• фінансування органів управління

• освіта

• охорона здоров'я

• соціальний захист і соціальне забезпечення

• дотації житлово-комунальному господарству

• культура і мистецтво.

Делеговані повноваження пов'язані з виконанням зобов'язань, які мають загальнонаціональне значення. ЦІ функції місцевим бюджетам делегує держава, яка має право контролювати виконання цих завдань та їх належне фінансування.

35. Місцеві бюджети у системі місцевих фінансів.

Основою правової та організаційної самостійності місцевого самоврядування є певна матеріальна і фінансова база, до складу якої згідно з чинним законодавством належать:

• рухоме і нерухоме майно, яке є у комунальній власності

• доходи місцевих бюджетів

• позабюджетні фонди

• інші кошти.

Головна роль у складі фінансів органів місцевого самоврядування належить місцевим бюджетам, які виступають основним джерелом фінансового забезпечення розвитку регіонів.

Місцеві бюджети - це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань як власних,

так і делегованих.

Місцеві бюджети як категорія фінансів, пов'язані з утворенням, розподілом та використанням фондів грошових коштів, що належать місцевим органам влади і самоврядування. Вони виступають основною організаційною формою мобілізації фінансових ресурсів для економічного і соціального розвитку даної адміністративно-територіальної одиниці.

Місцевий бюджет можна розглядати і в інших аспектах. Це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. Місцевий бюджет є планом (кошторисом) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади і самоврядування.

Місцеві бюджети містять із собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. За допомогою місцевих бюджетів відбувається перерозподіл суспільних фондів споживання між окремими групами населення. Також з цих бюджетів деякою мірою здійснюється фінансування галузей виробничої сфери, зокрема місцевої промисловості, комунального господарства та інші.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їхньому призначенні. Ці бюджети виконують такі функції:

• формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади

• розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства

• контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підпорядкованих місцевим органам влади.

Доходи місцевих бюджетів мають вирішальне значення для забезпечення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Оскільки об'єкти комунальної власності переважно належать до невиробничої сфери (школи, дитячі садки, лікарні, культурні і спортивні заклади) і є неприбутковими організаціями, вони фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Залежно від територіальної локалізації доходів місцевих бюджетів розрізняють:

1) доходи, одержані на території, підпорядкованій даному місцевому бюджету;

2) доходи, одержані на інших територіях, які за допомогою бюджетних важелів перерозподілу спрямовуються до місцевого бюджету (дотації, субвенції).

Доходи, одержані на території, підпорядкованій місцевому бюджету, поділяються на власні, закріплені та регулюючі.

Дата добавления: 2015-05-07