Фінансовий ринок

Структура фінансового механізму

Фінансове забезпечення

Фінансове регулювання

Фінансовий механізм: призначення та склад.

Фінанси як економічна категорія здійснюють вплив на соціально - економічний розвиток країни через фінансовий механізм, який відображає напрямки, характер і сутність функціонування фінансів у суспільстві.

Фінансовий механізм - це сукупність форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, які застосовуються суспільством з метою забезпечення умов для економічного та соціальної о розвитку країни. По суті - це методичні, організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення відповідних цілей і завдань.

За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту відповідно до основних положень фінансової політики.

Фінансовий механізм є частиною господарського механізму, який являє собою сукупність форм і методів управління суспільним виробництвом.

Функціонування фінансового механізму відбувається у процесі формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб держави і окремих суб'єктів господарювання.

Характер впливу фінансового механізму на економічний та соціальний розвиток країни визначається тим, що розподільні відносини є вторинними порівняно з відносинами виробництва, тобто розподілити можна лише тоді, коли вже щось створено, 3 іншого боку, процес розподілу не пасивно відображає виробництво, а здІйснюс вплив на нього через різні форми, методи і органи управління фінансовими відносинами.

Фінансовий механізм - найбільш динамічна частина фінансової політики, його зміни відбуваються у зв'язку з вирішенням різноманітних тактичних завдань, і тому фінансовий механізм чутливо реагує на всі особливості поточного стану в економіці та соціальній сфері країни.

Засобом впливу фінансових відносин на господарчу діяльність є фінансові методи.

У рамках фінансового механізму існують два основні методи:

Основними складовими фінансового механізму є:Фінансове планування, Фінансові показники, Фінансові важелі,Норми і нормативи, Фінансове правд, Інформаційне забезпечення, Фінансовий контроль.

Для нормального функціонування економіки постійно необхідні мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між ЇЇ сферами і секторами. Мобілізація та розміщення цих ресурсів може бути здійснена за допомогою фінансового ринку. Він покликаний посилювати та поліпшувати розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів, що сконцентровані в державних грошових фондах, у розпорядженні підприємницьких структур і у населення. Фінансовий ринок є важливим каналом фінансування економіки. Це фундамент фінансової системи, що надає їй стабільності та стійкості.

Як економічна категорія фінансовий ринок - це відносини між суб'єктами економіки з приводу реалізації вартості і споживчої вартості, вираженої у фінансових активах..

В організаційному плані фінансовий ринок - це сукупність ринкових фінансових інститутів, що супроводжують потік коштів від власників фінансових ресурсів до позичальників, і які, відповідно до чинного законодавства,можуть здійснювати операції на фінансовому ринку. До них належать комерційні банки, Національний банк, фондові біржі, інвестиційні фонди компаній, лізингові організації.

Суб'єктами фінансового ринку виступають фізичні та юридичні особи і фінансові посередники.

Фінансовий ринок, залежно від видів фінансових активів, поділяється на:

Грошовий ринок являє собою ринок короткотермінових боргових зобов'язань. На ньому товаром виступають гроші, а їхньою ціною - відсотки за користування кредитом.

Фінансові ринки діють як посередники між позичальниками та заощаджувачами.

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів.

Основними суб'єктами грошового ринку виступають комерційні банки, брокерські контори та інші фінансово-кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють грошові кошти підприємств, банків, населення, установ.

Ринок позичкового капіталу (кредитний ринок) охоплює відносини, що виникають з приводу акумуляції кредитними установами грошових коштів фізичних та юридичних осіб та їх надання у вигляді позик на умовах повороткості, строковості та платності. Отже, об'єктом оперування є не власне гроші, а лише право на тимчасове користування грошовими коштами,

Кредитний ринок, як частина фінансового ринку, синтезує в собі ринки різних платіжних засобів, він функціонує на основі укладання кредитних угод. Центром концентрації і руху грошових потоків виступає комерційний банк.

За допомогою валютного ринку встановлюються правові та економічні взаємовідносини між споживачами І продавцями валют, економічні та організаційні відносини між учасниками міжнародних розрахунків з приводу валютних операцій, надання фінансових послуг, здійснення інвестицій.

Ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових боргових зобов'язань. Значну долю серед них займають вкладення коштів у цінні папери.

71. Фінансовий контроль:призначення,зміст та принципи.

Фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійснюються державою з метою успішного досягнення поставлених нею цілей у сфері фінансів.

Фінансовий контроль спрямований на раціональне використання бюджетних коштів та коштів централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення, дотримання фінансової дисципліни у державних господарчих структурах, він спрямований на пошук резервів зростання фінансових ресурсів за рахунок зниження витрат матеріальних і трудових ресурсів на виробництво.

Фінансовий контроль здійснюють органи державної влади в особі постійних комісій Парламенту, Національного банку, Міністерства економіки, фінансів, статистики, органів місцевого самоврядування Аудиторські організації. Фінансовий контроль виступає у трьох формах: попередній, поточний і наступний.

Попередній контроль здійснюється на стадії розробки прогнозних розрахунків бюджетів, фінансових планів, кошторисів витрат. Він проводиться до здійснення фінансових і господарських операцій і має велике значення для попередження економічних прорахунків.

Поточний контроль застосовують у ході виконання прогнозних і планових передбачень, в процесі виконання бюджетів, фінансових планів, при здійсненні фінансових операцій. Поточний (оперативний) контроль проводиться в момент здійснення фінансових операцій, сприяє дотриманню фінансової дисципліни і своєчасності проведення фінансових розрахунків.

Наступний контроль здійснюється після завершення звітного періоду при розгляді бухгалтерської та статистичної звітності шляхом аналізу та ревізії" звітної' фінансової' та бухгалтерської документації. Він призначений для оцінки результатів фінансової діяльності суб'єктів господарювання, зіставлення фактичних і планових показників, перевірки виконання фінансових зобов'язань.

Важливим критерієм класифікації фінансового контролю є методи контролю, тобто конкретні способи та прийоми здійснення контрольних функцій. Методами фінансового контролю та перевірки, обстеження, моніторинг і ревізія.

Перевірки виконуються за окремими напрямами фінансове-господарської діяльності.

Обстеження охоплює окремі сторони діяльності підприємства,

Моніторинг передбачає постійне здійснення фінансового контролю за дотриманням господарськими суб'єктами встановлених правил і нормативів.

Ревізія охоплює комплекс взаємопов'язаних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств і є найбільш поширеним методом проведення фінансового контролю.

Використання різних видів, форм і методів фінансового контролю має важливе значення для ефективного функціонування фінансового механізму організації економіки.

Фінансовий контроль є необхідного умовою безперебійного і поступового розвитку економіки країни.

У сучасних умовах реформування економіки України відбувається вдосконалення фінансового механізму. Вирішуються такі проблеми, як:

- створення передумов для розвитку ринку;

- забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу;

- науково обгрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу І використання;

- підвищення результативності фінансового контролю;

- вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;

- правове і нормативне забезпечення функціонування усього

фінансового механізму.

Дата добавления: 2015-05-07