Особливості інформаційних систем

Залежно від конкретної області застосування інформаційні системи можуть сильно розрізнятися по своїх функціях, архітектурі, реалізації. Проте можна виділити, принаймні, дві властивості, які є загальними для всіх інформаційних систем.

По-перше, будь-яка інформаційна система призначена для збору, зберігання і обробки інформації. Тому в основі будь-якої інформаційної системи лежить середовище зберігання і доступу до даним. Середовище повинне забезпечувати рівень надійності зберігання і ефективність доступу, відповідні області застосування інформаційної системи. Відмітимо, що в обчислювальних програмних системах наявність такого середовища не є обов'язковою. Основною вимогою до програми, що виконує чисельні розрахунки (якщо говорити про рішення дійсно серйозних задач), є її швидкодія. Потрібно, щоб програма провела достатньо точні результати за встановлений час. При рішенні таких задач навіть на суперкомп'ютерах цей час може вимірюватися тижнями, а іноді і місяцями. Тому програмісти-обчислювачі завжди дуже скептично відносяться до зберігання даних в зовнішній пам'яті, вважаючи за краще так організовувати програму, щоб в перебіг якомога довшого часу оброблювані дані поміщалися в основній пам'яті комп'ютера. Зовнішня пам'ять зазвичай використовується для періодичного збереження проміжних результатів обчислень, щоб у разі збою або перерви в роботі комп'ютера можна було продовжити роботу програми від збереженої контрольної крапки.

По-друге, інформаційні системи орієнтуються на кінцевого користувача, наприклад банківського клерка. Для нього термінал, персональний комп'ютер або робоча станція є всього лише знаряддям власної професійної діяльності. Тому інформаційна система зобов'язана володіти простим, зручним, легко освоюваним інтерфейсом, який повинен надати кінцевому користувачеві всі необхідні для його роботи функції, але в той же час не дати йому можливість виконувати які-небудь зайві дії. Зараз дуже популярні графічні інтерфейси, і, багато сучасних засобів розробки інформаційних застосувань перш за все орієнтовано на розробку графічних інтерфейсів.

Відмітимо, що обчислювальні програмні системи не обов'язково володіють розвиненими інтерфейсами. Звичайно, це залежить від ступеня відчужуваної програмного продукту. Якщо система призначена для продажу, то він повинен володіти хорошим інтерфейсом хоч би в цілях маркетингу. Але, як правило, серйозні обчислювальні програми практично унікальні. Розрахунки виконуються або розробниками програм, або людьми з того ж оточення. Для них набагато важливіше швидкодія обчислень, чим зручність запуску програми, а наявність розвиненого інтерфейсу припускає істотну витрату комп'ютерних ресурсів. Як професіонали комп'ютерного миру, ці люди можуть справІТися з деякими незручностями при роботі із слабким інтерфейсом.

По-третє, ІС створюються колективно, оскільки один фахівець в прийнятні терміни не в змозі створити більш-менш крупну систему через її об'єм і внаслідок того, що вона містить багато проблемних областей, з якими необхідно детально ознайомитися.

По-четверте, ІС створюються итераційно, тобто чергами, спочатку невеликий пусковий комплекс (1-а черга), потім нова итерація - 2-а черга і т.д. Отже, інформаційна система еволюціонує.

По-п'яте, ІС експлуатуються довго (часто системи "живуть" десятки років) і коштують дорого (вартість розробки + вартість інформації, що зберігається). Тому проектувати їх треба якісно, ретельно готувати документацію на них. А в процесі експлуатації дотримувати всі запобіжні засоби, щоб не зіпсувати і не втратити накопичену інформацію.

Дата добавления: 2015-05-10