Види гемолізу

Статья 36. Действие законов и иных нормативных правовых актов

Статья 34. Льготы, предоставляемые общественным объединениям инвалидов

(статья утратила силу с 1 января 2005 года - Федеральный закон от 22 августа 2004 года N 122-ФЗ. - См. предыдущую редакцию)

ГЛАВА VI. Заключительные положения

Статья 35. Вступление в силу настоящего Федерального закона

Настоящий Федеральный закон вступает в силу со дня его официального опубликования, за исключением статей, для которых установлены иные сроки вступления в силу.

Статьи 21, 22, 23 (кроме части первой), 24 (кроме пункта 2 части второй) настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 июля 1995 года; статьи 11 и 17, часть вторая статьи 18, часть третья статьи 19, пункт 5 статьи 20, часть первая статьи 23, пункт 2 части второй статьи 24, часть вторая статьи 25 настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 января 1996 года; статьи 28, 29, 30 настоящего Федерального закона вступают в силу с 1 января 1997 года в части расширения действующих в настоящее время льгот.

Статьи 14, 15, 16 настоящего Федерального закона вступают в силу в течение 1995 - 1999 годов. Конкретные сроки вступления в силу указанных статей определяются Правительством Российской Федерации.

Президенту Российской Федерации и Правительству Российской Федерации привести свои нормативные правовые акты в соответствие с настоящим Федеральным законом.

До приведения законов и иных нормативных правовых актов, действующих на территории Российской Федерации, в соответствие с настоящим Федеральным законом законы и иные нормативные правовые акты применяются в части, не противоречащей настоящему Федеральному закону.

Президент

Российской Федерации

Б.Ельцин

Москва, Кремль

24 ноября 1995 года

N 181-ФЗ

Редакция документа с учетом изменений и дополнений подготовлена юридическим бюро "КОДЕКС"

Руйнування оболонки еритроцитів, яке супроводжується виходом гемоглобіну в плазму крові, називається гемолізом. Гемолізована кров стає прозорою і називається лаковою.

Залежно від причини,що викликала руйнування еритроцитів, розрізняють такі види гемолізу:

1. Механічний гемоліз. Виникає внаслідок механічного руйнування мембран еритроцитів. Це явище спостерігається, наприклад, при роздавлюванні еритроцитів у судинах стопи або при струшуванні пробірки з кров’ю.

2. Осмотичний гемоліз. Виникає тоді,коли осмотичний тиск в еритроциті більший,ніж осмотичний тиск плазми крові. У такому випадку вода за законами осмоса надходить в еритроцит, його об’єм зростає і відбувається руйнування мембрани. Причиною осмотичного гемолізу може бути: зменшення осмотичного тиску середовища, в якому знаходиться еритроцит (гіпотонічний розчин); збільшення осмотичного тиску в самому еритроциті внаслідок збільшення проникності їх мембрани або порушення роботи Na-K-насосів.

3. Хімічний гемоліз – гемоліз, який виникає під впливом речовин, які здатні руйнувати мембрану еритроцитів (ефір, хлороформ, алкоголь, жовчні кислоти та ін.)

4. Термічний гемоліз – гемоліз під впливом високих і низьких температур. Наприклад, при заморожуванні крові.

5. Біологічний гемоліз – гемоліз, який розвивається при переливанні несумісної крові, при укусах деяких змій.

64. Поясніть вчення про групи крові (система ABO), значення в медицині. (див. презентацію)

65. Охарактеризуйте основні методики визначення груп крові. (див. презентацію)

66. Поясніть поняття про резус-фактор, його значення. (див. презентацію)

67. Поясніть умови виникнення резус-конфлікту. (див. презентацію)

68. Поясніть особливості переливання крові. (див. презентацію)

69. Поясніть поняття про гемостаз, його види, фізіологічне значення.

Гемостаз – сукупність механізмів, які забезпечують зупинку кровотоку з судин при їх пошкодженні.

Судинно-тромбоцитарний гемостаз (СТГз) – сукупність судинних та клітинних (тромбоцитарних) реакцій, які забезпечують закриття пошкоджень в стінці судин тромбоцитарним тромбом і зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла (прекапіляри, капіляри, посткапіляри), тобто судин з низькою лінійною швидкістю кровотоку та низьким тиском.

СТГз протікає в декілька фаз:

1. Рефлекторний спазм судин – у відповідь на подразнення їх стінок (подальше звуження судин пов’язане з дією гуморальних факторів – серотонін, тромбоксан, адреналін і т.д). Дана реакція спрямована на тимчасову зупинку кровотечі або часткове зменшення крововтрати.

2. Адгезія (прилипання) тромбоцитів до пошкодженої стінки судини.

3. Аґреґація (злипання) тромбоцитів. Дана фаза поділяється на 2 підфази:

1) зворотня – процес утворення конгломерату (скупчення) клітин, що пропускає через себе плазму крові.

2) не зворотня – злиття змінених тромбоцитів в гомогенну масу, яка не пропускає плазму крові;

4. Ретракція тромбоцитарного тромба – його ущільнення і закріплення в пошкоджених судинах за рахунок скорочення актоміозиноподібного білка тромбоцитів – тромбостеніну, що забезпечує віджимання та ущільнення тромбу.

В результаті описаних процесів утворюється білий тромбоцитарний тромб, який може забезпечити зупинку кровотечі із судин мікроциркуляторного русла, але не може зупинити кровотечу з крупних судин (з великою лінійною швидкістю руху крові чи з високим тиском – там він руйнується через недостатню механічну міцність).

Коагуляційний гемостаз (КГз) – процес зсідання крові, тобто зміна її аґреґатного стану (перехід з рідкого стану в желеподібний – із золю в гель). В результаті таких змін утворюється фібриновий згусток – тромб, що закриває отвір (пошкодження) у судині. КГз забезпечує зупинку кровотечі з великих судин, де висока лінійна швидкість кровотоку і високий тиск. КГз протікає у три фази, котрі взаємопов’язані та взаємозалежні.

1.Утворення кровяної та тканинної протромбіназ.

2.Перетворення протромбіну у тромбін;

3.Перетворення фібриногену у фібрин;

Взаємний зв’язок цих фаз полягає в тому, що продукт попередньої реакції ініціює наступну.

Утворення фібрину – складний процес. Спочатку утворюється фібрин-мономер, потім він полімеризується – утворюється фібрин-полімер. Спочатку цей фібрин-полімер є нестійким, при цьому він розчинний у воді (фібрин-S). Потім міцність його збільшується, він перетворюється у нерозчиний фібрин (фібрин-I). Утворенню фібрину-І сприяє ХІІІ фактор зсідання крові – фібриназа. Фібрин-І є досить міцними нитками, що складають опору згустка крові, надають йому міцності. Тому такий згусток, на відміну від тромбоцитарного, може зупинити кровотечу з великих судин.

Виділяють ще так звані післяфази гемокоагуляції – вони розвиваються після зсідання як такого, ще їх називають четвертою та п’ятою фазами.

Це:

1) Ретракція кров’яного згустка – його стискування, ущільнення (на 25-30% від попереднього об’єму). І це відбувається завдяки скроченню актоміозиноподібних білків, котрі входять до складу тромбоцитів. Завдяки ретракції:

- збільшується механічна міцність тромба;

- частково відновлюється просвіт ушкодженої судини та кровотік в ній;

- зближуються краї ушкодженої судини, що полегшує її репарацію.

2) Фібриноліз – розчинення кровяного згустка завдяки руйнуванню ниток фібрину ферментом плазміном руйнується основа тромбу, руйнується сам тромб, відновлюється просвіт судини та кровотік в ній.

70. Охарактеризуйте система коагулянтів та антикоагулянтів крові.

Дата добавления: 2015-05-07