МЕТА РОБОТИ. Найбільше і найменше значення функції

Найбільше і найменше значення функції

Якщо в критичній точці, то нічого конкретного сказати не можна, бо в цій точці може бути екстремум, а може й не бути.

якщо функція неперервна на деякому проміжку, то серед її значень на цьому проміжку є найбільше і найменше.

Схема знаходження найбільшого і найменшого значень функції на проміжку:

- Знайдіть похідну функції і її критичні точки;

- Знайдіть значення функції на кінцях проміжку;

- Знайдіть значення функції в критичних точках, які належать заданому проміжку;

- З усіх знайдених значень функції оберіть найбільше і найменше.

Для розв’язання практичних задач спочатку складають аналітичний вираз для тієї функції, за допомогою якої одна величина виражається через другу, після чого знаходять найбільше або айменше значення одержаної функції.

При цьому користуються такою схемою:

- Оберіть одну зі змінних (незалежну змінну) і складіть через неї функцію (залежну змінну), для якої знаходять найбільше або найменше значення;

- Знайдіть проміжок зміни незалежної змінної;

- Знайдіть похідну функції, яку склали;

- Прирівняйте похідну функції до нуля і знайдіть корені отриманого рівняння;

- Знайдіть точки, в яких похідна не існує;

- Знайдіть значення функції на кінцях проміжку зміни незалежної змінної і в точках, де похідна не існує або дорівнює нулю;

- Оберіть зі знайдених значень найбільше або найменше.

Вивчити устрій світильників з люмінісцентними лампами.

Вивчити принцип роботи і схему запалення люмінісцентних ламп.

Навчитися проводити монтаж світильників з люмінісцентними лампами.

ПЕРЕВІРКА СВІТИЛЬНИКІВ

ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП

2 ЗАСТОСУВАННЯ ПРИЛАДІВ ТА ОБЛАДНАННЯ

Світильник з пускорегулювальною апаратурою

ІУБН-40,220-ВП-581-ХЛ4

Люмінісцентна лампа ЛА 40 W V4.1

ЛБ 40 –1

Стартер СК-220:80

Вимикач двухклавішний – 220В, 6А

З’єднані проводи

Викрутка, пасатижі, ніж

3 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

3.1 Принцип роботи і схема запалювання люмінісцентних ламп.

Схема запалювання люмінісцентних ламп з стартером приведена на рис.2

Приницп роботи схеми полягає в наступному. При замкненні вимикача SА напруга мережі прикладається до стартеру. Стартер (див. рис 1) складається з скляного балона і зповненого інертним газом, в якому знаходяться два електроди, один з котрих рухомий / біметалічний/.

Рисунок 1.

Рисунок 2.

До виводів контактів підаяний конденсатор 3 (див.рис.2) для подавлення радіоперешкод, котрі виникають при замкненні контактів стартера. Балон і конденсатор розташовують в алюмінієвому кожуху 4.

Стартери такої конструкції випускаються на напругу 220В. /15/СК-220/,...,

80 /СК-220/и 127/15 СК-127,...,20 /СК – 127/.

Під впливом напруги мережі газовий проміжок в стартері іонізується (виникає розряд) і струм 0,05 А протікає по ланцюгу (див.рис.2) мережа, вимикач 5, катод 6, стартер 7, катод 8, дросель 9, мережа. Тепло розряду між електродами стартера нагріває його біметалічний електрод, який через долі секунди згинається та замикається з нерухомим електродом. При цьому загальний опір ланцюга падає і струм зростає до 0,5 А. Електроди люмінісцентної лампи при цьому розігріваються, випускаючи електрони (емісія електронів).

Після замкнення контактів стартера іонизація газу в йому припиняється і стартер починає охолоджуватися, через десяті долі секунди контакти стартера розмикаються. Струм у ланцюгу припиняється, але в дроселі 9 в відповідності з законом електромагнітної індукції виникає ЕДС самойндукції 600... 800 В.

Напруга самоіндукції складається з амплітудної напруги мережі і спричиняє пробій газового проміжку у лампі. Струм через лампу протікає по ланцюгу:

Мережа, вимикач 5, катод 6, газовий проміжок лампи, катод 8, дросель 9, мережа.

Під дією розряду в газовому проміжку (газ-аргон) лампа починає розігріватися, в наслідок чого крапля ртуті випаровується і створює в лампі ртутні пари необхідної щільності. Так як вони іонізуються значно легше аргона, то розряд відбувається в основнму вже ні в аргоні, а в ртутних парах.

Розряд в парах ртуті утворює електрофіолетове випромінювання, яке впливає на люмінофор, нанесений на внутрішню поверхню трубки лампи. Люмінофор починає світитися вже у видимому спектрі.

Кольоровість освітлення визначається хімічним складом люмінофора.

Після запалення лампи її опір зменшується (із-за пробою газового проміжку між катодами) і на ній створюється падіння напруги - 100...120 В, а на обмотці дроселя – 100,... 120 В.

Стартер розрахований на робочу напругу 220В перестає працювати і остаточно охолоджується.

Таким чином при горінні люмінісцентної лампи напруга на її електроді, а значить і на електродах стартера нижче напруги мережі. Це відбувається тому, що послідовно з лампою включений дросель 9, черз котрий нині проходить значний струм, при чому струм змінний. В результаті в дроселі індуктується ЕДС самоіндукції діюча відповідно закону Ленца назустріч напрузі мережі. В наслідок цього на лампу і стартер надходить вже не повна напруга мережі, а різниця між ним і напругою самоіндукції.

Це цілком необхідно, інакше лампа згасне. Дійсно, якби при горящій лампі на стартері знову виявилася напруга, рівна напрузі мережі, то в стартері знов виник би розряд і через якийсь час електроди стартера, зімкнувшись, зкоротили б лампу.

Друге важливе завдання дроселя – він не дає струму безмежно зростати, що мало би місце при включенні люмінесцентної лампи безпосередньо до мережі: такі властивості газового розряду.

Зростання струму /при відсутності дроселя / зруйнувало б лампу чи приведе до перегорання запобіжників. Тобто, дросель служить ще в якості баластного устрою для запобігання виходу зі строю лампи після її запалення.

Без дроселя люмінісцентні лампи вмикати небезпечно!

Якщо чомусь лампа не запалилась після розриву електродів стартера, то він одержує знову повну напругу і процес запалення повторюється.

Більш складні баластні устрої називаються пускорегулюючими апаратами /ПРА/, наприклад типу УБІ (устрій баластний індукований).

Для запобігання зниження соs φ за рахунок індуктивності дроселя до затискачів мережі підключають конденсатор ємністю 3...9 мкф на робочу напругу

300...400 В. (10)

Люмінісцентна лампа в мережі змінного струму 50 Гц запалюється і гасне 100 разів за секунду (один раз за півперіод зміни напруги мережі).

Таке освітлення при спогляданні обертаючих предметів може викликати невірне відображення дійсного стану (стробоскопічний ефект), а крім того хоча згасання лампи не помітні, але шкідливо відображується на зір.

Усунення стробоскопічного ефекту досягається підключенням ламп, установленних в одному приміщенні, до різних фаз або застосуванням фазорухливих ланцюгів.

Принципіальна схема включення люмінісцентних ламп приведена на рис.3

Рисунок 3.

Існуючі схеми включення люмінісцентних ламп можуть утримувати одну чи дві лампи, звичайні або складні ПРА, працювати з стартерами або без них, однак принцип запалювання люмінісцентних ламп у всіх схемах в основному аналогічний описаному.

Як вже відмічалося вище, щоб не зіпсувати зір і виключити спробоскопічний ефект, приміщення ґ, де проводиться робота, освітлюють не одною, а декількома лампами, а лампи вмикають зі зрушенням фаз між струмами, які проходять через їх.

Завдяки цьому, коли одна лампа гасне, друга горить найбільш яскраво і освітлення вирівнюється. Зрушення фаз досягається одним із двох способів:

- Якщо в приміщенні є мережа трьохфазного струму, то лампи розташовані поряд, приєднують до різноманітних фаз, щоб використовувати неодночасність досягненя максимальних та нульових значень струмів

різних фаз.

Таким чином, число ламп у приміщенні буде кратне 3.

Краще всього, якщо три мампи розташовані в одному світильнику.

- У квартирах, у аудиторії немає трьохфазної мережі і тому зрушення фаз створюється таким чином.

Для освітлення беруть дві лампи чи декілька пар ламп. Одну вмикають послідовно з дроселем ДІ, у ланцюг другої, крім дроселя Д2, уводять так званий баластний конденсатор Сб (рис.3).

Струм І у лампі Л1 (індукована гілка) відстає на фазі від напруги мережі Ис на кут. Струм І у лампі Л2 (ємкісна гілка) випереджає Ис Ис приблизно на такий же кут Ис. Іншими словами, струми у лампах досягають максимальних і нульових значень неодночасно, що і потрібно.

Резистор, який приєднується паралельно конденсатору Сб нгазивається розрядним резистором і служить для зняття заряду з конденсатора після відключення від мережі.

При роботі ПРА, вхідний в нього дросель майже не споживає електроенергії, тобто на його роботу на електростанції палива витрачається дуже мало, тому що ту енергію, котру дросль бере в мережі при намагнічуванні, він майже повністю вертає у мережу при розмагнічуванні. Але це “перекачування” енергії із мережі завантажує її дроти і викликає в них збитки, так як струм (яке б не було його походження) нагріває дроти, а енергія витрачена на нагрівання, розсіюється в оточуючому просторі.

Крім того, із-за струму дроселя знижується пропускна можливість мережі. Справа у тому, що кожна мережа розрахована на певний допустимий струм, наприклад 20 В.

Але, якщо 5А із них – струм дроселів, то по мережі до інших споживачів можливо передати вже не 20А, а тільки 20-5=15А.

Щоб розвантажити мережу від струму дроселя, в його ланцюг вмикають конденсатор С (рис.3).

Тоді перекачування енергії відбувається вже не між мережею і дроселем, а між дроселем і конденсатором, тобто в середині самого приладу.

Таким чином збільшується коефіцієнт потужності приладу.

Безстартерні ПРА забезпечують надійне запалення ламп з попереднім підігрівом електродів розжарювальним трансформатором і використовуються в металічних заземленних світильниках від мережі 380/220В.

Ці схеми застосовуються при важкому доступі до світильників і підвищенних вимог надійності до світильних приладів.

Таким чином люмінісцентний світильник складається з арматури і зжерела світла.

В якості джерела світла сліжить люмінісцентна лампа.

Світильник являє собою металічний корпус, в якому змонтовані ПРА, ламподержачі, стартодержач і з’єднувальний провід.

3.2 Монтаж люмінісцентного світильника.

Перед тим, як провести встановлення будь-якого світильника, проводять зовнішній огляд, перевіяють справність його ламп і деталей, відсутність замикання на корпус світильника.

На електромонтажних ділянках перевіряють справність деталей і ламп світильників на спеціальному стенді.

Засоби і способи монтажного світлотехнічного обладнання в більшому залежить від конструктивних особливостей будинків.

В залежності від конструкції світильників і способу прокладки освітлювальної мережі їх монтаж відбувається в такій послідовності:

1 Підставка на гак чи шпильку;

2 Нагвинчування на стальну трубу;

3 Установлення на кронштейні, підвісі і стойці;

4 Установлення на монтажному профілі;

5 Установлення на коробку і шинодротах

6 Кріплення на тросі ци тросовому проводі

7 Установлення на прихованій коробці;

8 Закріплення у отворі підвісної стелі;

9 Установлення на щоглах і вишках.

4 ХІД РОБОТИ

4.1 Познайомитися з описом роботи.

4.2 Вивчити схему включення світильника в мережу, яка розташована на
корпусі ПРА.

4.3 Перевірити справність всіх деталей світильника при зовнішньому огляді.

4.4 Зібрати схему для двох люмінісцентних ламп і показати викладачу.

4.5 Перевірити відсутність замикання на корпус світильника.

4.6 Подати напругу на стенд (виконує викладач).

4.7 Ввімкнути світильник і переконатися в загоранні і світінні

люмінісцентних ламп.

4.8 Вимкнути напругу з приладу (виконує викладач).

4.9. Розібрати схему.

5 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

5.1 Устрій і принцип роботи стартера.

5.2 Схема загорання люмінісцентних ламп.

5.3 Як усувається стробоскопічний ефект?

5.4 Порядок монтажу світильників.

6 ЛІТЕРАТУРА

ЗБІРКА ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ СИГНАЛІЗАЦІЇ ВІДХИЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПАРАМЕТРУ

Дата добавления: 2015-05-10