Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Історія світової музики

Читайте также:
  1. Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
  2. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
  3. Визначення поняття і історія
  4. Визначте місце України у планах іноземних загарбників в роки Першої світової війни.
  5. Відбудова народного господарства України після Другої світової війни
  6. Вплив Другої світової війни на розвиток міжнародного права
  7. До колумбова історія Мая
  8. Етнічна історія та матеріальна культура африканських народів
  9. Завершення формування території України після Другої світової війни.
  10. Звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Міжнародне становище УРСР по завершенню Другої світової війни.
  11. Історія
  12. Історія 1 страница

Загальні принципи та специфічні риси музичної культури давніх цивілізацій.

Проблеми музичного мистецтва та антична філософська думка. Піфагорейська школа як базіс музичної теорії. Становлення ладової системи Античності. Музичне мистецтво та античний театр. Розвиток музичних жанрів Стародавньої Греції.

Музичне мистецтво середньовіччя. Розвиток наукової музичної думки середньовіччя. Формування ладової системи в середньовічній Європі. Проблеми фіксації музичного матеріалу в середньовічному музичному мистецтві. Становлення ранніх форм поліфонічного мислення у середньовічній музичній культурі. Формування модальної системи Процес формування жанру меси. Музичне мистецтво Візантії та його вплив на вітчизняну культуру.

Музичне мистецтво Відродження та його характерні стилістичні риси. Нове ідейно-філософське мислення, його вплив на розвиток музичної культури.

Особливості музичної концепції Нідерландської школи суворого поліфонічного письма. Творчій доробок Орландо Лассо. Творчість Дж. Палестріни – голови Римської музичної школи. Остаточне становлення жанру меси. Цивільні жанри пісенної культури Відродження. Їх особливості.Мадригал.

Опера як один з провідних жанрів новоєвропейської художньої культури. Семантика жанру. Відбиття особистісного начала. Формування нової звукової системи. Вплив на інші жанри музичного мистецтва. Художній синтез в опері. Поняття оперної драматургії. Музична форма в опері. Оперний спектакль: приміщення, споруда, сценографія, реквізит, оркестрова яма. Режисер та диригент в оперному театрі.

Історичні передумови народження опери. Театральні жанри та інсценізовані дійства епохи Відродження. Італійський мадригал і мадригальна комедія. Роль поетів Відродження у становленні гуманістичного музичного мистецтва. Флорентійська «камерата». Drama per musica.

Творчість К. Монтеверді Мадригал та опера в творчості К. Монтеверді. Радикальні кроки на шляху формування нового розуміння опери. Перший шедевр, заснований на міфі про Орфея. Тлумачення історії в «Коронуванні Поппеї». Композиторські пошуки у «Поверненні Улісса». Роль К. Монтеверді в історії оперного мистецтва.

Італійські оперні школи XVII ст. Засвоєння біблійної тематики римською оперною школою. Венеціанська оперна школа. Перший публічний оперний театр. Виникнення понять «опера» та «лібрето». Передумова формування сталих інтонаційних формул, типового лібрето. «Опера» та «drama per musica». Представники венеціанської школи.

Творчість Г. Персела. Культурно-історичні умови розвитку театру в Англії XVII ст. Музика в шекспірівській драмі. Англійська «маска». Традиції Відродження та бароко в музиці. Музика до драматичних вистав. Опера в Англії. «Дідона і Еней» як зразок англійської барокової опери XVII ст.



Французька лірична трагедія Ж.–Б. Люллі. Історико-культурні витоки французької опери. Відбиття поетики класицизму. Зв’язок з драматичним театром. Тлумачення оперного синтезу. Зміст поняття «лірична трагедія». Оперні форми. Творчість Ж.–Б. Люллі: лірична трагедія, дивертисмент, комедія-балет, музика до вистави.

Неаполітанська оперна школа. Опера-seria. Формування сталих семантичних, драматургічних, естетичних, атрибутивних властивостей жанру в неаполітанській оперній школі на чолі з А. Скарлатті. Опера-seria як жанр та тип вистави. Народження вокального оперного стилю bel canto. Історично роль опери-seria.

Стилістичні ознаки музичного мислення бароко. Образна система та художня модель буття.

Соціально-культурні аспекти розвитку музичного інструменталізму в західноєвропейській музичній культурі XVII – першої половини XVIII ст.

Музика струнних в Італії. Формування провідних жанрів інструменталізму в творчості А. Корелі та Дж. Тартіні. Творчий доробок А. Вівальді. Концерт як провідний інструментальний жанр епохи бароко. Концерт та концертний стиль. Формування концертного оркестру. Капельмейстер та концертмейстер у концертному оркестрі. Типи концерту. Склад концертного циклу. Принципи формоутворення. Концерти А. Кореллі, А. Вівальді, Г. Ф. Генделя, Й.– С. Баха.Формування жанру програмного інструментального концерту.

Розвиток органного мистецтва в творчості Дж. Фрескобальді та Д.Букстехуде. Фуга як провідний жанр в системі поліфонічного мислення. Старовинна органна школа.

Оркестрова сюїта, увертюра, sinfonia епохи бароко. Сюїтність як один з провідних принципів музичного мислення бароко. Оркестрова сюїта Г. Муффата. Оркестрові сюїти («увертюри») Й.–С. Баха. «Сакральні симфонії» Г. Шютца. Sinfonia як жанр предкласичного мистецтва в творчості Дж. Саммартіні.

Стилістичні риси школи англійських верджиналістів. Творчість та провідні жанри У. Бьорда та Г. Персела. Типові жанри та стилістичні ознаки школи французьких клавесиністів. Творчість Фр. Куперена. Танцювальна сюіта. Клавірне мистецтво Д. Скарлаті. Старовинна соната.

Історичне значення творчого доробку Й.С.Баха і Г.Ф.Генделя. Взаємодія стилістичних ознак барокко та класицизму в творчості Г.Ф. Генделя та Й.С. Баха. Жанрова палітра творчості Й.С.Баха. Новаціі в області органного виконавства та поліфонічного мислення. Визначення поняття «Поліфонія вільного стилю» та його прояви в творчому доробку Й.С.Баха. Пасіони та Висока меса – каталізатори музичного мислення Й.С.Баха.

Творчий шлях Г. Ф. Генделя – оперного композитора. Опера в Німеччині. Роль Г. Ф. Генделя в музичному житті Англії. Шляхи до удосконалення опери-seria. Періодизація оперної творчості. Жанрові визначення опери. Роль Г. Ф. Генделя у майбутніх оперних реформах. Баладна «Опера жебрака» Дж. Гея та Дж. Перуша. Вплив опери на ораторію, месу, пасіони та ін. ораторіальні жанри. Ораторія і опера Г. Ф. Генделя. Оперна арія da capo в контексті пасіонів та меси h-moll Й.–С. Баха. Арія у духовних та світських кантатах Й.–С. Баха. Принцип вокально-інструментальної поліфонії.

Оперна реформа К. В. Глюка. Основні положення оперної реформи К. В. Глюка в контексті естетики і поетики жанру XVIII ст. Типи та функції арій, ансамблів, хорів. Принципи організації оперної сцени. Вокальний та інструментальний склад речитативу. Опери та нові редакції, створені для Парижу.

Італійська опера-buffa: шляхи розвитку. Характерні ознаки жанру. «Служниця-господиня» Дж.. Перголезі. Перетворення «інтермедії» на «оперу». Опера-buffa під впливом сементалізму. «Добра дочка» Н. Піччіні. «Війна» глюкістів та піччіністів.

Французька комічна опера в контексті національної театральної культури та епохи Просвітництва. Передісторія комічної опери. Театральні баталії в Парижі XVIII ст.Два різновиди комічної опери: «у водевілях» та «в аріеттах». Оперні ідеї та творча практика Ж.–Ж. Руссо. «Сільській чаклун» – перший зразок французької комічної опери. «Війна буффонів». Ліризація та сентименталізація французької комічної опери. «Дезертир» П. Монсіні. Характерні ознаки французької комічної опери.

Австрійський та німецький зінгшпіль. Народні та професійні, національні та іноземні витоки зінгшпілю. Розбіжності поміж австрійськими (віденькими) та німецькими зінгшпілем. Творці жанру. Характерні ознаки зігшпіля в порівнянні з іншими різновидами комічної опери XVIII ст.

Ідейно-філософська концепція музичного класицизму. “Чутливий стиль”. Діяльність представників мангеймської школи. Культурний феномен Великої французької революції та музика. Історичне значення представників віденської музичної школи.

Шляхи становлення класичної симфонії. Взаємозв’язок становлення класичної симфонії з музичним класицизмом. Зміст поняття «симфонія» упродовж XVII – XVIII ст. Симфонічні предкласичні школи. Узагальнення досягнень інструментальних та оперних жанрів. Кристалізація інтонаційного складу та принципів формоутворення.

Симфонія як жанр. Семантичний зміст жанру симфонії. Симфонія і опера. Симфонія і меса. Музична мова симфонії класичної доби. Принципи побудови класичного симфонічного циклу та сонатного allegro. Симфонічний оркестр.

Симфонія Й. Гайдна. Шлях Й. Гайдна в жанрі симфонії. «Паризькі» та «лондонські» симфонії. Трактування симфонічного циклу та його окремих частин. Гайднівське сонатне allegro. Інтонаційний склад. Гайднівський симфонічний оркестр.

Симфонія В. А. Моцарта. Шлях В. А. Моцарта-симфоніста. Синтезування досвіду різних симфонічних шкіл. Оперно-театральні впливи на драматургію симфонічних allegri. Образний світ. Пізні симфонії. Симфонічний оркестр В. А. Моцарта.

Оперний театр В. А. Моцарта. Основні етапи становлення. Типологія жанру. В. А. Моцарт і австрійський зінгшпіль. Оперна естетика. Принципи оперної драматургії. Опери 1780-х рр.

Останнє десятиліття XVIII – перші десятиліття XIX ст. як перехідний період. Поняття «перехідності». Формування окремих рис майбутнього романтичного мистецтва. Переосмислення класицистичного музичного стилю. Роль соціальних процесів у перебудові музичного мистецтва. Становлення індивідуально-творчої художньої свідомості.

Музично-театральне мистецтво Франції кінця XVIII – початку XIX ст.. Розмаїття музично-театральних жанрів. Музичні театралізовані дійства періоду французької революції. Розвиток оперних жанрів. Народження «опери порятунку». Творчість А. Гретрі. Стиль ампір в оперному театрі. Творча діяльність Г. Спонтні.

Симфонія у Франції кінця XVIII – початку XIX ст..Французька симфонія у порівнянні з австро-німецькою. Видатні представники цього жанру. Положення «чистого» інструменталізму у системі музичних цінностей. Розквіт скрипкового мистецтва. Паризька скрипкова школа.

Австро-німецька симфонія початку XIX ст.. Симфонії Л. Бетховена: типологія та еволюція. Поняття “симфонічне мислення” та “конфліктна драматургія” на прикладі творчості Л. Бетховена. Народження драматичного симфонізму. Епічний симфонізм. Кризові роки. Оркестр Л. Бетховена. Симфонія № 9 як декларація класичного світобачення композитора. Жанр симфонічної увертюри у творчості Л. Бетховена. Становлення симфонічної творчості Ф. Шуберта: ранні симфонії. Традиції віденської симфонії. Паростки індивідуального стилю.

Оперні спроби Л. Бетховена. Мрії про національну оперу. Пошук оперного сюжету. Звернення до французької «опери порятунку» на підґрунті німецького зінгшпіля. Історія створення «Фіделіо». Три увертюри «Леонора». Драматургічні особливості опери.

Музика XIX століття. Стилістичні шукання, естетичні суперечності, основні проблеми.

Італійська та німецька опера 1810-х рр.. Дж. Россіні як провідний оперний композитор Європи цього часу. Рух від типових зразків італійських оперних жанрів до мішаних. Перспектива оперної еволюції Дж. Россіні: діяльність на паризькій оперній сцені, художні пророцтва у «Вільгельмі Теллі». Перші спроби німецької романтичної опери Е. – Т. – А. Гофмана та Л. Шпора.

Музичне мистецтво романтизму. Ідейно-філософська основа, витоки, образна система, провідні представники. Формування нової музичної мови, типових жанрів і форм у музичному мистецтві романтизму. Просвітницька, педагогічна та критична діяльність композиторів-романтиків.

Оперний театр К. М. Вебера. Зв’язок оперної творчості К. М. Вебера з його капельмейстерською діяльністю. Оперні ідеали К. М. Вебера. Реформаторські заходи. Оперні шедеври 1820-х рр.

Німецька романтична опера Г. Маршнера, А. Лорцинга, Р. Вагнера 1830-х рр. Збагачення німецької опери новими сюжетами, оперними характерами, музичною мовою, драматургічними заходами. Літературний рух «Молода Німеччина» та доля романтичної естетики. Ідейно-творчі пошуки Р. Вагнера.

Основні етапи еволюції італійської опери в XIX столітті Італійська опера В. Белліні та Г. Доніцетті. Перетворення італійської опери. Продовження творчих починань Дж. Россіні. Наближення опери до драми. Розробка лірико-психологічного начала. Паростки майбутньої історичної опери. Пошуки сильного оперного характеру. Проблема вокального стилю.

Оперний театр Дж. Мейєрбера. Шлях композитора у жанрі опери. Співробітництво з Е. Скрібом. Оперна естетика. Велика французька романтична історична опера. Принцип оперного та жанрово-стильового синтезу. Драматургічні засоби. Вокальний стиль.

Романтична симфонія. Пісенний симфонізм: незакінчені симфонічні спроби Ф. Шуберта. Епічна симфонія № 9 Ф. Шуберта. Ранні симфонії Ф. Мендельсона. Відкриття програмного симфонізму. Симфонії Г. Берліоза та Ф. Мендельсона. Г. Берліоз - засновник французької романтичної симфонії. Симфонічна творчість. «Гарольд в Італії» Особливості програмного симфонізму Ф. Мендельсона. «Італійська симфонія» Узагальнення досягнень романтичної симфонії в творах Р. Шумана. Жанр концертної увертюри. Диригентська діяльність Ф. Мендельсона та Г. Берліоза.

Сольний концерт першої половини XIX ст.. Виникнення двох типів концерту: віртуозного та симфонізованого. Розмаїття композиційних рішень. Принципи взаємодії соліста і оркестру. Концерти Л. Бетховена, Л. Шпора, Н. Паганіні, Ф. Мендельсона, Р. Шумана, Ф. Шопена.

Інструментальна мініатюра у творчості композиторів-романтиків. Цикли фортепіанних мініатюр Р. Шумана, Ф. Шопена, Ф. Ліста. Фортепіанний цикл «Карнавал» - маніфест романтичного мислення. Особливості трактування танцювальних жанрів у творчості Ф, Шопена.

Вокальна творчість Ф. Шуберта. Збірка «Лебедина пісня». Вокальні жанри у творчості Р. Шумана. Вокальний цикл «Любов і життя жінки».

Оперні процеси 1840-х рр. Дж. Мейєрбер та Дж. Верді. Посилення лірико-психологічного начала в операх Дж. Мейєрбера: «Пророк». Дві лінії оперної творчості Дж. Верді: історична та лірико-драматична. Продовження Дж. Верді художніх напрямків попередників. Зв’язок із французьким театром. Звернення до сюжетів європейської класики. Драматургічні засади. Соціальні мотиви в операх Дж. Верді.

Р. Вагнер та музична культура XIX ст. Музичний театр Р. Вагнера. Зміст поняття «музичний театр композитора». Естетика музичного театру Р. Вагнера. Категорія любові як центральний ідейний елемент вагнерівських творів. Міфотворча концепція. Принцип Gesamtkunstwerk. Драматургія. Поняття вагнерівської музичної драми. Лейтмотивна система як носій символічного змісту, логіки розгортання комплексу інтелектуально-світоглядних ідей та фактор формоутворення. Проблема культури та творця в «Нюрнбергських мейстерзінгерах». Опера «Трістан і Ізольда». Тетралогія Р. Вагнера «Кільце Нібелунга».

Сутність протиріч між прихильниками «лейпцизької» і «веймарській» шкіл. Симфонічні жанри пізнього романтизму. «Чиста» та програмна симфонія. Жанр симфонічної поеми у творчості композиторів-романтиків. Концертна увертюра. Серенада. Симфонічні жанри в творчості Ф. Ліста, Й. Брамса, А. Брукнера, Р. Вагнера. Ф. Ліст «Фауст-симфонія». Характерні риси симфонічного творчості І. Брамса. Симфонії А. Брукнера.

Камерно-вокальні жанри другої половини XIX століття. Вокальні цикли Р. Вагнера та Й. Брамса. Твори Г. Вольфа.

Оперне мистецтво Італії другої половини XIX – початку XX ст.: від Дж. Верді до Дж. Пучіні. Основні принципи оперної драматургії пізнього періоду творчості Дж.Верді. Опера «Отелло». Особливості музичної мови і естетичні принципи оперного веризму. Дж.Пуччіні опера «Тоска».

Французький музичний театр другої половини XIX – початку XX ст.. Складові частини французького музичного театру цього періоду: опера, оперетта, балет, виникнення мішаних музично-сценічних форм. Лірична опера від Ш. Гуно до К. Дебюссі. Доля комічної опери. Твори на біблійний та історичний сюжети. Творчість Ж. Бізе. Риси стилю. Історична роль опери "Кармен".

Симфонічні жанри останньої третини XIX – початку XX ст.. Симфонічні жанри в творчості французьких композиторів. Творчість К. Сен-Санса у контексті розвитку французької музики другої половини XIX століття. Симфонічна творчість. Сюїта «Карнавал тварин». Творчість С. Франка. Основні жанри та особливості музичної мови.

Формування національних симфонічних шкіл слов’янських країн, Фінляндії та Норвегії. Творчий портрет А. Дворжака. Риси стилю, симфонічна спадщина. Формування словацької та чеської опери в творчості Б. Сметани й А. Дворжака. Творчість Е. Гріга та Я. Сібеліуса. Особливості музичного мислення, характерні жанри.

Післявагнерівська австро-німецька опера Подальший розвиток музичної драми. Тенденція до стиснення масштабів композиції. Взаємодія пізньоромантичних, передекспресіоністських, експресіоністських, натуралістичних, символістських ідей. Прояви неоромантизму у симфонічній творчості Г. Малера. Риси стилю. Особливості вокального письма Г. Малера на прикладі вокальних циклів “Пісні про померлих дітей” та “Чарівний ріг хлопчика”. Особливості творчого методу Р. Штрауса. Симфонічна творчість “Домашня симфонія”.

Музичний імпресіонізм. Ідейно-філософська концепція та стилістичні ознаки. Естетика, витоки, музичні образи. Оновлення музичної мови. Провідні риси музичного імпресіонізму на прикладі творчості К. Дебюссі. Періодизація, риси стилю, образна система. Музично-сценічні твори. Опера «Пеллеас і Мелизанда». Новітні засоби музичної виразності на прикладі симфонічних творів К. Дебюссі. Особливості художнього мислення М. Равеля. Симфонічна творчість. Опера-балет «Дитя і чари».

Проблема спадкоємності культури як специфічна проблема XX ст. Типи взаємодії культур.

Композиторські техніки XX ст. в дзеркалі наукового пізнання.

Символізм, імпресіонізм, експресіонізм, неокласицизм у художній культурі XX ст. Неоромантичні тенденції в творчості композиторів ХХ ст.

Ідейно-філософська концепція та провідні стилістичні ознаки музичного експресіонізму.Прояви експресіонізму в творчості А. Шенберга та А. Берга. Додекафонна система А. Шенберга.

«Неофольклоризм» та «нова фольклорна хвиля». Творчість Б.Бартока та З.Кодаі. Проблема «композитор та фольклор» на сучасному етапі.

Опера та інші музично-сценічні жанри XX ст. Роль опери в музичному мистецтві XX ст. Складові поняття «музичний театр». Розмаїття жанрових, стилістичних та композиційно-драматургічних рішень. Оперне життя. Проблеми сценографії та режисури.

Творчі надбання провідних оперних композиторів XX ст. Музичний театр та опера. Питання історії та типології. Особливості оперного театру Б. Бріттена. Оперна спадщина П. Хіндеміта та К. Орфа.

Персоналії провідних композиторів-симфоністів XX ст. Загальна панорама симфонічних жанрів. Симфонія і концерт. Різновиди сучасної симфонії. Симфонічна спадщина А. Онегера, А. Мійо, П. Хіндеміта.

Проблема «музичного» та «поза музичного» в сучасній музичній культурі.

Шляхи взаємодії культур Сходу і Заходу та її прояви в музичній культурі постмодернізму. Криза євроцентристської музичної системи.

Полі стилістика як специфічна особливість композиторського мислення XX ст.

Музика в духовному світі сучасника.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Методические рекомендации по выполнению контрольных работ. Прежде чем выбрать тему контрольной работы, необходимо ознакомиться с содержанием изучаемого курса, уяснить его хронологические и территориальные границы | Сакральное как основание культуры и искусства

Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1816; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2019) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.008 сек.