Культура як специфічна форма відображення соціального буття людини

Лекція 5

Монгольське завоювання і руйнування культури Київської Русі

Київська Русь проіснувала більше трьох сторіч. Вона була колискою давньоукраїнського етносу і його культури, щедро збагатила своїми досягненнями й сусідні народи.

У XIII ст. міжусобиці князів та їхні сварки послабили князівства Київської Русі і зв'язки між ними. Продовжувалися і набіги половців. А наприкінці XII — на початку XIII ст. у Центральній Азії з племен, що раніше ворогували, була створена сильна Монгольська держава. З її утворенням почалися монголо-татарські завоювання, що поневолили ослаблену й роздроблену Русь.

Монголо-татари захопили багато великих міст, зруйнували і спалили пам'ятки давньоруської архітектури, твори живопису й літератури. Тисячі талановитих митців — художників, архітекторів — були вбиті або взяті в полон. На півстоліття призупинилося кам'яне будівництво — через нестачу матеріальних засобів і відсутність майстрів-будівельників.

Однак монгольська навала не змогла знищити культурних основ Київської Русі. Народ не тільки зберігав найкращі культурні традиції минулого, але й створював нові духовні цінності.

1. Культура як об’єкт соціального пізнання. Основні елементи культури.

2. Типи культур. Субкультура, контркультура.

3. Проблеми взаємодії культур: етноцентризм та культурний релятивізм.

4. Культурний конфлікт. Аномія, культурне відставання, чужосторонні впливи

Словник: домінуюча культура, субкультура, котркультура, етноцентризм, культурний релятивізм, культурний конфлікт.

Література

1. Уайт Л.А. “Символ: фундаментальний елемент культури ” // Человек и общество. Хрестоматия /Под ред. С.А.Макеева. – К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. – С. 23

2. Знанецький Ф. “Функції соціології як науки про культуру ” // Человек и общество. Хрестоматия /Под ред. С.А.Макеева. – К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999. – С.56

3. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посібник. Вид. 2-е перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 451-615.

4. Жоль К.К. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005. – С. 222-252.

5. Піча В.М. Соціологія: заг. курс. Навч. Посіб. для студ. вищих навч. закл. осв. Укр. – К.: Каравела, 2000. – С. 136-143.

6. Соціологія / За заг. редакцією В.П. Андрущенко. Вид. 3-є перероб. і доп. – Київ-Харків, 1998. – С. 213-227.

7. Соціологія. Навч. посібник / За редакцією С.О. Макеєва. – К.: «Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана», 1999. – С. 68-90.

8. Соціологія. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.Г. Городяненка. – К.: Видавничий центр «Академія», 1999. – С. 197-210.

Очевидним є те, що будь-якому людському суспільству властива певна культура як його продукт і як умова його подальшого існування як і те, що для існування кожної культури людське суспільство є необхідною і обов’зковою умовою. Як і “суспільство”, поняття “культура” є ключовими категоріями соціології. Незважаючи на певну різницю між ними, обидва поняття скоріше доповнюють одне одного як два аспекти однієї і тієї ж реальності. Тобто, коли йдеться про суспільство і культуру, то потрібно розуміти не дві особливі реальності, а два особливі аспекти однієї реальності. Ось чому проблема культури вимагає природнього зв’язку з проблематикою суспільства. Роз’єднання їх можливе лише з аналітичною метою.

Дата добавления: 2015-05-10