Рівні політичної ідеології

Основні поняття політичної ідеології

Політична ідеологія, будучи вираженням національних, класових, партійних, релігійних інтересів, визначає спрямованість політичних поглядів, пропонує набір певних цілісних орієнтирів.

Термін «ідеологія» запроваджено французьким філософом і економістом Антуаном Дестют де Трасф для позначення вчення про ідеї. З часу появи терміна у науці склалося безліч поглядів на явище ідеології.

У Франції за Наполеона термін «ідеологія» придбав негативного відтінку. «Ідеологами» почали називати людей, які проповідують погляди, відірвані практичних питань громадського життя і реальної політики. Маркс і Енгельс вважали, що ідеологія не відбиває дійсність адекватно. Вони запропонували кілька значень терміна «ідеологія», серед яких можна назвати таке: ідеологія, як метод підходи до дійсності, котра перебувала конструюванні мнимої реальності. Дійсність постає в ідеології у спотвореному, перевернутому вигляді, тому ідеологія виявляється ілюзорним чи «хибним свідомістю».

Політична ідеологія зачіпає вузлові проблеми світогляду людей, державного устрою і суспільно-політичного устрою, діяльності політичних партій, і навіть обгрунтовує претензії будь-якої групи на влада чи його використання, передбачаючи той чи інший стратегію дії. Одні політичні ідеології спрямовані стабілізацію політичного порядку, зберегти його й зміцнення; інші — висловлюють прагнення змін в суспільно-політичного життя, до зміни владних еліт, політичної модернізації,

Узагальнюючи, політичну ідеологію можна з'ясувати, як сукупність переважно систематизованих ідей, поглядів, уявлень тій чи іншій соціальної групи (спільності), що містить теоретичне (концептуальне) осмислення політичного життя і захищаючу її інтереси і цілі з допомогою політичної влади - чи на неї.

Політична ідеологія є переважно духовним знаряддям еліти. Проте її реальна роль суспільстві залежить від цього, який вплив вона надає на стан суспільної свідомості.

У політичній ідеології прийнято виділяти рівні:теоретико-концептуальний,программно-директивний і поведінковий.

>Теоретико-концептуальний. У цьому рівні формуються основні тези політичної теорії, обгрунтовуються певні цінності й ідеали, які у основі запропонованого типу суспільного ладу. І оскільки всяка ідеологічна система прагне внутрішньої несуперечливості, творці ідеологічної конструкції проводять велику роботу з відбору і узагальнення ідейного матеріалу, усунення протиріч між різними їх аспектами і прагнуть подати в розумінні системи однорідних ідей, тобто. струнку, несуперечливу, внутрішньо узгоджену систему. Від цієї особливості ідеологічної системи певною мірою залежить її сприйняття масами.

>Программно-директивний. У цьому рівні соціально-філософські принципи і ідеали перетворюються на конкретні політичні програми, гасла й підвищити вимоги політичних еліт, політичних партій, формуючи, в такий спосіб, стратегію і тактику політичних змагань стосовно солідарним чи ворожим класам та соціальним групам. Через політичні програми розвитку й директиви здійснюється соціальна регуляція поведінки класів та соціальних груп. Безпосереднім носієм цих програм, тож установок є політичної еліти. Проте специфічних організацій, що об'єднує класи і соціальні групи і направляючих їх зусилля, така регуляція була б неможливою. Тому джерелом програм, тож директив виступають політичні партії, і навіть держави у особі державної машини.

Поведінковий. Впровадження у громадську свідомість певних ідеологічних установок як програм, лозунгів і вимог призводить до певному типу політичної поведінки. Сильна сторона ідеологічних систем, з поглядуК.Мангейма, саме на тому, що вони можуть гуртувати покупців, безліч акумулювати їх енергію, спрямовувати в певні форми дії. Сила тій чи іншій ідеологічної системи визначається ступенем освоєння громадянами її цілей і принципів, мірою їх втілення у практичних справах та вчинках широкої населення.

Отже, політична ідеологія, постає як система поглядів і концепцій щодо навколишнього світу, певне світорозуміння й те водночас система політичних орієнтації й установок. Це одночасно вчення (доктрина), програму і політична практика.

Дата добавления: 2015-05-10