Методичні вказівки. Сімейне право є однією з навчальних дисциплін цивільно-правового циклу, вивчення якої є необхідною передумовою професійного становлення майбутніх юристів

СІМЕЙНЕ ПРАВО

Сімейне право є однією з навчальних дисциплін цивільно-правового циклу, вивчення якої є необхідною передумовою професійного становлення майбутніх юристів.

Викладання сімейного права як галузі приватного права ґрунтується на взаємозв’язку досягнень цивілістичної науки і практики застосування норм сімейного права. Сімейне право тісно пов’язане з іншими дисциплінами – цивільним правом, цивільним процесом, правом соціального забезпечення, міжнародним приватним правом, а також з психологією, соціологією та демографією. Суміжні дисципліни дозволяють більш глибоко усвідомити сутність сімейних відносин та особливості їх правового регулювання. Основним методом вивчення курсу є самостійна робота, що включає вивчення теоретичних праць, навчальних посібників, законодавства, судової практики та практики Європейського Суду з прав людини.

Вивчення сімейного права, а відповідно і сімейних правовідносин, з об’єктивною необхідністю передбачає поєднання аналізу теоретичних питань з практикою їх застосування при вирішенні сімейно-правових спорів.

Як показує практика, студенти на основі рекомендованої літератури та нормативних актів готують відповіді на поставлені в плані семінарського заняття питання і вирішують запропоновані завдання. Однак критично розібрати висловлені питання або вирішити завдання неможливо при відносно глибоких знаннях з основних, базових положень, а також знанні нормативного матеріалу і вмінні його використання. Тому для відповідної підготовки необхідно спланувати самостійну роботу.

Логічна послідовність у вивченні навчального матеріалу є необхідною умовою належної підготовки до семінарських (практичних) занять з сімейного права, при підготовці до якого студент повинен проводити вивчення рекомендованої літератури та нормативних актів в тісному зв’язку з аналізом положень раніше прослуханих з даної теми в лекцій.

Процес підготовки до семінарського заняття з сімейного права умовно можна розділити на такі етапи:

· визначення кола завдань та порядку роботи над темою;

· засвоєння основного змісту рекомендованої літератури і нормативних актів;

· закріплення вивченого матеріалу.

У процесі викладання та самостійного вивчення студентами питань із сімейного права на основі комплексного підходу до навчання досягаються наступні цілі:

· практична – вміння тлумачити і застосовувати норми сімейного права, юридично правильно кваліфікувати факти й обставини, складати позовні заяви, сімейно-правові договори;

· освітня – засвоєння теоретичних положень сімейного права про сутність сім'ї, шлюбу, про права та обов’язки членів сім’ї, про влаштування дітей, що залишились без батьківського піклування;

· виховна – формування сучасного гуманістичного погляду на сім'ю як на один з основоположних інститутів суспільства, що припускає усвідомлення учнями:

· поняття сім’ї та шлюбу;

· завдань в галузі виховання та утримання дітей;

· cучасних тенденцій розвитку сімейних взаємин.

У результаті вивчення блоку питань із сімейного права студенти повинні знати:

· особливості відносин, регульованих сімейним правом та їх сутність;

· історію становлення і розвитку сімейного права;

· правову природу шлюбу;

· права та обов’язки подружжя;

· права та обов’язки батьків щодо виховання дітей;

· аліментні зобов’язання членів сім’ї;

· форми влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування.

Вміти:

· правильно обрати закон, який підлягає застосуванню при регулюванні відповідних сімейно-правових відносин;

· приймати правові рішення та вчиняти інші юридичні дії у точній відповідності з чинним сімейним законодавством;

· розробляти документи правового характеру, зокрема складати позовні заяви за сімейно-правових спорів, сімейно-правові угоди;

· давати кваліфіковані юридичні висновки і консультації з питань сімейно-правових відносин.

Бути ознайомленими:

· з історією сімейного права;

· з практикою застосування сімейного законодавства судами, прокуратурою, органами опіки та піклування, виховними закладами та іншими державними органами;

· з Конвенцією ООН про права дитини та Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод;

· з практикою Європейського Суду з прав людини щодо застосування ст. 8 (право на повагу до сімейного життя) та ст. 12 (право на створення сім’ї і вступ у шлюб) Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод;

· основними напрямками подальшого розвитку сімейного права.

Дата добавления: 2015-05-10