З А П А М ’ Я Т А Й

1. http://www.kremlin.ru - сайт Президента Российской Федерации.

2. http:// www.duma.gov.ru - сайт Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации.

3. http://www.council.gov.ru - сайт Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации.

4. http://www.government.ru - сайт Правительства Российской Федерации.

5. http://www.rosim.ru – сайт Федерального агентства по управлению государственным имуществом

6. http://minjust.ru - сайт Министерства юстиции Российской Федерации

7. http://minfin.ru – сайт Министерства финансов Российской Федерации

8. http://www.notariat.ru - сайт Федеральной нотариальной палаты.

9. http://www.ksrf.ru - сайт Конституционного Суда Российской Федерации

10. http://arbitr.ru – сайт Высшего арбитражного суда Российской Федерации

11. http://www.supcourt.ru - сайт Верховного Суда Российской Федерации

Назва орфограми

Слова, які необхідно запам’ятати

Велика літера

Святий Дух, Мати Божа, Ісус Христос, Біблія, Євангеліє, Івана Купала, Покрова, Теплого Олекси, Масниця, Пилипівка, Великий піст,Великий Віз, Чумацький Шлях, Ріо-де-Жанейро, Ла-Манш, Ростов-на-Дону, Аю-Даг, Нью-Йорк, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Голова Верховної Ради України, Конституційний Суд України, Рада Європи, Європейський Союз, Організація Об’єднаних Націй (ООН), Президент України, Рада Безпеки, Золоті ворота, місто Біла Церква, День учителя, 8 Березня, Восьме березня, парк Аскольдова Могила, місто Жовті Води,Вінниччина, Західна Україна, Конституція України, Новий рік, Печерська лавра, Свято перемоги, День Перемоги, Велика Вітчизняна війна, Вітчизняна війна аеропорт Жуляни, станція Глеваха, станція метро «Святошин»…

Чергування, пов’язані з милозвучністю

В - Й– між голосним і приголосним (перед більшістю приголосних, крім св, льв, хв, в, ф – приїхала у Львів); між голосними – працювала в офісі, відразу й обідали; на початку речення перед голосним – В імлі…; Учитель – вчитель; Уже – вже; Усе – все; Усякий – всякий … З– перед голосним, перед приголосним (крім с, ш), після голосного, на початку речення. Із – між приголосними та групами приголосних: вареник із сиром, знають із власного досвіду. Зі– перед сполученням приголосних, серед яких є З Ц С Ч Ш Щ: знаю зі свого досвіду, зі мною. Зо– при числівниках два, три: зо два тижні, зо три сотні. -ти, -ся – перед приголосним: жити в мирі та злагоді, дивитися в очі. -ть, -сь – перед голосним: жить у лісі, дививсь у небо.

Чергування приголосних

Г / З / Ж:нога – нозі – ніжка. К / Ц / Ч:рука – руці – ручка. Х / С / Ш:вухо – вусі – вушко. Д / ДЖ: садити – саджу, Б / БЛ’, В / ВЛ’, П/ПЛ’, М / МЛ’, Ф / ФЛ’:робити – роблю, графити – графлю.

Чергування голосних

О, Ез Іу закритому складі: кло – піт // кло - по - ту, Ки – їв // Ки - є – ва, Фас – тів // Фас - то - ва, Ка – нів // Ка – не – ва, Ва – силь – ків // Ва – силь – ко – ва. Вільний (вольний – стилістично забарвлене), головка (часнику) – голівка (дитини), березка (бур’ян) – берізка (дерево), Борисполя (бориспільський),мелітопольський.

Е та О після шиплячих

Смушевий, дешевий, свячений, священний, сторожовий, грошовий, дощовий, речовий, крайовий, бойовий, кочерга, жонатий, женити, пшоно, щетина.

Правопис дзвінких та глухих приголосних

Вогко, призьба, мерехтіти, вокзал, анекдот, футбол, баскетбол, асфальт, рюкзак, навіть, айсберг, ряхтіти, брязнути, боротьба, отже, адже, просьба, дьоготь,скабка, скибка, скіпка, гатка, гадка, Великдень, мабуть, хто-небудь, тхнути, натхненний, транскрипція, транскрибувати.

Зміни приголосних при додаванні суфіксів –СЬК, -СТВ

Г, Ж, З + -ськ(ий) = …зький: Волга – волзький. Г, Ж, З + -ств(О) = …зтво: боягуз – боягузтво. К, Ч, Ц + -ськ(ий) = …цький: Бахмач – бахмацький. К, Ч, Ц +-ств(О) = …цтво: козак – козацтво. Х, Ш, С+ -ськ(ий) = …сякий: Карабах – карабаський. Х, Ш, С+-ств(О) =…ство: товариш – товариство. АЛЕ: чукотський, в’ятський, чиказький, лейпцизький, карабаський, кандалакський, гринвіцький, меккський, казахський, баскський, тюркський, цюрихський, нью-йоркський, хвацький, міський, багатство, агентство, студентство.

Спрощення в групах приголосних

ЖДН – жн: ти жд ень – ти жн евий, ЗДН – зн: прої зд – прої зн ий, виїзний, об’їзний. СТЛ – сл: ща ст я – ща сл ивий. СТН – сн: обла ст ь – обла сн ий. СКН – СН: ти ск – ти сн ути. ЗКН – зн: бря зк – бря зн ути. ШЧК – шк: мор щ ити – змор шк а, гор щ ок – гор шк а. Кістлявий, пестливий, зап’ястя, хвастливий, хвастнути, хворостняк, шістнадцять, шістсот, шістдесят, випускний, скло, чернець, об’їжджений, об’їжджати, невістці, блиснути, контрастний, писнути (пискнути).

Подвоєння та подовження приголосних

Стаття – статей, Поволжя, честю, жовчю, нехворощю, облич, Бессарабія, військкомат, розрісся, рекрутчина, Вінниччина, возз’єднання, бовван, бовваніти, ввесь, лляний, овва, ссавець, ссати, сюрреалізм, контрреволюція, інновація, арккосинус, пасся, піднісся, заввідділом, священик – священний, шалено, довгожданий, вищезгаданий, жаданий, здійснений, скляний, буквений, студений, сумлінно, ллється, розіллється, виллється, пасся, трясся, підносься.

Подвоєння букв в іншомовних словах

Брутто, нетто, ванна, вілла, мадонна, манна, панна, примадонна, тонна, ірраціональний, дурра (рослина), булла, бонна (вихователька), білль (проект закону), мулла, мірра (ароматична смола), мотто (епіграф), пенні (монета), аннали (літописи), Геннадій, Нонна, Аполлон, Сусанна, Белла, Віссаріон, Ізабелла, Римма, Стелла. Анотація, Інеса, Сава, Агнеса, Лісабон, Касабланка, Оттава, Ніцца, Ахіллес, Одіссей, Канни, Голландія – голландський, Таллінн – талліннський, талліннець, бароко, беладона, бравісимо, гето, гун – гуни, інтермецо, лібрето, пано, піанісимо, піцикато, стакато, фін – фіни, фортисимо, шосе, шасі, ефект, хобі, мюзик – хол.

И в іншомовних словах (правило «дев’ятки»)

«Де Ти З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу?» - після виділених приголосних пишемо И (правило «дев’ятки»): директор, сигнал, Вашингтон, Цицерон, Чилі, Чингісхан Шиллер, Колхида, Сирія, Цюрих, Рим, Великобританія, Флорида, Крит, Чикаго, Бастилія, Бразилія, Вавилон, Сицилія, Скандинавія, Тибет, Ватикан, Аддис – Абеба, Кембридж, Кордильєри, Сардинія, Сиракузи, Гринвіч, скипидар, лиман, кизил, християнство, Вифлеєм, Мексика.

І в словах іншомовного походження

І пишемо: v на початку слова: ідеал, інфляція, інтерактивний; v у кінці незмінюваних слів: поні, таксі; v після приголосного перед голосним та й: цезій, ревізія.

Правопис м’якого знака

«Де Ти З’їСи Ці ЛиНи» - після виділених приголосних пишемо м’який знак. Різьбяр, тьмяний, женьшень, Маньчжурія, бриньчати, няньчити, Горький (гіркий, кобзар), мільйон, мільярд, браконьєр, чотирма (чотирьох), портьєра, уманський.

Правопис апострофа

Цвях, морквяний, тьмяний, різьбяр, мавпячий, духмяний, різдвяний, медвяний, горохвяний, перед’ювілейний, над’яр’я, трьох’ярусний, чотирьох’ярусний, між’ядерний, дит’ясла, Лук’ян, комп’ютер, роз’юшити, Уляна, Севастян, кювет, рюш, пюпітр, фюзеляж, В’ячеслав, Святослав, В’яземський, Пом’яловський, Майя, пеньюар, лосьйон, параноя, пів’яблука, пів’юрти, пів – Японії, пів – Глевахи, півсторінки, піваркуша.

Правопис префіксів

Префікс с- пишемо перед К, П, Т, Ф, Х: схопити, стиснути. РОЗ -, БЕЗ - завжди пишемо з буквою З: розкричатися, безкрилий. НАД -, ПІД -, ВІД -, ОД -, ПОНАД -, ПЕРЕД – завжди пишемо з буквою Д: понадплановий, передплата. ПРЕ – якщо можна замінити словом «дуже», то пишемо з Е: прекрасний – дуже красивий, претихо, презлий. ПРИ – надає слову значень «наближення, приєднання, неповноти дії, результату дії, розміщення біля чогось»: привокзальна, прибігти, притиснути. Кислий – прекислиий, молоко прикисло, пречерствий хліб, хліб причерствілий, престарий – пристарілий. Прі – пишемо ПРІЗВИСЬКО, ПРІЗВИЩЕ, ПРІРВА. Преамбула, превентивний, президент, президія, прейскурант, прелюдія, прем’єр, прем’єра, препарат, прерогатива, пресвітер, престиж, претендент, прецедент, претензія, преферанс, префектура; Привілеї, примадонна, примати, примітивний, принциповий, притаманний, природа, принаймні.

Правопис суфіксів

-Есеньк-, - еньк-, -ець- -єць -, -ень-, - тель – завжди пишемо з Е: вихователь, учитель, молодець, красень, вегетаріанець. Морозиво, прядиво, мереживо, вариво, АЛЕ МАРЕВО, МАЄВО, СЯЄВО.

Правопис складних слів

Жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий, сліпоглухонімий, хитромудрий, зловорожий, сніжно – білий, білосніжний, суспільно-політичний, суспільно корисний, суспільно небезпечний, суспільно необхідний, кінець кінцем, одним одна, сама самотою, честь честю, один на один, тет-а-тет, сам на сам, віч-на-віч, раз у раз, прем’єр-міністр, хіт-парад, компакт-диск, міні-спідниця, мас-медіа, люби-мене-не-покинь (назва квітки), по-латині, на-гора, у стократ, все одно, все рівно, де-не-де, як-не-як, коли-не-коли,будь-що-будь, всього-на-всього, хоч-не-хоч, пліч-о-пліч, віч-на-віч, з ранку до вечора.

Правопис прийменників

Із-за, із-під, з-над, з-поміж, з-попід, з-проміж, з-поза, з-серед, з-посеред… Попід, понад, щодо, посеред, задля….. Складені: незважаючи на…, у напрямку до…, поряд з…, у напрямку до…, залежно від… Наді мною, зі мною, піді мною, переді мною.

Правопис часток

Казна-, хтозна-, будь-, -небудь, чортзна-, бозна-, невідь -, -бо, -но, -то, -от, -таки завжди пишемо через дефіс: будь-хто, відімкни-но, таки встиг / встиг-таки. Аби, де, сь пишемо разом: абидесь, дещо, щось. Чим, ані, ні, як, що, чи пишемо разом:чимало, чимдуж, щодня,абищо, анітрохи. Б, би, же, ж, то, ось, он пишемо окремо: подумав би, вона ж, ось коли, он як. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інше слово, то всі три слова пишуться окремо: будь про кого, запізнився ж таки…

Правопис сполучників

Мовби, немовби, начеб, неначеб, буцімто, мовбито, немовбито, нібито, неначебто, тобто, цебто, тощо, незважаючи на те, тимчасом як пишемо завжди разом. Отож-то, тож-бо, тому-то, тим-то, якби-то, тільки-нопишемо через дефіс із підсилювальними частками. Якбипишемо разом тоді, якщо його можна замінити сполучником КОЛИ Б. Проте / затепишемо разом, якщо його можна замінитиіншим протиставним сполучником (а, але, зате,проте, однак, та=але).

Правопис не з різними частинами мови

Недоріка, немовля, неозорий, неволити, незчутися, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нетерпеливитися, нестямитися, нехтувати,нероба, негода, невдаха, нежить, неук, невблаганний, немічний, негайний, негативний, ненастанний, невтямки, неподалік, непорушно, несамовито. Дієприкметник:

Разом	Окремо
Дієприкметник є означенням, яке не має залежних слів: невивчений вірш, непошита сукня.	Дієприкметник є означенням,яке має залежні слова: не вивчений мною вірш, вчасно не пошита сукня.
Є протиставлення: не скошена, а зжата нива.
Інверсія (присудок): Хата не прибрана.

Не має пишемо окремо, якщо по змісту його можна замінити російським «не имеет»: Він не має бажання працювати.

Немає пишемо разом, якщо замінюємо рос. відповідником «нет»: У неї немає щоденника.

Правопис та відмінювання числівників

Збірні числівники від власне кількісних відрізняються тільки формою Н.в та З.в.: семеро – Р.В. семи, О.В. сьома, сімома… 40, 90, 100 мають дві форми: Н.в. і З.В (для неістот) – сорок, дев’яносто, сто, решта відмінків – сорок а, дев’яност а, ст а. Складені числівники пишуться окремо: сто тисяч триста сорок шість. У назвах десятків відмінюється друга частина: Р.в. – вісімдесяти // вісімдесятьох; Д.в. – вісімдесяти // вісімдесятьом; О.в. – вісімдесятьма // вісімдесятьома; М.в. – на вісімдесяти // на вісімдесятьох. У назвах сотень відмінюються обидві частини: Р.в.- двохсот; Д.в. – двомстам; О.в. – двомастами; М.в. – на двохстах. Тисячавідмінюється так, як іменник груша: О.в – тисячею (грушею). Мільйон, мільярд – як іменник дуб: О.в – мільйоном (дубом). У складених порядкових числівникахвідмінюється останнє слово: Р.в. – одна тисяча двісті сорок першого, О.в. – одна тисяча двісті сорок першим. 45-мільйонний / сорокап’ятимільйонний, 25 - кілометровий / двадцятип’ятикілометровий, кількатисячний, шестирічний, п’ятдесятишестимільйонний / 56-мільйонний, 19-річний дев’ятнадцятирічний…

Правопис прикладок

Ріка Хорол, Хорол-ріка, птах ворон, ворон-птах, заєць-русак, жук-короїд, льон-довгунець, лікар-стоматолог,інженер-електрик, кінотеатр «Салют», фабрика імені Рози Люксембург, завод «Більшовик».