Види підрядних договорів у сфері господарювання 3 страница

застосування господарських санкцій до сторони, яка порушила зобов'язання за договором підряду, не звільняє її від виконання зобов'язань, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором підряду, чи управлена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язань;

16) порядок врегулювання спорів;

сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду;

сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень; для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів;

у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору мас право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом; претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший термін не встановлено законодавчими актами; обгрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити;

у разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію чи відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним позовом до суду;

якщо роботи викопуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів визначаються з дотриманням вимог актів законодавства, що регулюють ці питання;

17) порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання;

внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін (у формі додаткової угоди з відповідним застереженням у договорі), якщо інше не встановлено договором підряду або законом; у разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду;

порядок внесення змін до договору: 1) сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір підряду чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні; 2) сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір підряду або розірвання його, у 20-денний строк повідомляє другу сторону про своє рішення; 3) у разі коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у договір підряду або розірвання його чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона може звернутися до суду; 4) якщо судовим рішенням у договір підряду внесено зміни або його розірвано, він вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо інше не встановлено рішенням суду;

18) особливості укладення та виконання договорів підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання.

договори підряду за участю іноземних суб'єктів господарювання (далі - зовнішньоекономічні договори підряду) укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України та іноземними суб'єктами на експорт та імпорт робіт;

експорт робіт здійснюється шляхом їх виконання вітчизняними підрядниками за межами або на території України для іноземних замовників, імпорт робіт - шляхом їх виконання іноземними підрядниками за межами або на території України для вітчизняних замовників;

під час укладання зовнішньоекономічних договорів підряду сторони мають право використовувати міжнародні звичаї та рекомендації міжнародних організацій; зовнішньоекономічний договір підряду може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо його укладено з недотриманням актів законодавства або правил відповідного міжнародного договору України;

порядок укладення та виконання і форма зовнішньоекономічного договору підряду, права та обов'язки сторін, вимоги до робіт, матеріалів, конструкцій, устаткування, порядок приймання-передачі робіт та інші договірні умови визначаються правом країни, на території якої виконуються роботи, якщо сторони не домовились про інше;

зовнішньоекономічний договір підряду укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або його представником, що діє на підставі договору або закону від імені особи, яку він представляє; повноваження представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України визначаються на підставі договору про представництво, інших документів, визначених законодавством;

у разі укладення зовнішньоекономічного договору підряду на виконання робіт, що фінансуються за рахунок державних коштів, (1) оголошення про відкриті торги чи попередню кваліфікацію підрядників розміщується у відповідних національних та міжнародних друкованих засобах масової інформації та міжнародній мережі електронного зв'язку; (2) текст оголошення, запрошення до участі в торгах, тендерна документація готуються українською та однією з іноземних мов, що використовується в міжнародній торгівлі; тексти повинні бути автентичні, визначальним є текст українською мовою; тендерні пропозиції складаються мовами, зазначеними в тендерній документації; (3) визначення переможця торгів, якщо будівництво фінансується за рахунок державних коштів, здійснюється відповідно до законодавства; (4) умови зовнішньоекономічного договору підряду можуть визначатися на основі примірних чи типових текстів зовнішньоекономічних договорів підряду, раніше укладених договорів тощо;

процедура підготовки та узгодження тексту зовнішньоекономічного договору підряду, строки його підписання, вимоги до змісту повинні визначатися з урахуванням вимог права країни, яким керуються сторони;

зовнішньоекономічний договір підряду готується однією або кількома мовами; якщо будівництво здійснюється за рахунок державних коштів України, визначальним є текст українською мовою;

обов'язковою умовою зовнішньоекономічного договору підряду є визначення валюти, в якій визначається ціна робіт та проводиться розрахунок; якщо валюта (валюти) платежів не відповідає валюті, в якій визначено у зовнішньоекономічному договорі підряду ціну робіт, зазначається курс її (їх) перерахунку;

• під час визначення сторонами порядку розрахунків встановлюються об'єкти платежу (роботи, матеріали, устаткування, послуги тощо), їх періодичність, валюта (валюти), дата, місце, форма платежів, а також платіжні документи та порядок їх узгодження сторонами, можливість надання авансів та порядок їх використання і повернення, гарантії платіжних зобов'язань, відповідальність за порушення цих зобов'язань тощо; для різних об'єктів платежу може передбачатися різний порядок розрахунків;

зовнішньоекономічним договором підряду визначається відповідальна сторона за одержання ліцензій на здійснення експортно-імпортних операцій, умови постачання, розміщення, перевезення, приймання, зберігання, передачі права власності, строку та місця постачання, ризиків втрати і пошкодження матеріалів та устаткування, а також вимоги до їх якості, відповідність стандартам тощо; зазначені вимоги залежать від особливостей предмета договору, зобов'язань сторін та умов придбання матеріалів; умови придбання матеріалів, устаткування шляхом імпорту можуть визначатися сторонами з урахуванням міжнародних правил купівлі-продажу товарів, передбачених офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати;

якщо будівництво здійснюється на території України, матеріали, устаткування та роботи повинні відповідати стандартам та вимогам, що діють в Україні; у разі відсутності національних стандартів та вимог застосовуються відповідні міжнародні стандарти і вимоги або іноземні стандарти та вимоги, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених матеріалів, устаткування та робіт;

під час здійснення будівництва на території України за рахунок державних коштів умовами зовнішньоекономічного договору підряду передбачаються вимоги до використання матеріалів та устаткування вітчизняних виробників; у разі імпорту будівельних робіт замовник, якщо це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору підряду, надає підряднику допомогу в одержанні дозволів та переміщення будівельних машин та механізмів, робочої сили, створенні відповідної виробничої бази та соціальних умов для працівників, ознайомленні з національним законодавством з питань будівництва;

у зовнішньоекономічному договорі підряду сторони визначають умови та порядок передачі спорів до суду, країну суду, в якому будуть розв'язуватися спори, а також матеріальне та процесуальне право, яке буде застосовуватись під час їх розв'язання.

Специфіка капітального будівництва: самих робіт (їх складність, значний/ великий обсяг), об'єкта будівництва (значна частина його конструкцій після виконання відповідного комплексу робіт стає недоступною для візуального огляду; завершена будівництвом споруда зазвичай призначається для тривалих строків експлуатації); складність контролю з боку замовника за виконанням робіт (і, відповідно, дотриманням вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил тощо) - усе це створює значні можливості для зловживань з боку підрядника щодо порушення встановлених вимог стосовно якості будівництва (будівельних та пов'язаних з ними робіт). Відтак, з метою захисту інтересів замовника ст. 322 ГК встановлюються спеціальні строки позовної давності для застосування відповідальності у формі відшкодування збитків. При визначенні тривалості цих строків враховується сукупність чинників (нормативні терміни експлуатації об'єкта, належність його до капітальних чи некапітальних споруд; характер недоліків і, відповідно, можливість чи неможливість їх виявлення за звичайного способу прийняття робіт; ступінь тяжкості наслідків наявності в будівлі/споруді недоліків):

щодо недоліків некапітальних конструкцій - один рік; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;

щодо недоліків капітальних конструкцій - три роки; у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - 10 років; у випадку завдання збитків замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій, - 30 років.

Перебіг зазначених строків позовної давності пов'язується з днем прийняття роботи замовником відповідно до встановленого законом та договором порядку, якщо відсутні умови про гарантійні строки. Порядок визначення строку позовної давності змінюється у разі, якщо недоліки виявлено в межах встановленого законом та/або договором гарантійного строку щодо якості. В цьому випадку перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.

Гарантійні строки; Цивільним кодексом України (ст. 884 "Гарантії якості у договорі будівельного підряду") передбачено 10-річний гарантійний строк, якщо більший гарантійний строк не встановлено законом або договором будівельного підряду.

Дата добавления: 2015-05-10