Сутнісна характеристика та функції ринку праці

Територіальні та місцеві програми зайнятості населення є механізмом реалізації державної програми зайнятості населення в регіонах і складовими програм їх соціально-економічного розвитку. У територіальних та місцевих програмах зайнятості населення визначаються основні показники ринку праці та заходи, спрямовані на збалансування попиту і пропозиції робочої сили на територіальних ринках праці, соціального захисту безробітних, забезпечення додаткових гарантій зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на однакових умовах конкурувати на ринку праці.

Ринок – це система економічних відносин між продавцями та покупцями з обміну товарами та послугами й встановлення на них цін.

Ринок праці – система суспільних відносин, пов’язаних із наймом і пропозицією праці; взаємодія покупців і продавців праці в сфері працевлаштування; механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками.

У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на питання, що вважати товаром на ринку праці.

Сучасна економічна теорія твердить, що на ринку продається і купується саме праця (послуга праця), а заробітна плата є платою за працю.

Існує також і погляд, згідно якого ринок праці розглядається як ресурсний ринок, на якому продається праця як ресурс.

Суб'єктами ринку праці є роботодавець і найманий працівник. Працівник має право розпоряджатися своєю здатністю до праці. Він є власником, носієм і продавцем своєї робочої сили. Роботодавець є покупцем цього товару.

Для найманого працівника основним джерелом засобів існування та індивідуального відтворення є його праця.

Суб’єктами ринку праці є також посередники між роботодавцями і найманими працівниками – держава, профспілки і спілки роботодавців.

Умови виникнення ринку праці:

- юридична свобода і здатність власника робочої сили на свій розсуд розпоряджатися своїми здібностями до праці;

- відсутність у працівника засобів виробництва як джерела одержання всіх необхідних для життя засобів існування;

- поява на ринку праці покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці, щоби купити запропоновану для продажу здатність до праці потрібних йому працівників.

Ринок праці має ряд важливих особливостей, що впливають на його функціонування:

1. Невіддільність прав власності на товар (робоча сила, труд) від його власника. Власник робочої сили передає покупцеві (роботодавцю) на обумовлений термін часу право використання та право розпорядження його здібностями, вміннями, навичками, не втрачаючи при цьому право володіння ними. Тобто у процесі обміну на ринку праці не відбувається зміни власника на предмет купівлі-продажу, що має місце на ринку товарів та послуг.

2. Великий термін продовження виконання трудового контракту. Угода, що укладається на ринку праці, передбачає початок довгих відносин між продавцем і покупцем.

3. Наявність і дія негрошових аспектів угоди. Це умови праці, мікроклімат у колективі, перспективи просування у службі, а також професійний ріст.

4. Наявність великої кількості інституційних структур особливого виду. До них належать: система трудового законодавства; заклади і служби зайнятості; державні програми у галузі праці й зайнятості тощо.

5. Висока міра індивідуалізації угод. Вони відрізняються в залежності від особливостей конкретних робочих місць, вимог до якостей працівника, а також унікальністю кожної людини, її здібностей до певної роботи.

Ринок праці виконує певні функції (рис. 2.1).

Функції ринку праці

ціноутворююча

інформаційна

посередницька

суспільного поділу праці

стимулююча

оздоровлююча

регулююча

Рис.2.1 Функції ринку праці

Функція суспільного поділу праці. Ринок праці розмежовує найманого працівника та роботодавця, розподіляє найманих працівників за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами.

Інформаційна функція. Дає учасникам процесу купівлі-продажу товару, робочої сили інформацію щодо умов найму, рівня зарплати, пропозиції робочих місць, якості робочої сили тощо.

Посередницька функція. Ринок праці встановлює зв'язок між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок праці для задоволення взаємних інтересів і потреб.

Ціноутворююча функція. Це основна функція ринку праці, що встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. Лише на ринку праці відбувається загальне визнання затрат праці на відтворення товару “робоча сила” і визначається його вартість.

Стимулююча функція. Завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює більш ефективне використання трудових ресурсів з метою підвищення прибутковості виробництва, а також стимулює найманих працівників підвищувати свій професійно-кваліфікаційний рівень.

Оздоровлююча функція. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок праці дозволяє одержувати перевагу в конкурентній боротьбі працівникам з найбільш високими якісними показниками робочої сили. Саме ринок створює таку мотивацію праці, яка, з одного боку, примушує працівників триматися за робоче місце в умовах жорсткої конкуренції? а з іншого – матеріально зацікавлює, стимулює їх ініціативність, компетентність, кваліфікованість.

Регулююча функція. Певною мірою ринок впливає на формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів галузей в інші, більш ефективні. Ринок праці регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а, отже, і ефективне використання.

Дата добавления: 2015-05-07