Модуль 1. 1. Юридичні особи набувають у власність земельні ділянки у разі:

ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО

1. Юридичні особи набувають у власність земельні ділянки у разі:

придбання по договору куплі-продажу, дарування, міни, ренти,ін.. громадянсько-правовим договором, внесення земельних ділянок їх учредителями в уставний капітал, прийняття спадщини, виникнення інших підстав.

2. Територіальні громади набувають у комунальну власність землю у разі:

Передачі земель державної власності, спадщина, придбання по договору куплі-продажу, дарування, міни, ренти,ін.. громадянсько-правовим договором, відчудження земельних ділянок, виникнення інших підстав.

3. Громадяни України набувають у власність земельні ділянки на підставі:

придбання по договору куплі-продажу, дарування, міни, ренти,ін.. громадянсько-правовим договором, безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, приватизація земельних ділянок, пай, втуп у спадщину

4. Держава набуває у власність земельні ділянки у разі:

придбання по договору куплі-продажу, дарування, міни, ренти,ін. громадянсько-правовим договором, відчуденя, спадщина, передача земель із комунальної власності.

5. Норми безоплатної передачі земельних ділянок:

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства — в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство

б) для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва — не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 гектара, в селищах — не більше 0,15 гектара, в містах — не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів — не більше 0,01 гектара.

Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

6. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності:

- обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що
на ній розміщені, у встановленому законом порядку;

7. Конфіскація земельних ділянок:Земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Конфіскацію земельної ділянки слід розглядати як її примусове безоплатне вилучення у власність держави, як санкцію за злочин або цивільне чи адміністративне правопорушення.
Як міра цивільно-правової відповідальності конфіскація земельної ділянки може бути застосована судом при визнанні недійсними угод щодо земельних ділянок, укладених із порушенням установленого законом порядку їх купівлі-продажу, дарування, застави, обміну тощо. У кримінальному праві конфіскація майна розглядається як один із видів покарань, що віднесений до додаткових.

8. Земельна ділянка -це ділянка земної поверхні з встановленими межами,визначеним місцезнаходженням з визначеними у відношенні її правами.

9. Іноземні громадяни набувають право власності на земельні ділянки:

придбання по договору куплі-продажу, дарування, міни, ренти,ін.. громадянсько-правовим договором,викуп земельної ділянки на яких розташовані об’єкти нерухомості, що належать їм на праві власності, спадщина.

10. Види права користування землею:

Постійне користування, оренда, суборенда

11. Види зон обмежень прав на земельну ділянку:

- Охоронні зони

- Зони санітарної охорони

- Санітарно-захисні зони

- Зони особливого режиму використання земель

12. Землі України за основним цільовим призначенням підрозділяються на 9 категорій:

Землі сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природо-заповідного фонду та ін. природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення, водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначенняю

13. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється: за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

14. Склад земель України: До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами

Суб‘єктами земельних правовідносин є: особи, які є учасниками земельно-правового відношення

Суб’єктами земельних правовідносин можуть бути:

• громадяни (громадяни України, іноземці, особи без громадянства),
• юридичні особи (резиденти і нерезиденти),
• держава і органи місцевого самоврядування в особі їх органів.

15. Землі комунальної власності це: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності;

земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких
розташовані об'єкти комунальної власності;

землі запасу, які раніше були передані територіальним
громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України;

земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна,
що є спільною власністю територіальної громади та держави.

16. Форми власності на землю:

Приватна, комунальна, державна

17. Суб‘єктами права власності на землю приватної власності є:

Юридичні та фізичні особи

22. Право власності на земельну ділянку посвідчується:

До 1 січня 2013 року основним документом, який посвідчував права на землю був державний акт на право власності на земельну ділянку. Однак були й інші документи, цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки та свідоцтво про права на спадщину. З 1січня Земельний кодекс України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125).

23. Земельні відносини: це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

24. Суб‘єктами права власності на землі комунальної власності є:

Територіальні громади

25. Територіальні громади мають право на землі:

всі землі в межах населених пунктів крім земель державної та приватної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, ін. об’єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця розташування.

26. Суб‘єктами права державної власності є:

Держава

27. Землі сільськогосподарського призначення можуть передаватись у власність іноземним громадянам, іноземним юридичним особам та іноземним державам:

прийнятими у спадщину і підлягають відчуженню впродовж року. Іноземні держави можуть придбати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв.

28. Іноземні юридичні особи мають право на придбання:

Земельних ділянок несільськогосподарського призначення

29. У спільній сумісний власності перебувають земельні ділянки:

а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку.

30. Спільна власність це: коли земельна ділянка може належати на праві власності не лише одній, а й кільком особам (суб'єктам права власності) одночасно.

31. Суб‘єктами права спільної власності є: фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом

32. Спільна часткова власність виникає: за згодою співвласників, в тому числі шляхом укладення договору про порядок володіння та користування спільним майном.

33. Спільна часткова власність це: власність, право на яку мають дві і більше фізичні та (або) юридичні особи з визначенням у правоустановлюючих документах розміру часток власності кожного співвласника.

34. Спільна сумісна власність це: спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності

35. Які земельні ділянки передаються у постійне землекористування: земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності. 36. Право постійного користування земельною ділянкою це: право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. 37. Оренда земельної ділянки це: засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

38. Види оренди: Операційна, фінансова

39. Умови договору суборенди:

- орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця;

- умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому;

- строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі;

- у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки також припиняється;

- договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації, а за згодою сторін договір суборенди посвідчується нотаріально;

- передача в суборенду земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, забороняється.

40. Форма орендної плати:

- Орендна плата може встановлюватися у таких формах: а) грошовій; б) натуральній (за визначеною кількістю чи частиною продукції, яка одержується з орендованої земельної ділянки); в) відробітковій (надання послуг орендодавцю).

- Сторони можуть передбачити у договорі оренди поєднання зазначених форм або визначити інші форми плати.

- Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

41. Концесія це: договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об'єктів, що належать державі чи місцевим органам влади, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам.

42. Строк концесійного договору: має бути не менше 10 років та не більше 50 років.

43. Зони особливого режиму використання створюються навколо: військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

44. Охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;
б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

45. Зони санітарної охорони створюються навколо: об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водоводи, об'єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності.

46. Право земельного сервітуту це: право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками

47. Коли виникає право земельного сервітуту: Коли власники або землекористувачі земельних ділянок вимагають встановлення таких земельних сервітутів:

Дата добавления: 2015-05-10