Способи звернення стягнення

Звернення стягнення на заставлене майно.

Стаття 590. Звернення стягнення на предмет застави

1. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

3. У разі ліквідації юридичної особи-заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

4. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

5. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя.

Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

Підстави звернення стягнення

Як відомо, якщо боржник не виконав або неналежним чином виконав зобов’язання, забезпечене заставою, кредитор має право звернути стягнення на предмет застави. Зробити це він може такими шляхами:

· на підставі рішення суду або третейського суду;

· на підставі виконавчого напису нотаріуса;

· на підставі договору (позасудове врегулювання).

Нотаріус вчиняє виконавчий напис на договорі застави по пред’явленні кредитором документів, які підтверджують безперечність його вимог: оригіналу договору застави та кредитного договору; документа, що підтверджує прострочення виконання зобов’язання боржником.

У перших двох випадках (на підставі рішення суду і на підставі виконавчого напису нотаріуса) реалізація предмета застави здійснюється державною виконавчою службою згідно Закону України «Про виконавче провадження». Виконавче виробництво відкривається держвиконавцем на підставі виконавчого листа, виданого судом, або виконавчого напису нотаріуса. Надалі реалізація предмета застави відбувається на публічних торгах (аукціоні). За рахунок виручених від продажу заставного майна коштів погашається сума основного боргу перед кредитором, а також сума відсотків, пені, штрафних санкцій і т. д. і т. п. Якщо сума виручених від реалізації майна коштів перевищує розмір заборгованості, різниця повертається боржникові, якщо ж виручених коштів виявляється недостатньо для погашення всієї заборгованості, стягнення може бути звернено на інше майно боржника.

Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на майно виконанням забезпеченого заставою зобов’язання (виплатою боргу).

Якщо сторони домовилися про позасудовий порядок звернення стягнення на предмет застави, кредитор або стає власником такого майна (після державної реєстрації, якщо того вимагає закон) і може розпоряджатися ним далі на свій розсуд, або продає таке майно від свого імені покупцю, якого вибере сам. Переваги такого способу в тому, що обидві сторони економлять на судових витратах і не потрібно чекати, поки буде організований і проведений аукціон.

Дата добавления: 2015-05-07