Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контрольну здати до складання тесту 25-26 грудня




Конституция Украины принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 года

{Текст документа подготовлен Отделом баз данных нормативно-правовой информации
Управления компьютеризированных систем}

 

+ здача реферату

Іспит 3 питаня пишеться 1,5 години

+ модульні завдання на практичних заняттях 129 кімн. На Ежена Потье 20

 

 

Тема: Конституційно-правові принципи адміністративної реформи

1. Поняття принципів адмін. Процедурі (АП)

2. Обмеження доступу інформації

 

АП – відповідні адміністративні провадження спрямовані на прийняття адміністративного акта. (реєстрація народженої дитині в ЗАГСі)

Принципи адміністративної процедури єдиного уніфікованого акта в Україні не існує, хоча зафіксовані в кодексі адміністративного судочинства(діють з метою реалізації прав людини і громадянина).

Україна є членом Ради Європи і повинні впроваджуватися в нац.. законодавство.

Принцип у них фіксуються ідеї, як діяти, при чому права тих осіб які діють не визначаються.

Принцип – основоположна засада, вихідна ідея, що характеризується універсальністю, загальною значимістю, вищою імперативністю і відображають найбільш суттєві положення системи права.

Принцип адміністративного права країн ЄС

1) принцип законності прийняття рішень/ вчинення дій/ бездіяльність на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Проблема як співвіднести принцип законності > принцип верховенства права. Право судді прийняти принцип верховенства права вище принципу законності коли відповідного закону немає. Якщо закон уповноважує на рівні урядових актів слід вважати як принцип законності (коли реєстрували місце реєстрації порядок визначає КМУ хоча є і відповідний закон і нестиковка на документі, що посвідчує право власності і КМУ вийшов за межі повноважень закону у своєму підзаконному акті). Стосується цей принцип до Конституції і Законів.

2 Використання повноважень з належною метою. Уточнення принципу здійснюється в Рекомендації 80/2 від 11 березня 1980 року щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами. Дискреційні повноваження – орган влади може…, орган влади вирішує…, орган влади сприяє… тобто діє орган на власний розсуд; повноваження в яких не має чіткості, бо держава не може контролювати всі наші дії.

Під час розгляду адмін. справи орган зобов’язаний використовувати свої повноваження з метою, з якою такі повноваження надані. Мета повноваження визначена в законі або випливає з його цілей.

3) Принцип обґрунтованості

3.1) адміністративний акт має бути обґрунтований на сонові чого акт прийнято. Чітко посилатися на статтю і пункт обґрунтованість і законність прийняття акту

3.2) прописані чому саме відмовили (про візи, пояснення чому відмовили у видачі візи).

3.3) Зазначення засобів правового захисту Резолюція Ради Європи від 28 вересня 1977 року

4) Принцип безсторонності (неупередженості) посадові і службові особи не повинні мати особистої неправомірної зацікавленості в результаті вирішення справи. Існування механізмів відводу та самовідводу. Ст 8 ЗУ «Про правила етичної поведінки» формулює поняття політичної неупередженості.

5) Принцип добросовісності. Адміністративний орган у процесі вирішення адміністративної справи зобов’язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законодавством про адміністративну процедуру.

6) Принцип розсудливості адміністративний орган, здійснюючи адміністративне провадження та приймаючи адміністративний акт, повинен діяти, керуючись законами логіки, здоровим глуздом та загальноприйнятими нормами моралі.

7) Принцип рівності перед законом:

7.1) рівність особи та публічної адміністрації

7.2) рівність приватних осіб

7.3) запобігання всім формам дискримінації

8) Принцип пропорційності. Зміст принципу тлумачиться в рішенні КСУ від 26 грудня 2011 року №20РП. Дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).Даємо всім по трошки.

9) Принцип участі у прийнятті рішення:

9.1) право особи бути вислуханою

9.2) доступ до інформації

9.3) допомога та представництво. Резолюція Ради Європи (77)31

10) Принцип своєчасності. Прийняття рішення в розумний строк:

10.1) до настання обставин, за яких втрачається сенс у прийнятті рішення

10.2) не лише у визначений законом строк, а й у сприятливий момент

Д/З В ОСТАННЮ КОЛОНКУ:!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Додатково з’являться в Адміністративно-процедурному кодексі:

- принцип верховенства права;

- гласність і відкритість;

- принцип ефективності;

- принцип презумпції правомірності дій і вимог особи

- принцип гарантування правового захисту

- принцип мовчазної згоди

- принцип єдиного вікна

Принципи адміністративної процедури, що стосуються значної кількості осіб визначені в Рекомендації (87)16 від 17.09.87 року

Два принципи доступу до інформації (проект АПК: гласність і відкритість)

 

Принцип доступу до інформації вкл.. 4 аспекти:

  1. Забезпечення доступу до інформації
  2. Захист персональних даних
  3. Громадське обговорення адміністративного акту
  4. Ознайомлення з адміністративним актом

1 )Доступ до інформації може бути пасивний і активний. Активний доступ:

А) ч. 3 ст 32 КУ

Б) Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року зі змінами.

Пасивний доступ Закон про порядок висвітленя діяльності від 23.09.20 ст 15 про доступ до публічної інформації і закон про адмін. послуги від 06 вересня 2012 року

2) Право на захист персональних даних

1) ст 10 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року

2) ст 11 ЗУ «Про інформацію» від 13 січня 2011 року

3) ст 10 ЗУ «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року

4) ЗУ «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року

5)ст 301 ЦКУ

6) Конвенція про захист персональних даних(ратифікована ЗУ від 06 липня 2010 року),

7) Рішення Конституційного Суду України від 30 жовтня 1997 року №5-зп

3) Громадські обговорення

4) Право на ознайомлення з адміністративним актом п.4 ч. 1 ст. 10; п.1 ч. 1 ст 14; ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»

 

Дубенко Світлана Дмитріївна

 

456-04-18 Кафедра права кім. 103 і 129 на Ежена Потье 20

Тема: Форма державного правління

 

Керівна ланка

­Державний апарат

­­Держава

­­­Суспільство

­­­­Усвідомлений інтерес

 

Держава створюється:

1) Створюються функції

2) Створюються структури які будуть виконувати ці функції

3) Набираються кадри для забезпечення даної структури

 

Держава – спосіб і форма організації суспільства, механізм взаємозв’язку і взаємодії людей які проживають на єдиній території і поєднані інститутом громадянства, системою державної влади і права.

Сутність адміністративної реформи лежить в тому скільки функцій і які передати державі.

Рівні управлінських рішень:

1-й рівень Міністерство

2-й рівень агенції (держава укладає угоди, щоб агенція реалізовувало програму Міністерства)

3-й рівень Кванго – агенції укладають з ними угоди на виконання функцій агентства. У кванго державних службовців не має.

 

Існує 3 моделі державного апарату, як організований державний апарат (сукупність державних органів і посадових осіб):

1) монотеократичну

2) моноцефальну

3) сегментарно-централізовану

Монотеократична модель органів держави існує в ряді держав де релігія проголошена державною ідеологією Іран, Ватикан, ОМАН, Саудівська Аравія, Бахрейн, Катар.

Моноцефальна модель організації держави характеризується ознаками:

- в ній багато різновидів органів але в основі лежить принцип повновладдя глави системи, який наділяє владою всі інші органи. Характерна для соціалістичних держав.

- в ній лежить принцип юридичної ієрархії, підпорядкованості всіх органів (демократичний централізм)

- наявність конституційного поділу може існувати, але завжди домінує виконавча влада

- насильницький характер влади. Влада часто має персоніфікований характер (Форер) і пов’язана з пануванням певної ідеології.

Сегментарно централізована модель (найбільш розповсюджена в світі) повязан:

- поділом влади

- виборністю основних органів

- принципом не тільки субординації але і координації

 

Форма правління – організація вищих органів держави порядок їх утворення і взаємовідносин, ступінь участі громадян у їх формування. Виділяють типові і нетипові форми правління.

Типові:

- монархія

- республіка

Нетипові:

- виборна монархія

- монархічна республіка (Малаві)

- радянська республіка

- теократична республіка Ватикан

- суперпрезидентські республіки Країни Латиноамериканської республіки

 

Монархія ¼ всіх країн

- конституційна монархія (парламентська монархія Великабританія, Швеція, Норвегія, Ніделанди)

- Абсолютна монархія – Бахрейн, Кувейт, Катар

- Дуалістична монархія (Непал, Іорданія)

Різниця полягає в тому хто формує уряд. Бо уряд у особі виконавчої гілки влади найближча до суспільства.

 

Підготувати ознаки характерні кожній із форм правління!!!!!

 

 

Мельниченко

Тема: Повноваження органів публічної влади

 

1. Поняття повноважень та їх види

2. Розмежування повноважень суб’єктів публічної влади

 

Повноваження –право надане кому-небудь на виконання чого-небудь (тлумачний словник)

Повноваження – офіційно надане яке-небудь право на виконання чого-небудь

Повноваження мають потрійну природу:

1) функціонально-діяльнісний аспект

2) ресурсний аспект

3) правовий аспект

Функції публічної влади – основні напрями діяльності, які відображають її сутність і суспільне покликання. Цілі і завдання по упорядкуванню суспільних справ у встановленій формі та визначеними методами.

Повноваження – засіб завдячуючи якому держава уповноважує той чи інший орган здійснювати її завдання та функції

Ресурсний аспект. Влада постає як ключовий ресурс держави і місцевого самоврядування. Влада розглядається як право та реальна здатність впливати на суспільні процеси, поведінку і діяльність людей та їх колективів. Джерел влади значно більше (+ авторитет, традиції та ін.).

Повноваження визначають міру і межу використання публічної влади цим визначається обсяг і характер повноважень.

!!!! Інститут контрасигнатури

Правовий аспект. Правові норми що наділяють органи влади повноваженнями мають тлумачитися не як відокремлені права і обов’язки, а як правообов’язки. Законодавство для визначення конкретних повноважень суб’єкта публічної влади використовує дієслова у третій особі однини(призначає, формує, забезпечує…). Саме таке формулювання дозволяє відтворити природу повноважень.

Повноваження публічної влади – єдність прав та обов’язків суб’єкта публічної влади по реалізації певної функції у відповідній сфері суспільної життєдіяльності.

Компетенція являє собою юридично встановлену систему координат за допомогою яких можна визначити належність конкретної справи до сфери володарювання певного суб’єкту публічної влади та визначити його роль у вирішенні цієї справи. І ця належність визначається 2 чинниками:

1) підвідомчість

2) повноваження

Компетенція постає = повноваження + підвідомчість (+ відповідальність, але на думку Мельниченка не слід сюди домішувати)

Поділ повноважень за характером реалізації:

1) публічно владні повноваження

2) внутрішньо-організаційні

Рисами публічно-владних повноважень є:

1. прийняття остаточних, обов’язкових до виконання рішень

2. ресурсне забезпечення прийнятих рішень

3. охорона прийнятих рішень від правопорушень

Повноваження можна поділити:

1) власні

2) делеговані

3) повноваження правонаступництва

Делеговане повноваження –повноваження один суб’єкт публічної влади за певних обставин на відповідних умовах, на визначений термін передав їх іншому суб’єкту. Проблема полягає в тому, що повноваження делегуються від найвищих до найнижчих органів влади це повноваження районні обласні ради та інші коли делегують повноваженя адміністраціям та інша проблема, щоб органи виконавчої влади на місцях могли б самі вирішували самостійно ці питання не делегуючи повноваження.

Делегування повноважень і децентралізація це різні процеси.

Децентралізації і деконцентрації має місце відчудження повноважень

Повноваження правонаступництва повноваження отримані від суб’єкта публічної влади по відношенню до якого даний орган є правонаступником.

За ступенем самостійності повноваження:

1. Дискреційні – здійснювані на власний розсуд

2. Не дискреційні – поділені

За способом наділення:

- Первині

- Похідні

Розподіл повноважень є необхідною передумовою раціонального функціонування системи публічної влади. Цей розподіл є динамічним процесом.

Способи:

1. Позитивний. Передбачає безпосереднє визначення які повноваження надаються органу публічної влади

2. Негативний. Передбачає надання повноважень за залишковим принципом.

Повноваження не можутьбути присвоєні, вони можуть бути надані.

Об’єктивною основою повноважень є потреба в упорядкуванні певних проявів суспільної життєдіяльності.

Ключова проблема розподілу повноважень це бажання розділити відповідальність за вирішення суспільно-значущих справ.

Система принципів наділення повноважень:

1. Потрібне нормативно-правове закріплення механізму здійснення повноваження.

2. Зобовязанням які виникають у зв’язку з наділеннями повноваженнями підлягають оцінці з точки зору їх правового, організаційного і фінансового забезпечення.

3. Наявність повноти повноважень необхідних для реалізації функцій органів публічної влади.

4. Обовязкове проведення аналізу повноти реалізації вже наданих повноважень

5. Дотримання єдиної процедури наділення повноваженнями для одно порядкових суб’єктів.

6. Збереження стійкості системи органів публічної влади

7. Забезпечення ефективного контролю за практичним здійсненням наданих повноважень.

При розподілі повноважень мають враховуватись такі чинники:

1. Відносини підпорядкування (право призначати і звільняти керівників, надавати доручення, скасовувати акти)

2. Функціональне підпорядкування (право давати розпорядження у певній сфері і контролювати їх виконання)

3. Процедурне підпорядкування (право прийняття рішення з процедурних питань)

4. Відносини координації (надання рекомендацій і одержання інформації)

При розподілі повноважень по вертикалі врахов. принципи:

1. Принцип субсидіарності!!!!!!!!!

2. Самостійності у виборі способів практичної реалізації наданих повноважень

 

 

Д/З Знайти ч 4. ст 106 КУ і подумати скріплення підписів указів Президента України це право чи обов’язок Прем’єра і відповідальних міністрів.

 

Дубенко Світлана Дмитріївна

Тема: Правовий статус державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування

Тема: Розвиток системи публічної влади (ПВ) та проблематика реформування державної служби

 

Кодекс адміністративного судочинства ст 4 дає визначення публічні службовці

Закон «Дихотомії» або роздвоєння влади у 1887 рік Вудро Вільсон – влада поділяється на:

1. Тих хто рішення приймають – політики

2. Тих хто рішення виконує - адміністратор

В стратегії реформування державної служби було виділено:

1. політики

2. державні службовці

3. патронатна служба (службовців яких донабирають міністри, голови та вони не проходять конкурс як державний службовець)

Але на заході зрозуміли, що повинен бути і 4 тип державних службовців як політичні чиновники.

Суспільство ® держава ® держ апарат ® посада ® людина ® і є частиною суспільства і коло замикається

Правовий статус державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування – сукупність прав, обов’язків, обмежень, заборон, гарантій, соціального захисту та відповідальності

Правовий статус у державного службовця виникає виключно на засадах і впорядку встановленому ст 4 Законом України «Про державну службу» та ст 5 Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»

Для того щоб отримувати пенсію державного службовця необхідно проходити конкурс на заняття посади!!!!! Бо без конкурси ти будеш прирівняний до патронатної служби.

Під обов’язками публічних службовців слід розуміти обумовлені Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами для обов’язкового систематичного здійснення функції що в своїй сукупності складають сутність професійної діяльності по забезпеченню виконання повноважень органів публічної влади.

Обов’язки державних службовців ст 10, ст 13, ст. 17, ст 20 ЗУ «Про державну службу»

Права держ (публічних) службовців слід розуміти обумовлені Конституцією України, законами, іншими нормативно-правовими актами можливості і свободи професійної діяльності по забезпеченню виконання повноважень органів публічної влади

Під обмеження на публічній службі слід розуміти умови і правила які ставлять службовця в певні юридичні межі виходити за які заборонено.

Заборона – категорична вимога законодавця утримуватися від здійснення певних дій чи введення певної діяльності недотримання якої тягне за собою юридичну відповідальність




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 496; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.086 сек.