Вибір, коли потрібно показувати вміст, сумісний з Adobe Flash

Налаштування головної сторінки

1. На екрані браузеру натисніть > Налаштування.
2. Натисніть Загальні > Налаштувати головну сторінку.
3. Виберіть головну сторінку, яку ви хочете використовувати.

Виберіть, який вміст Adobe Flash потрібно бачити на сторінці, і коли його потрібно переглядати.

1. На екрані браузеру натисніть > Налаштування.
2. Натисніть Додатково > Увімкнути Flash та плагіни > На вимогу.

Після вибору На вимогу можна буде показати вміст Adobe Flash, натиснувши на веб-сторінці.

28. Відомі Інтернет сервери.

Пошуковий сервер (ПС) – це сукупність апаратного і програмного забезпечення, що призначена для пошуку, зберігання і видачі на вимогу користувача даних про розміщення інформаційних ресурсів у мережі Інтернет.

Пошукові сервери постійно досліджують Інтернет з метою поповнення своїх баз даних документів. Зазвичай це не потребує жодних зусиль з боку людини.

ПС складається з трьох основних частин: робота, індекса і обробника запитів.

Робот (Crawler, Bot, Robot) – це програма, що відкриває web-сторінки, зчитує (індексує) їх вміст і далі слідує за посиланнями, знайденими на цій сторінці. Робот повертається через певні проміжки часу (наприклад, щомісяця) і знову індексує сторінку. Все, що знаходить і зчитує робот потрапляє у індекси ПС.

Індекси являють собою величезне сховище інформації, де зберігаються копії текстової складової усіх відвіданих і проіндексованих web-сторінок.

Обробник запитів – це програма, яка у відповідності з поданим запитом перебирає індекси ПС в пошуках інформації, що цікавить користувача і видає йому в порядку зменшення релевантності (відповідності запиту) знайдені документи.

Пошукові сервери, які мені відомі перелічені нижче:

Українські пошукові сервери:
www.meta-ukraine.com
www.google.com.ua

Російські пошукові сервери:
www.yandex.ru
www.aport.ru
www.rambler.ru

Закордонні (англомовні) пошукові сервери:
www.altavista.com
www.yahoo.com
www.google.com
www.infoseek.com
www.lycos.com

IRC (англ. Internet Relay Chat) — сервіс Інтернет, який надає користувачам можливість спілкування шляхом надсилання текстових повідомлень багатьом людям з усього світу одночасно (в режимі реального часу). Аналогію можна знайти у радіо на коротких хвилях, навіть використовується аналогічне поняття англ. channel (канал, хвиля).

Надруковане на комп'ютері користувача повідомлення стає видимим всім користувачам на тому ж каналі. Користувач може приєднатися до вже наявного каналу або налаштувати свій. Користувач може створити свій особистий канал тільки для себе і буквально однієї-двох людей. Так само, як і у короткохвильовиків, користувач може присвоїти собі унікальний «позивний» («нік», «псевдонім», англ. nick).

IRC-клієнт, який підключився до кількох каналів на двох різних IRC-серверах

При підключенні до серверу IRC користувач бачить список доступних каналів, у кожний з яких (або відразу в декілька) він може «увійти» (підключитися). Каналом є віртуальна «кімната», в якій можуть знаходитися декілька користувачів. Всі повідомлення, що видаються в канал, видно всім користувачам, які знаходяться на цьому ж каналі. Кожен канал має свою назву і, як правило, певну тему для обговорення. Після «входу» на канал користувач може бачити, що пишуть інші учасники каналу, а також може сам писати повідомлення. Тема, що обговорюється на каналі, зазвичай випливає з його назви (наприклад, канал #wikipedia-ru).

Різні сервери можуть об'єднуватися (лінкуватися) в мережу з єдиним простором імен користувачів і каналів. Великі світові IRC-мережі налічують у своєму складі сотні серверів. Аварійний тимчасовий розрив IRC-мережі на дві частини називається netsplit'ом (сплітом).

IRC надає можливість як групового, так і приватного спілкування. Для групового чату в IRC призначені канали, на яких користувачі можуть збиратися та вести спілкування.

Оператори IRC-мережі керують роботою серверів та мережі в цілому. Як правило, в IRC-мережах на операторів теж встановлюються обмеження на рівні правил мережі, мережевого етикету або навіть на рівні IRCd/IRC-сервісів.

Доменна система імен (англ. Domain Name System, DNS) — розподілена система перетворення імені хоста (комп'ютера або іншого мережевого пристрою) в IP-адресу.

Кожен комп'ютер в Інтернеті має свою власну унікальну адресу — число, яке складається з чотирьох байтів. Оскільки запам'ятовування десятків чи навіть сотень — не досить приємна процедура, то всі (чи майже всі) машини мають імена, запам'ятати які (особливо якщо знати правила утворення імен) значно легше.

Уся система імен в Інтернеті — ієрархічна. Це зроблено для того, щоб не підтримувати одне централізоване джерело, а роздати владу на місця.

Дата добавления: 2015-05-08