Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Модульне планування




Опис

 

Кримінальне право є однією з профілюючих дисциплін, які вивчають у вищих учбових закладах України. Викладання кримінального права передбачає розкриття соціальної суті і юридичного змісту кримінального закону, взаємозв'язки його норм, оволодіння умінням їх наукового і практичного застосування. Учбова дисципліна "Кримінальне право (Загальна частина)" належить до нормативних, циклу фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін. Дисципліна є обов'язковою для вивчення.

Курс «Кримінальне право України. Загальна частина» сприяє формуванню у студентів глибоких теоретичних і практичних знань з подальшим їх використанням в своїй професійній діяльності.

Теоретичні знання і практичні уміння з кримінального права є складовою частиною професійних знань і умінь фахівця-правознавця. Особливо важливі ці знання і уміння для працівників органів розслідування, прокуратури, суду, які безпосередньо здійснюють боротьбу із злочинністю, а також для адвокатів, нотаріусів, працівників юридичних служб і т.п.

Курс дає можливість поглибленого вивчення загальних базових положень кримінального права про злочин і покарання. Система курсу Загальної частини кримінального права в основному визначається системою чинного кримінального законодавства. До Загальної частини відносяться норми, які визначають завдання, принципи і основні інститути кримінального права. Метою курсу є засвоєння студентами основних правових понять, категорій, кримінально-правових інститутів, базою для яких є Конституція України і чинне кримінальне законодавство, детальне вивчення студентами конспектів лекцій і чинного законодавства, керівних роз'яснень пленуму Верховного суду України, підручників і навчальних посібників, додаткової літератури, що повинно сприяти правильному умінню аналізувати і тлумачити кримінально-правові норми, положення постанов пленуму Верховного суду України, застосовувати їх до конкретних обставин; засвоєнню основних проблем науки кримінального права; знанню сучасних тенденцій кримінально-правової політики в Україні.

 


1.2. Рівень

Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних концепцій, поглядів, дискусійних положень з найбільш важливих питань, які є в науці кримінального права, розвиток уміння критично обдумувати проблемні питання, щоб мати про них свою аргументовану думку, а також розвиток правового мислення, що допоможе правильно орієнтуватися в матеріалі. Вивчення кримінального права нерозривно пов'язане із знанням положень інших загальних і спеціальних юридичних дисциплін, зокрема, кримінального процесу, кримінології, історії держави і права, теорії держави і права, конституційного права, трудового права, кримінально-виконавчого права, філософії права, соціології права.

В умовах виробничої діяльності, враховуючи правовий статус суб'єктів кримінального судочинства вивчення вказаної дисципліни має наступні завдання:

- навчити студента вільно орієнтуватися в нормах Загальній частині КК України і інших законодавчих актах, враховувати всі зміни і доповнення до нього, швидко знаходити норми, застосування яких вимагають конкретні ситуації, що виникають при виробництві у кримінальній справі, зокрема при кваліфікації довершеного діяння.

- шляхом аналізу матеріалів кримінальної справи і відповідних норм Загальної частини КК України, встановлювати елементи і ознаки складових частин інститутів кримінального права України які потрібно застосовувати у кожному конкретному випадку при кваліфікації довершеного злочину.

- з метою обґрунтування рішень, що приймаються у кримінальній справі, знаходити відповідні положення Загальної частини КК України на підставі аналізу фактичних даних і обставин окремих суспільно небезпечних діянь.

- визначати критерії систематизації (розмежування, класифікації, порівняння) інститутів Загальної частини кримінального законодавства або їх складових частин, необхідних для вирішення питань, що виникають при виконанні службових обов'язків.

Предмет дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина):

- злочини і покарання;

- норми чинного кримінального законодавства України;

- практика застосування кримінально-правових норм;

- історія питань Загальної частини кримінального права України;

- норми Загальної частини кримінального законодавства зарубіжних держав;

- проблеми вдосконалення норм Загальної частини кримінального права і практики їх застосування;

- правові норми, які передбачають кримінальну відповідальність за скоєння окремих злочинів, практика їх застосування, теоретичні положення науки Особливої частини кримінального права України.

Новаціями даної учбової програми є адаптована її до кредитово-модульної системи організації учбового процесу. Методичні рекомендації розроблені для викладачів і студентів вищих учбових закладів юридичних спеціальностей з метою вивчення дисципліни "Кримінальне право України (Загальна частина)" на підставі Наказу МОНУ від 23.01.2004 р. № 48, яким затверджене "Тимчасове положення про організацію учбового процесу в кредитово-модульній системі підготовки фахівців", що пов'язано з розвитком загальноєвропейської системи вищої освіти в межах Болонської конвенції.

Мета кредитово-модульної системи навчання:

- демократизація учбового процесу, організація найбільш раціонального і ефективного засвоєння певних знань, стимулювання студентів до систематичної учбової праці, посилення мотиваційного компоненту, формування самооцінюючих дій і перетворення контролю на дієвий механізм управлінського процесу;

- підвищення якості вищої освіти, забезпечення конкурентоспроможності випускників вищих учбових закладів на європейському ринку праці, виконання Україною вимог Болонського процесу.

Суть терміну "модуль" визначається як "відносно самостійна частина учбової інформації, достатня для формування тих або інших професійних знань, умінь, навиків". У модулі висловлюється принципово важливий зміст учбової інформації, дається роз'яснення цієї інформації, приводяться теоретичні і практичні завдання. Модуль виступає чинником розкриття потенційних можливостей студентів і одночасно розвиває їх здібність до самоосвіти, диференційована оцінка успішності стимулює їх учбову діяльність.

Підсумкова оцінка в кредитово-модульній системі організації учбового процесу виставляється як інтегрована оцінка за засвоєння всіх модулів протягом навчального року, вона є бально - рейтинговою з урахуванням особливостей учбової дисципліни і з перекладом національної системи оцінок в шкалу ЕСТS (Європейської кредитово-трансферної системи). Застосування шкали оцінок ЕСТS пов'язане з уніфікацією оцінок успішності студентів, оскільки в кожній державі є свої системи і критерії оцінювання.

Вивчення "Кримінального права (Загальної частини)" у вищих учбових закладах студентами юридичних спеціальностей денного відділення триває впродовж двох семестрів, передбачені такі форми навчання як лекції, практичні заняття, самостійна робота студента, в першому семестрі студенти складають залік, курс закінчується іспитом.

Кримінальне право України (і галузь права, і учбова дисципліна) вивчаються з традиційним розділенням на дві частини — Загальну і Особливу, кожна з яких викладається по темах, які розкривають окремі інститути кримінального права.

Загальна частина складається з 15 розділів і вивчає: поняття і систему кримінального права; науку кримінального права; поняття, структуру і тлумачення закону про кримінальну відповідальність; дія закону про кримінальну відповідальність в просторі і в часі; поняття злочину; поняття і підстави кримінальної відповідальності; склад злочину; об'єкт злочину; об'єктивну сторону злочину; суб'єкт злочину; суб'єктивну сторону злочину; обставини, що виключають злочинність діяння; стадії скоєння умисного злочину; співучасть в злочині; множинність злочинів; поняття і цілі покарання; систему і види покарань; призначення покарання; звільнення від кримінальної відповідальності; звільнення від покарання і його відбування; погашення і зняття судимості; особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх; примусові заходи медичного характеру; основні питання загальної частини кримінального права зарубіжних держав; зміст вчень різних шкіл науки кримінального права.

Особлива частина складається з 20 розділів. Предметом її вивчення є: зміст, система і значення Особливої частини КК; наукові основи кваліфікації злочинів; норми, в яких визначаються конкретні злочини і покарання, встановлені за їх скоєння, а також злочини проти миру і безпеки людства.

 

1.3. Методика викладання, форми і методи навчання

 

Методики викладання: методика проблемного навчання, евристичне навчання, модульно-рейтингова система навчання.

Форми навчання: лекції, практичні заняття, дискусії.

Методи навчання: мозкові атаки, кейс-метод, міні-рольові ігри.

 

Успішне освоєння програмного матеріалу припускає самостійну роботу з учбовою і іншою літературою. Належні вивченню джерела вказані до всіх тем і до кожної теми окремо в програмі учбової дисципліни. Крім того, ряд нормативних актів, наукових робіт буде рекомендований в ході читання лекцій. Доцільно стежити за науковими публікаціями по кримінальному праву у відповідних юридичних журналах, що видаються в Україні і інших країнах.

Для засвоєння дисципліни, організації самостійної роботи істотне значення мають лекції. У них стисло викладається матеріал з кожної теми окремо, або групи тем, з урахуванням змін у кримінальному законодавстві і перспектив його розвитку. На лекціях даються методичні рекомендації по організації самостійної роботи в міжсесійний період, яка є основною формою навчальної діяльності і освоєння питань, що вивчаються. На лекціях повідомляється про нові джерела з кримінального права, необхідні нормативні акти.

На семінарах, практичних заняттях перевіряються, виробляються, закріплюються знання і уміння студентів із запланованих тем і питань. Метою цих занять є також вироблення у студентів умінь творчо використовувати придбаний багаж знань в конкретних практичних ситуаціях. Одночасно на заняттях групі студентів надається допомога в організації самостійної роботи, як з тем, що відпрацьовуються, так і з усіх інших.

Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарських і практичних заняттях здійснюється шляхом опитування, яке організовується з питань для обговорення і контрольних питань. Крім того, після роз'яснення викладача і під його керівництвом студенти на заняттях відпрацьовують практичні уміння. Результати перевіряються викладачем безпосередньо на заняттях або докладаються декількома студентами і обговорюються.

У процесі самостійної роботи, згідно з навчальним планом, кожен студент денного відділення виконує індивідуальні завдання. Індивідуальна робота - один з видів самостійних занять студентів над програмним матеріалом. Виконання, її перевірка викладачем, обговорення на заняттях переслідують цілі перевірити, закріпити і поглибити теоретичні знання і практичні уміння студентів з питань навчальної дисципліни. Разом з тим, за допомогою цієї роботи, контролюється самостійне вивчення студентами дисципліни, отримання навичок самостійно проводити юридичний аналіз і давати юридичну оцінку фактичним обставинам вчиненого суспільно небезпечного діяння, виявляються і ліквідовуються недоліки в організації вивчення курсу, надається необхідна допомога.

Рішення індивідуальних завдань повинні містити: логічно пов'язаний ланцюг аргументованих думок, доказів і висновків, з посиланням на конкретні норми законів, роз'яснення постанов Пленуму Верховного Суду України, а в окремих випадках і на теоретичні положення, які містяться в науковій літературі. У останньому випадку необхідно назвати працю автора, рік її видання, сторінку, на яку робиться посилання.

Індивідуальна робота студентів передбачає такі форми засвоєння матеріалу, як письмова підготовка проблемного питання по одній з тем лекцій, вивчення і конспектування положень постанов Пленуму Верховного Суду України, складання схем.

Письмова підготовка проблемного питання по одній з тем лекцій. Для виконання цього виду завдання студенту необхідно вивчити вибрану проблему і законспектувати у робочому зошиті.

Конспект повинен відповідати наступним критеріям:

- об'єм роботи повинен складати 1-3 стор.;

- проблематика питань повинна відображати актуальність, дискусійні наукові моменти і особливості правозастосовної практики.

- конспект повинен містити аналіз наведених в літературі дискусійних положень по вибраній темі, системний аналіз норм права, постанов Пленуму Верховного Суду України, проблем, що виникають при їх реалізації, а також власні висновки автора як теоретичного, так і практичного характеру.

При вивченні постанов Пленуму Верховного Суду України необхідно прочитати його в повному об'ємі, акцентуючи увагу на наведених роз'ясненнях, що відносяться до питань теми, яка вивчається. Потім законспектувати в робочому зошиті основні положення постанов по застосуванню норм КК України, що вивчаються, в практичній діяльності.

Однією з форм оволодіння матеріалом, що вивчається, є його викладання в зручній схемній формі, яка сприяє засвоєнню і систематизації одержаних знань. Схеми бажано виконувати в окремому листку форматом А – 4 з використанням комп'ютерних технологій в кольоровому варіанті.

Перш ніж приступити до виконання завдання практичного характеру, необхідно уважно вивчити фабулу, тобто прочитати і усвідомити всі обставини, викладені в умовах завдання, звернувши особливу увагу на юридичну термінологію.

В окремих випадках даних, описаних у фабулах, недостатньо для правильного їх вирішення, у зв'язку з чим Вам необхідно самостійно доповнити їх реальними обставинами, які не суперечать суті завдання. Крім того, якщо в процесі вивчення змісту питання виникають сумніви відносно певної обставини справи, необхідно виходити із загального правила: "Усілякі сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого або підсудного".

Суть правильного розгляду завдань навчально-прикладного характеру полягає в правовому аналізі і кримінально-правовій оцінці скоєного, тобто обставин, описаних в запропонованій фабулі; у розкритті змісту умов і порядку призначення покарань; у висловлюванні думки про вид і міру остаточного покарання.

Умовами правильного рішення завдання є: володіння знаннями інститутів, понять, ознак і критеріїв, які містяться і розкриваються в науці кримінального права, в Загальній частині КК, які отримали роз'яснення і тлумачення в постановах Пленуму ВС України.

Рішення завдання полягає в юридичному аналізі обставин, викладених в запропонованих фабулах, і зіставленні їх із змістом закону. При цьому необхідно назвати всі характерні ознаки кожного елементу складу злочину, які містяться в законі або витікають з його змісту, порівняти з обставинами, вказаними в завданні.

Зробивши певний юридичний висновок, необхідно підтвердити його фактичними обставинами (доказами у справі), що містяться в запропонованій фабулі. При оцінці виконання завдання особлива увага звертається на юридичне обґрунтування ухваленого рішення. Наприклад: для вирішення завдання із Загальної частини необхідно, виходячи з конкретних обставин, описаних у фабулі, відрізнити правомірну поведінку від неправомірної, злочин від діяння, що не представляє суспільної небезпеки, злочинно каране діяння від суспільно-корисного, виділити всі обставини, що мають ознаки кримінально-правового значення і підтверджують певні положення Загальної частини КК (стадії здійснення злочину, види співучасті, добровільна відмова, необхідна оборона, крайня необхідність, умови і порядок призначення покарання, звільнення від покарання і т. ін.), після чого, зробивши певний юридичний висновок, підтвердити його фактичними обставинами, що витікають з фабули.

Іноді зміст завдання вимагає рішення більш широкого кола питань: наявність ознак, за якими слід розрізняти суміжні і конкуруючі злочини, обґрунтовування кваліфікації злочинів за їх сукупністю, визначення ролі кожного співучасника при спільному здійсненні злочину або обставин, які мають вирішальне значення при кваліфікації злочину (обтяжуючі обставини, спосіб здійснення злочину, розмір нанесеної шкоди і т. ін.). Зробивши певний юридичний висновок, необхідно підтвердити його фактичними обставинам, що витікають з фабули.

В деяких випадках можлива підготовка студентом анотації на монографію кримінального права або аналізу статті з проблемних питань кримінального права, які були надруковані (за певний проміжок часу) в юридичних журналах і наукових збірниках.

Окремі студенти, за бажанням, можуть писати курсову роботу з кримінального права. Питання, пов'язані з її виконанням, викладені далі в програмі навчальної дисципліни.

Вивчення курсу завершується здачею заліків (зимова сесія) і іспитів (літня сесія) в усній або письмовій формі.

Питання, що виносяться на заліки і іспити, вказані в даному посібнику, але можуть бути деталізовані або уточнені (не виходячи за межі встановленого об'єму). Питання мають теоретичний і прикладний характер, повністю співпадають із змістом програми дисципліни і, в тому або іншому вигляді, раніше відпрацьовувалися студентами на заняттях і в ході виконання контрольних робіт.

На іспиті студент зобов'язаний показати необхідні і достатні знання і первинні практичні навички для проведення самостійних наукових досліджень, юридичного аналізу фактичних обставин скоєних суспільно небезпечних діянь і прийняття правильних рішень з досліджуваних питань, уміння творчо використовувати придбані знання і уміння в конкретних практичних ситуаціях.

Відповідь студента повинна містити логічно пов'язаний ланцюг аргументованих думок, доказів і висновків, з посиланням на конкретні норми законів, враховувати роз'яснення постанов Пленуму Верховного Суду України, а в окремих випадках посилатися і на теоретичні положення, які містяться в науковій літературі.

Умовами правильного виконання завдання є: володіння знаннями всіх інститутів, понять, ознак і критеріїв, які містяться і розкриваються в науці кримінального права, в її Загальній і Особливій частинах; володіння знаннями змісту кваліфікації злочину і її елементів, кваліфікуючих ознак конкретних складів злочинів; володіння практикою вживання окремих норм КК, що отримали роз'яснення і тлумачення в постановах Пленуму ВС України.

Враховується здатність студента:

- диференціювати, інтегрувати і уніфікувати знання;

- застосовувати правила, методи, принципи, закони в конкретних ситуаціях;

- інтерпретувати схеми, графіки, діаграми;

- аналізувати і оцінювати факти, скоєні діяння і прогнозувати очікувані результати від прийнятих рішень;

- викладати матеріал письмово і логічно послідовно.


 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 437; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.036 сек.