Філософія права П. Юркевича. Філософія права в Україні

Філософія права в Україні.

Т. 5. Вітчизняна філософсько-правова думка.

Питання для самостійної роботи:

1.Філософія права в Україні.

1.1.Філософія права П. Юркевича

1.2.Неокантіанська філософія права Б.Кістяківського.

2.Основні ідеї російських філософів права.

2.1.Борис Чичерін – ідеолог лібералізму

2.2.Павло Новгородцев – апологет лібералізму

2.3.Релігійно-філософський лібералізм Володимира Соловйова

2.4.Апологія релігійно-філософського лібералізму Миколою Бердяєвим

Основні поняття: лібералізм, неокантіанство, природне право, закон, позитивізм, правосвідомість, рівність правова, рівність соціальна, цінність, юридичний позитивізм.

Методичні рекомендації:

В обґрунтуванні права П. Юркевич, як і Г. Сковорода, додержувався позиції інтуїтивізму, гадаючи, що світ, і, на­самперед, індивідуально-особистісний світ, не доступний для розуму. Джерелом морального і правового законодав­ства, на думку П. Юркевича, є не розум, а серце, любов, тобто вільно прийнята система цінностей. "Глибина серця" — це первісна основа людської душі, що дає змогу людині від­різнити справедливе від несправедливого, добре — від дурного. "При всякій зустрічі протилежних бажань та ін­тересів, — зазначає П. Юркевич, — вона повинна зверта­тися до моральних вимог справедливості, що вкаже їй, де і коли її бажання незаконні, де і коли вони суперечать благу її ближнього і благу загальному" (Юркевич П. Д. Мир с ближними как условие христианского общежи­тия // Философские произведения. — М., 1990. — С. 351). Морально зріла людина, на думку П. Юркевича, керується не тільки досяг­неннями розуму, а й кориться заповіді любові, що потре­бує жертвувати своїми особистими вигодами для блага ін­ших, для блага загального. У справедливості й любові полягають найміцніші умови для встановлення миру і бра­терства між людьми. П. Юркевич виступав проти обґрунтування права в рамках моральних систем евдемонізму й утилітаризму, що вважають корисність вчинку критерієм моральності. Правило морального утилітаризму вимагає визнавати корисним лише те, що гармонізує діяльність ін­дивіда з загальним благом. Недоліком морального утиліта­ризму, на думку П. Юркевича, є зневаження гідності люд­ської особистості, яка при досягненні мети дістає не тільки задоволення, а й набуває досконалості.

Розглядаючи питання про предмет філософії права, П. Юркевич зазначає, що філософія права "методично досліджує ті постійні й істотні підстави, з яких відбува­ються з необхідністю форми права позитивного" (Юркевич П. Д. Історія філософії права. Вступ // Філософська і со­ціологічна думка. — 1996. — № 3—4. — С. 58). Філосо­фія права стосовно чинного (позитивного) права — це аналітика його засад. Вона не повинна розглядатися як не­ухильний закон. Людина може судити про те, що є право, не тільки на підставі позитивного права, а й на підставі ідеї права, створеної внутрішньо.

Як підставу філософії права П. Юркевич виділяє такі антропологічні посилки: "1) людина може визначатися не тільки зовнішніми, емпіричними чинниками, але і усвідомленням ідей; 2) людина має визначені правила, зви­чаї, коритися яким справа добра і свята; 3) підкоряючись цим правилам і звичаям, вона має здатність судження про їх достоїнство" (Юркевич П. Д. Історія філософії права. Вступ // Філософська і со­ціологічна думка. — 1996. — № 3—4. — С. 58).

Дата добавления: 2015-05-10