Методика організації і проведення дидактичних ігор

Види дидактичних ігор

По содержанию дидактические игры делятся на игры по ознакомлению с окружающим, развитию речи, формированию математических представлений, музыкальные игры и др.

По степени активности детей и воспитателя дидактические игры делятся на игры-занятия и автодидактические игры.

По наличию игрового материала игры делятся на: игры с предметами и игрушками, настольно-печатные, словесные.

В играх с предметами и игрушками дети учатся сравнивать, устанавливать сходство и различие предметов. С их помощью дети знакомятся со свойствами предметов и их признаками: цветом, величиной, формой и др. В них решаются задачи на сравнение, классификацию.

Настольно-печатные игры разнообразны по видам: парные картинки, лото, домино. Основаны на принципе наглядности, но детям дается не сам предмет, а его изображение.

В словесных играх дети оперируют представлениями, имеются большие возможности для развития мышления, так как в них дети учатся высказывать самостоятельные суждения, делать выводы и умозаключения, развивают умение внимательно слушать, быстро находить нужный ответ на поставленный вопрос, точно формулировать свои мысли,

А. И.Сорокина предлагает свою классификацию дидактических игр: игра-путешествие, игра-поручение, игра-предположение, игра-загадка, игра-беседа.

Руководство дидактической игрой обусловлено требованиями программы, особенностями самой игры, возрастными возможностями детей; требует большого педагогического мастерства.

Организация дидактической игры педагогом осуществляется. В трех основных направлениях: подготовка к проведению дидактической игры, её проведение и анализ,

У детей младшего возраста наглядность действует сильнее, чем слово, поэтому целесообразнее объяснение правил объединять с показом игрового действия,

Если в игре есть несколько правил, то не следует сообщать их сразу.

Игры необходимо проводить так, чтобы они создавали бодрое, радостное настроение у детей, учили бы детей играть, не мешая друг другу, постепенно подводили к умению играть небольшими группами. В этом возрасте дидактические игры помогают детям лучше узнать окружающие пред­меты и возможные действия с ними, способствуют координации движений, развитию глазомера, овладению пространственными ориентировками.

С детьми этого возраста воспитателю целесообразно самому включаться в игру и вызывать у детей интерес к дидактическому материалу, учить играть с ним.

У детей среднего дошкольного возраста есть некоторый опыт совместных игр, но и здесь воспитатель принимает участие в дидактических играх. Воспитатель учит детей и играет с ними, стремится вовлечь в игру всех детей, по­степенно подводит их к умению следить за действиями и словами товарищей.

Правила игры объясняются до ее начала.

Подбираются такие игры, в процессе которых дети должны вспомнить и закрепить бытовой словарь. Могут использоваться игры с куклой и комп­лектами всех предметов обихода. Широко используются музыкально-дидактические игры, вводятся словесные игры.

Дети старшего дошкольного возраста обладают значительным игровым опытом и достаточно развитым мышлением, поэтому они легко воспринимают чисто словесные объяснения игры. Лишь в отдельных случаях требуется наглядный показ.

С детьми этого возраста проводятся игры со всей группой и с небольшими подгруппами. В процессе совместных игр у детей складываются коллективные взаимоотношения. Поэтому можно вводить в игру элементы соревнования.

В играх отражаются более сложные по своему содержанию жизненные явления (быт и труд людей, техника). Дети классифицируют предметы по материалу, назначению.

Широко используются словесные игры, требующие большого умственного напряжения.

У детей проявляется произвольное внимание, самостоятельность в решении поставленной задачи, в выполнении правил. Руководство должно быть таким, чтобы игра способствовала умственному и нравственному воспитанию и в то же время оставалась игрой.

Необходимо сохранить эмоциональное настроение детей, переживание радости от хода игры и удовлетворение от ее результатов. Воспитатель знакомит детей с игрой, вместе с ними участвует в игре, чтобы выяснить, насколько её правила усвоены детьми. Затем предлагает детям играть самостоятельно, при этом сначала следит за ходом игры, выступает в качестве арбитра в конфликтных ситуациях.

3. Розвиваюче значення ігор за правилами. Характеристика різних видів ігор за правилами, їх структура і зміст.

Гра з правилами, так само як і сюжетна гра, є елементом дитячої субкультури, приналежністю дитячого життя від дошкільного віку до підліткового.

Розглядаючи гру з правилами як соціокультурний феномен, один з видів традиційних ігор (тобто ігор, переданих з покоління в покоління), дослідники насамперед відзначають властиву їй стабільність форми, збереження базової структури при розмаїтості варіантів (Н.Я.Михайленко, Н.І.Кустова, Н.А.Короткова).

Досить чітка характеристика гри з правилами дається в єнтографічних дослідженнях, де особливо підкреслюється зв'язок гри з правилами з іншими іграми і розвагами, що доставляють задоволення.

Разом з тим підкреслюється і наявність в іграх із правилами ряду відмітних ознак. До них відносяться: організована структура, наявність двох чи більш сторін які змагаються, критерії для визначення переможця (той, хто виграв), договір (угода) відносно правил.

Відмітна відмінність ігор із правилами від інших видів дитячих ігор – наявність формалізованих правил. І.Івіч, розробляючи міжнародний проект по збору і збереженню традиційних ігор, підкреслює, що гра з правилами «характеризується наявністю чіткої системи правил, що підкоряється поводження гравців. Правила носять безособовий, договірної й обов'язковий характер для всіх учасників. Це не виключає різних варіантів ігор і модифікації правил, але, як тільки учасники домовилися про правила і варіант гри, вони зобов'язані їх дотримувати».

Таким чином, гра з правилами найбільше повно може бути визначена через дві специфічні складові: формалізовані (тобто безособові, договірні, обов'язкові для усіх) правила і відносини змагання установленням першості (виграшу) однієї зі сторін.

Н.Я.Михайленко, Н.О.Короткова. аналізуючи ігри за правилами і інші види ігор відзначають, що насамперед, гра за правилами, по суті своєї, завжди діяльність спільна, на відміну від сюжетної гри, що може протікати як у спільної, так і в індивідуальній формі.

Наступне відмінність полягає в наявності правила (чи зводу правил) у грі з правилами. Правила мають формалізований (тобто виразний і усвідомлений) і, що особливо важливо, обов'язковий характер (незалежно від того, чи є вони договірними, чи беруться зовні у готовому виді). Обов'язковість правил для всіх учасників гри - характеристика, органічно пов'язана із сумісністю.

Спираючись на дослідження педагогів, психологів можна відзначити, що, мабуть, є як би три шляхи, які, визначають становлення гри за правилами у дитини.

Перший шлях включає природний розвиток в грі «правила» як узагальненого знання, а також стихійне правило сумісного ритуалу (правило «тут і тепер»), зміст якого - проста вправа або символічна дія, що складається. Ця лінія сама по собі навряд чи приводить до гри з правилами в її специфічних характеристиках.

Другий шлях - залучення до традиційної гри через нагляд дій старших. Він задає дитині більш складний комплекс готових правил, але звично у рухомих іграх важко уловити загальну специфічну для гри з правилами схему діяльності; діти виділяють лише окремі правила дій і фіксують увагу на досягненні індивідуального результату. До того ж, практика сучасного дошкільника в цьому плані вельми обмежена. Не випадково Всесвітня організація по дошкільному вихованню звертає зараз велику увагу на проекти по відродженню в дитячій практиці традиційних ігор (І.Івіч).

Звідси - актуальність третього шляху - цілеспрямованої педагогічної організації умов для освоєння дітьми гри з правилами як специфічної діяльності. Якими повинні бути ці умови? Яким чином педагог може стати провідником дітей в світ гри з правилами? Як готувати і занурювати дітей в цю специфічну діяльність, щоб вона ставала їх самостійною спільною діяльністю з своїми специфічними розвиваючими функціями, непоправними ніякою іншою діяльністю.

Дата добавления: 2015-05-08