Показники рівня і динаміки середньої заробітної плати

Рівень заробітної плати характеризується середньою заробітною платою одного працівника. У статистиці обчислюються показники середньомісячної і середньорічної нарахованої заробітної плати для всього персоналу підприємства та організації і по окремих категоріях персоналу.
Середньомісячна нарахована заробітна плата працівників визначається шляхом ділення нарахованого фонду заробітної плати на середньоспискову чисельність. При цьому з фонду заробітної плати необхідно відняти суми, нараховані на оплату праці працівників неспісочного складу. Таким чином, визначається розмір середньомісячної заробітної плати працівників на рівні підприємств і організацій, галузі та економіки в цілому.
Крім того, на рівні підприємства та організації визначається середньомісячна заробітна плата працівників без сумісників. У цьому випадку з нарахованого фонду заробітної плати слід відняти суму нарахованої оплати праці осіб, прийнятих на роботу за сумісництвом, і розділити отриману суму на середньоспискову чисельність працівників без обліку осіб, які працюють за сумісництвом.
Середня годинна заробітна плата працівників розраховується як відношення суми нарахованої заробітної плати спискового складу за місяць і людино-годин, фактично відпрацьованих працівниками, включеними в обліковий склад працівників.
Дані про середньогодинної заробітної плати працівників розраховуються на рівні підприємств і окремих галузей.
Значний інтерес представляють дані про розмір середньої заробітної плати по окремих професійних групах працівників. У міжнародній статистиці накопичений значний досвід у проведенні подібного роду статистичних робіт. Міжнародне бюро праці (МВТ) на основі рекомендацій 1-й Міжнародній конференції статистиків праці (1923 р.) починаючи з 1925 р. проводить щорічно жовтневі обстеження заробітної плати та тривалості робочого тижня за професіями і цінами на продовольчі товари.
Спочатку жовтневі обстеження заробітної плати та тривалості робочого тижня дорослих працівників проводилися по 48 професіями та цінами на 39 споживчих товарів. З 1985 р., коли була переглянута програма обстеження, жовтневі обстеження охоплюють 159 професій з 49 галузей економічної діяльності та роздрібні ціни по 93 найменуванням продовольчих товарів. Галузі економічної діяльності - це галузі, представлені в Міжнародної стандартної галузевої класифікації всіх видів економічної діяльності, а професії - найбільш поширені і типові професії в кожній з галузей, зазначені в Міжнародної стандартної класифікації занять.
У цьому всесвітньому обстеженні, в якому бере участь в даний час понад 160 країн світу, бере участь і Росія.
Вперше російське обстеження, програма якого в основному базувалася на методологічних принципах жовтневого обстеження МВТ, було проведено в 1993 р. Було обстежено 19 галузей і 120 найбільш типових професій. Коло професій у зв'язку з побажаннями галузевих відомств був в ряді випадків представлений набагато ширше в порівнянні з відповідним переліком професій за програмою МВТ.
За найбільш масових професій дані збиралися окремо по чоловікам і жінкам. Надалі передбачається включити в програму обстеження та інші галузі.
В результаті жовтневих обстежень вперше отримані дані про середньомісячну і середньогодинної заробітної плати за окремими професіями, які є порівнянними з даними інших країн світу.
Дані жовтневих обстежень використовуються для зіставлення рівня оплати праці працівників окремих професій по регіонах, а також по підприємствам і організаціям різної форми власності.
Ці дані необхідні:
для аналізу диференціації оплати праці різних професійних груп працівників;
для аналізу диференціації оплати праці працівників різного рівня кваліфікації в межах однієї галузі;
для зіставлення динаміки рівнів заробітної плати за різними професіями.
Ця інформація представляє інтерес для організацій роботодавців і працівників при розробці політики в галузі заробітної плати. Традиційно результати жовтневих обстежень користуються великим попитом у потенційних іноземних інвесторів.
Динаміка рівнів заробітної плати аналізується на основі індексів заробітної плати. Найчастіше використовується індекс змінного складу заробітної плати, який розраховується за такою формулою:

де F0 і F1 - фонд нарахованої заробітної плати окремих категорій працівників (або всього персоналу підприємства, галузі) в базисному і звітному періодах;
Т0 і Т1 - середньооблікова чисельність окремих категорій персоналу (або чисельність персоналу підприємств або галузей) в базисному і звітному періодах;
Х0 і Х1 - середня зарплата за категоріями персоналу (по підприємствах або галузях) в базисному і звітному періодах.
Індекс змінного складу заробітної плати показує, яким чином змінився середній рівень заробітної плати у звітному періоді в порівнянні з базисним в залежності від зміни середньої заробітної плати окремих категорій персоналу (на окремих підприємствах або в галузях) і питомої ваги чисельності працівників з різним рівнем оплати праці.
Кожен з цих факторів впливає на зміну середнього рівня заробітної плати по-різному.
Для усунення впливу структурного фактора слід скористатися індексом фіксованого складу заробітної плати, який розраховується за такою формулою:

Цей індекс показує, яким чином змінився середній рівень заробітної плати без урахування структурного фактора, тобто тільки в результаті зміни рівнів заробітної плати працівників у звітному періоді в порівнянні з базисним.
Вплив структурного фактора можна визначити за допомогою індексу структурних зрушень, який розраховується шляхом ділення індексу змінного складу заробітної плати на індекс фіксованого складу заробітної плати:

Цей індекс характеризує, яким чином змінився середній рівень заробітної плати в залежності від зміни питомої ваги чисельності працівників з різним рівнем заробітної плати.
Розглянемо розрахунок цих індексів на прикладі. У таблиці наведено дані про чисельність працівників та середньомісячної заробітної плати по галузях в Росії за 1990 і 1994 рр..

Галузь Наука і наукове обслуговування Кредитування, фінанси і страхування Апарат органів управління РАЗОМ	Чисельність зайнятих, тис. осіб	Середньомісячна заробітна плата, руб.
1990р. 3402 15338	1994р. 1745 14237	1990р. 410 354	1994р. 285669393 411402208

Середня заробітна плата працівників цих галузей в 1990 р. становила:

в 1994р.:

Отже, індекс змінного складу заробітної плати становитиме:

Середня місячна номінальна заробітна плата працівників цих галузей зросла в 1136 разів в результаті підвищення заробітної плати працівників кожної з розглянутих галузей і зміни питомої ваги чисельності працівників цих галузей у загальній чисельності.
Визначимо вплив зміни рівня заробітної плати в кожній галузі на зміну середнього рівня заробітної плати всіх працівників, зайнятих у цих галузях. Для цього розрахуємо індекс фіксованого складу заробітної плати:

Цей індекс показує, що під впливом зміни рівня заробітної плати в кожній галузі середній рівень заробітної плати всіх працівників цих галузей збільшився в 1994 р. в порівнянні з 1990 г. в 1107 разів.
Отже, вплив структурного фактора на середній рівень зарплати всіх працівників, зайнятих у цих галузях, складе:

Зменшення питомої ваги чисельності працівників, зайнятих у галузі науки і наукового обслуговування, і збільшення питомої ваги чисельності працівників, зайнятих у галузях, в яких заробітна плата була вища, майже врівноважили один одного, що призвело до незначного зміни індексу цін за рахунок структурних зрушень, в результаті середня зарплата збільшилася на 2,6%.
При аналізі динаміки заробітної плати необхідно аналізувати динаміку як номінальної (тобто нарахованої) заробітної плати, так і реальної заробітної плати (як купівельної спроможності номінальної заробітної плати). Реальна заробітна плата визначається шляхом ділення номінальної зарплати на зведений індекс цін на споживчі товари і послуги.
Статистика вивчає диференціацію заробітної плати працівників. Розмір заробітної плати залежить від рівня кваліфікації працівника, інтенсивності праці, умов праці, а також від галузі, в якій зайнятий працівник, територіального розміщення підприємств і організацій та інших факторів.
Основним джерелом статистичних даних про диференціацію заробітної плати є матеріали щорічно проведеного обстеження. Дані цього обстеження дозволяють отримати ряди розподілу працівників за розміром нарахованої за місяць заробітної плати. При цьому підприємства представляють дані про чисельність працівників та розмір нарахованої їм заробітної плати тільки для тих працівників, які працювали на даному підприємстві чи в організації протягом усього місяця, який обстежується.
У результаті виходять ряди розподілу працівників за розміром заробітної плати по окремих галузях економіки та з народномухо-зя.йству в цілому. На основі цих даних розраховуються різні коефіцієнти диференціації заробітної плати. Наіболееласто використовуються доцільний і квартальний коефіцієнти диференціації, коефіцієнт фондів та ін
Доцільний коефіцієнт диференціації дорівнює:

де d1 - величина першого дециля (10% працівників мають заробітну плату нижче цього значення);
d9 - величина дев'ятого дециля (10% працівників мають заробітну плату вище цього значення).
Квартальний коефіцієнт характеризує співвідношення між верхнім і нижнім квартиля.
Коефіцієнт фондів визначається як співвідношення між середніми рівнями зарплати всередині порівнюваних груп, що знаходяться в різних кінцях розподілу за рівнем зарплати:

де F10 - фонд заробітної плати, який припадає на 10% працівників з найвищою зарплатою;
F1 - фонд заробітної плати, який припадає на 10% працівників з найнижчою зарплатою;
X10 - середня зарплата найбільш оплачуваних працівників;
X1 - середня зарплата найменш оплачуваних працівників.
Оскільки фонди заробітної плати F10 і F} відносяться до рівних частинах сукупності працюючих (10%), то коефіцієнт фондів можна обчислити на основі співвідношення середніх значень зарплати для зіставлення груп працівників.
Показники диференціації заробітної плати розраховуються на рівні підприємств, галузей та економіки в цілому.
Диференціація середньої заробітної плати за групами 10% найбільш і 10% найменш оплачуваних працівників (за даними обстеження за жовтень 1997 р.) становила: у промисловості - 17,9 рази, в сільському господарстві - 24, 4, в будівництві - 22,2, в освіті - 14,2, в науці і науковому обслуговуванні - 19,5 рази.
Процес диференціації працівників за розмірами заробітної плати в Росії за останні роки посилився, при цьому розміри диференціації перевищують відповідні показники в розвинених країнах.
На основі даних рядів розподілу працівників за розміром одержуваної ними заробітної плати можна визначити також загальну чисельність і питома вага чисельності працівників, зарплата яких знаходиться нижче прожиткового мінімуму працездатного населення (див. главу 10).
Поданим на жовтень 1997 питома вага чисельності працівників із заробітною платою на рівні або нижче прожиткового мінімуму працездатного населення становив 29% у загальній чисельності працівників, у тому числі в сільському господарстві - 65%, в освіті, науці та науковому обслуговуванні, охороні здоров'я - близько 50%.
Аналіз диференціації заробітної плати по окремих професійних групах та диференціації за розміром зарплати між окремими професійними групами працівників проводиться на основі даних жовтневих обстежень. Дані жовтневих обстежень можна також використовувати при міжнародних порівняннях рівня та динаміки диференціації заробітної плати працівників основних і найбільш масових професій, зайнятих у різних галузях економіки.

Дата добавления: 2015-05-08